Рішення

від 16.05.2018 по справі 319/370/18

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/370/18

Номер провадження2/319/200/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Хамзіна Т.Р.,

за участі секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

До Куйбишевського районного суду Запорізької області 10 квітня 2017 року звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначив, що 17 лютого 2008 року померла його мати ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить зокрема житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за №23, що розташований в селі Білоцерківка Більмацького району Запорізької області по вулиці Горького.

Будинок був збудований в селі Білоцерківка в 1972 році (забудова в 1965 році) на земельній ділянці площею 0,60 га, що знаходилася в особистому користуванні господарства, яке перебувало в колгоспі Жданова, де працювала власник будинку Лук'яненко ОСОБА_3.

На даний час земельна ділянка площею 0,60 га, на якій розташований житловий будинок є приватною власністю ОСОБА_2, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЗП 000009 №2919, виданим Білоцерківською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області 10 лютого 1997 року на підставі рішення виконкому Білоцерківської сільської ради № 74 від 10.10.96р.

Власником вказаного житлового будинку була мати ОСОБА_2 - Лук'яненко ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з нею проживала її донька ОСОБА_2. Після смерті ОСОБА_4'яненко Х.П., яка померла 12 квітня 1974 року, власником будинку стала її дочка ОСОБА_2, що підтверджується копіями погосподарських книг.

Згідно з погосподарськими книгами 1974-2010 роки, власником будинку за адресою с. Білоцерківка вул. Горького буд. 23 Куйбишевського району Запорізької області - була Лук'яненко Х.П., спадкоємцем якої була дочка ОСОБА_2, яка фактично прийняла спадщину шляхом проживання з померлою за однією адресою, але не оформила своїх спадкових прав.

Позивач звернувся до нотаріальної контори 05 березня 2008 року. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок йому було відмовлено в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 10 квітня 2018 року відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 10 годину 00 хвилин 03 травня 2018 року.

Ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 03 травня 2018 року закрито підготовче судове провадження та призначено справу до судового розгляду на 15 годину 30 хвилин 16 травня 2018 року.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. На задоволенні позову наполягав.

Відповідач повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

24 серпня 1954 року у батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 народився син ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження ФК №601286 від 12 вересня 1954 року (а.с. 6).

Згідно копії архівного витягу засідання правління колгоспу Жданова від 30 жовтня 1962 року вирішено наділити Лук'яненко ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 0,60 га по вулиці Горького, буд.23 для будівництва житлового будинку.

Будинок був збудований в селі Білоцерківка в 1972 році (забудова в 1965 році) на земельній ділянці площею 0,60 га, що знаходилася в особистому користуванні господарства, яке перебувало в колгоспі Жданова, де працювала власник будинку Лук'яненко ОСОБА_3.

Згідно з копіями погосподарських книг власником житлового будинку №(19) 23 по вул. Горького Куйбишевського району Запорізької області є ОСОБА_6 з 1974 року.

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області від 01.12.2017 №910 встановлено, що у зв'язку із перенумерацією житлових будинків в селі Білоцерківка (рішення №7 від 21.02.2008 р.) змінилася адреса житлового будинку, в якому проживає ОСОБА_1, з вулиці Горького, буд.19 на вулицю Горького, буд.23.

17 лютого 2008 року померла ОСОБА_6, мати позивача, про що виконкомом Білоцерківської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області видано свідоцтво про смерть І-ЖС №098099 від 19 лютого 2008 року (а.с. 5).

05 березня 2008 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після померлої матері ОСОБА_6.

Нотаріусом було здійснено реєстрацію спадкової справи у спадковому реєстрі, про що свідчить витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі № №13556988 від 13.03.2008 (а.с. 61).

Заповіту померла ОСОБА_2 за життя не складала, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 12.03.2008 (а.с. 42).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 31.01.2018 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок №23 по вул. Горького в с. Білоцерківка Більмацького району Запорізької області, оскільки позивачем не надано правовстановлюючих документів на будинок.

Згідно довідок виконкому Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області від 01.12.2017 №908 та №909 ОСОБА_2, яка померла 17.02.2008, була зареєстрована та постійно проживала у приватному житловому будинку за адресою: с. Білоцерківка, вул. Горького, буд. 23 з 1978 року (згідно погосподарських книг: книга №4 за 1977-1977 роки; книга № 4 за 1980-1982 роки; книга №4 за 1983-1985 роки; книга №3 за 1986-1990 роки; книга №13 за 1991-1995 роки; книга №9 за 1996-2000 роки; книга №9 за 2001-2005 роки; книга №9 за 2006-2010 роки) і по день смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти про прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз'яснюється: оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними; по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. Таким чином, за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Із матеріалів справи встановлено, що житловий будинок №23, що розташований по вулиці Горького в с. Білоцерківка Більмацького району Запорізької області, побудований у 1972 році.

Тобто, спірний будинок збудовано до 5 серпня 1992 року на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні спадкодавця, а, відтак, на нього може бути визнано право власності, яке переходить у порядку спадкування.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Згідно з пунктом 6 Інструкції не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до постанови Верховної Ради України Про перейменування деяких населених пунктів від 12 травня 2016 року № 1353-VIII, Куйбишевський район перейменовано на Більмацький район; селище міського типу Куйбишеве Куйбишевського району на селище міського типу Більмак.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що незважаючи на відсутність державної реєстрації права власності на житловий будинок №23 по вул. Горького в с.Білоцерківка Більмацького району Запорізької області, померла ОСОБА_6 у встановленому законом порядку набула право власності на цей будинок як спадкоємиця після померлої Лук'яненко ОСОБА_3, якою збудовано житловий будинок та набула право власності на нього відповідно до діючого на той час законодавства.

За змістом ст. 328 ЦК України право набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За спадковою справою після померлої ОСОБА_6 особою, яка звернулася до нотаріуса за оформленням права на спадщину є її син ОСОБА_1, які є спадкоємцем першої черги. Інші особи із заявою про прийняття спадщини не зверталися.

Як вже зазначалось, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Згідно технічного паспорту на садибний індивідуальний житловий будинок (а.с.7 - 9) житловий будинок №23 по вул. Горького в с. Білоцерківка, Більмацького району Запорізької області складається з: літ. А житловий будинок загальною площею 27,3 кв.м., житловою площею 19,0 кв.м., надвірні будівлі та споруди: літ. а - прибудова, літ. а 1 - тераса, літ. Б - сарай, літ. В - сарай, літ. Г - навіс, літ. Д - вбиральня, літ. Е - душ, літ. Ж - сарай, літ. З - гараж, №1 - оглядова яма, №2 - огорожа, №3 - огорожа, №4 - вигрібна яма.

З вищевикладених обставин вбачається, що підстав незаконності набуття позивачем права власності на житловий будинок №23 по вул. Горького в с. Білоцерківка, Більмацького району Запорізької області немає, але разом з тим, позовна вимога щодо визнання права власності за позивачем після смерті ОСОБА_6 на надвірні споруди, такі як: а 1 - тераса (2013 рік побудови); В - сарай (2017 рік побудови); Ж - сарай (2015 рік побудови); З - гараж (2012 рік побудови); №1 - оглядова яма (2012 рік побудови), задоволенню не підлягає, так як із наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту на спадковий житловий будинок вбачається, що вказані споруди побудовані після смерті спадкодавця (після 17 лютого 2008 року), тому дані будівлі не входять в спадкову масу. Право власності на них підлягає оформленню у встановленому законодавством порядку шляхом вводу їх в експлуатацію.

Суд, дослідивши матеріали справи та враховуючи вищевказані обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 328, 1217, 1218, 1223, 1261, 1267 ЦК України, ст.ст. 206, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області (Запорізька область, Більмацький район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 49, ідентифікаційний код 04526851) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на житловий будинок №23 по вул. Горького в с. Білоцерківка, Більмацького району Запорізької області, який складається з: літ. А житловий будинок загальною площею 27,3 кв.м., житловою площею 19,0 кв.м., надвірні будівлі та споруди: літ. а - прибудова, літ. Б - сарай, літ. Г - навіс, літ. Д - вбиральня, літ. Е - душ, №2 - огорожа, №3 - огорожа, №4 - вигрібна яма.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т. Р. Хамзін