Постанова

від 15.05.2018 по справі 826/8170/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8170/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Кузик М.

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_2;

Відповідача: Грицаєнко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.18р. у справі №826/8170/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення - рішення, визнання протиправними дій

у с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просила:

визнати протиправними дії Відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД (код ЄДРПОУ 38569691) за березень-червень 2015 року;

скасувати наказ Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01.02.17р. №52;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31.03.17р. №0012381306.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.18р., з урахуванням ухвали суду від 09.02.18р. про виправлення описки, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД (код ЄДРПОУ 38569691) за березень-червень 2015 року; скасовано наказ ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 01.02.17р. №52; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31.03.17р. №0012381306.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що оспорюваний наказ виданий у межах та у спосіб визначених законом повноважень, з дотриманням встановленої податковим законодавством процедури; Позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді з ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД , у зв'язку з чим податковим органом правомірно донараховано грошове зобов'язання з ПДВ.

Через канцелярію суду від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Позивач просила залишити рішення суду без змін, а скаргу без задоволення, з покликанням на те, що оспорюване рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим з урахуванням істотних обставин у справі. У відзиві Позивач просила суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

У судовому засіданні апелянт підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник Позивача заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, заслухавши учасників провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплатою податку на додану вартість, на підставі п.п.78.1.1, п.п.78.1.4, п.78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ від 01.02.17р. №52 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 16).

Згідно п. 1 вказаного наказу, документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 провести у період з 07.02.17р. тривалістю 5 робочих днів, з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД за березень - червень 2015 року.

На підставі наказу, ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві складено повідомлення від 01.02.17р. №7/26-52-13-06, яке, як зазначено у акті перевірки, було направлено на адресу Позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення - 01.02.17р., втім доказів цього матеріали справи не містять.

За результатами перевірки, контролюючим органом складено акт від 20.02.17р. №1586/26-52-13-06/НОМЕР_1 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинах з ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД за березень - червень 2015 року (а.с.18-23), яким встановлені порушення п.188.1 ст.188, п.п. а п.198.1, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок заниження ПДВ в загальній сумі - 138828,89 грн, в т.ч. І кв. 2015 року на суму ПДВ - 32025,22 грн., в ІІ кв. 2015 року на суму ПДВ - 106803,67 грн.

На підставі акту перевірки, Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.03.17р. №002381306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 173 536,10 грн., в т.ч. 138 828,89 грн. - основний платіж, 34 707,21 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з наказом на перевірку, діями посадовим осіб контролюючого органу з проведення такої та податковим повідомленням - рішенням, прийнятим за результатами такої, Позивач звернулась з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для призначення перевірки; контролюючим органом не доведено факту повідомлення Позивача про перевірку у строки та в порядку визначені податковим законодавством; невиконання вимог податкового законодавства призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовіносин).

За змістом пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності підстав, визначених у цій нормі, серед яких, зокрема, підстави зазначені у оспорюваному наказі - п.78.1.1 п. 78.1; п.78.1.4 п. 78.1., а саме:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу , в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.78.1.1 п. 78.1);

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.78.1.4 п. 78.1);

Отже, на етапі встановлення підстав для проведення позапланової перевірки з мотивів можливого порушення платником податків вимог законодавства орган доходів і зборів зобов'язаний надіслати платникові податків запит, відповідь на який має бути подана 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Залежно від наявності або відсутності відповідної відповіді та її змісту може бути зроблено висновок про необхідність проведення перевірки. Оцінює зміст відповіді платника податків орган доходів і зборів. Проте платник податків може не погодитися з висновком контролюючого органу, вважаючи, що запит було надіслано безпідставно, або що його відповідь на запит є вичерпною і не потребує проведення перевірки викладених у ньому даних. Відповідні правовідносини можуть бути предметом розгляду в адміністративних судах при оскарженні наказів про призначення перевірки.

На необхідності дослідження цих обставин раніше вказував Верховний Суд України, зазначаючи у своїй постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14 про те, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, отримана податкова інформація з цього приводу можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

У даному випадку, як вказує Відповідач, за результатами опрацьованої податкової інформації щодо господарської діяльності контрагента Позивача - ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД податковим органом було виявлено інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства, у зв'язку з чим було направлено на адресу Позивача запит від 28.09.15р. №9464/10/26-52-17-01-53 про надання пояснень та документального підтвердження фінансово-господарських відносин з ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД за період з 01.06.15р. по 30.06.15р., втім відповіді на вказаний запит Позивачем надано не було, про що зазначено на ст. 4 акту перевірки.

Позивач, у свою чергу, заперечує факт отримання такого запиту.

Апеляційним судом установлено, що на вимоги суду першої інстанції, Відповідачем не надано суду копію вказаного запиту та докази його надіслання Позивачу.

Копії такого запиту та неналежної якості документи відправлення (на копії конверта закрито інформацію про отримувача) були надані апелянтом в суд апеляційної інстанції, втім без пояснень причин неможливості неподання їх до суду першої інстанції. Оригінали таких відсутні у представника апелянта.

Відповідно до частини 4 статті 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках , якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Враховуючи те, що суб'єкт владних повноважень не надав доказів неможливості подання до суду першої інстанції витребуваних судом запиту від 28.09.15р. №9464/10/26-52-17-01-53 та доказів його надіслання, та навів жодних причин цього, колегія суддів не приймає їх до уваги.

Разом з тим, обставини справи свідчать, що контролюючим органом на адресу Позивача був надісланий запит №5556/10/26-52-17-01-53, датований від 08.06.15р. (тобто інші аніж зазначені у акті перевірки реквізити запиту) про надання пояснень та документальних підтверджень (а.с. 26), у якому Відповідач, з покликанням на наявність інформації щодо незаконного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по ланцюгу постачання по взаємовідносинам з контрагентами, які надали податкову вигоду, просив надати в термін 10 робочих діб від дати отримання запиту пояснення та їх документальні підтвердження фінансово-господарських відносин з контрагентом постачальником - ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД за період з 01.03.15р. по 31.03.15р.

Позивачем на вказаний запит були надані згідно листа від 07.07.2015 року № 15 запитувані документи фінансов-господарської звітності за відносинами з ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД , зокрема: рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні доручення, що підтверджується матеріалами справи (а.с.27-54). Зауважень щодо неповноти подання Позивачем документального підтвердження на запит матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про належне виконання Позивачем обов'язку з надання запитуваної інформації.

У спірному випадку, колегія суддів вважає слушним акцентувати увагу також і на значному проміжку часу від дати складання і надіслання запиту (червень 2015 року, чи то вересень 2015 року, як зазначено у акті перевірки) до дати прийняття наказу про перевірку - лютий 2017 року, що не зміг пояснити представник Відповідача в судовому засіданні апеляційного суду.

Відповідно до пункту 78. 4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України установлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

При цьому, положення пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначають, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до абзацу другого пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, з аналізу вказаних правових норм вбачається, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не виключає необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки.

З дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, законом установлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У даному випадку, матеріали справи не містять доказів повідомлення Позивача про проведення перевірки (корінця повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відділу поштового зв'язку); на вимогу суду Відповідачем не надано суду доказів про те, що Позивач був ознайомлений у встановлений законом спосіб з наказом про перевірку до її початку, відомостями про дату її початку та місце проведення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо компенсації Позивачу витрат на правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 4,5 статті 134 КАС, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Частиною 9 цієї статті передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат правничої допомоги адвоката ОСОБА_2 суду надано договір про надання правової допомоги від 14.06.17р., свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, рахунок від 14.04.18р. №1-04/18 з детальним переліком робіт, вартості послуг та витраченого часу, акт прийняття виконаних робіт від 16.04.18р., відповідно до яких загальна вартість виконаних робіт становить 9 000 грн.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем такого не заявлено.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявленої до компенсації суми витрат.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.18р. у справі №826/8170/17 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.18р. у справі №826/8170/17 - без змін.

Присудити на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 (дев'ять тисяч ) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 16.05.18р.