Рішення

від 15.05.2018 по справі 366/626/18

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/626/18

Провадження № 2/366/243/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 травня 2018 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді: Корчкова А.А.,

при секретарі - Онищенко В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Іванківського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Іванківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 14 листопада 2014 року помер її дядько - ОСОБА_4.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт на її користь. Заповіт посвідчено ОСОБА_3, приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу 04 вересня 2012 року за реєстром № 3650.

ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності мав право на земельні ділянки, одна з яких площею 0,7673 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка була передана ОСОБА_4 у власність та розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Іванківського району Київської області; друга - площею 0,7586 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Іванківського району Київської області, кадастровий номер 3222081900:01:002:0077.

Після смерті ОСОБА_4 його спадкове майно успадкувала позивач, ОСОБА_1, шляхом подання заяви про прийняття спадщини до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу Київської області. Інших осіб, які б мали намір успадкувати майно ОСОБА_4, немає.

09 липня 2015 року позивач звернулась до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу Київської області з проханням видати свідоцтво про право власності на спадкове майно. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, розміром 0,7673 га (кадастровий номер 3222081900:03:006:0004), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, видано позивачу в день її звернення. У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, розміром 0,7586 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3222081900:01:002:0077 позивачу відмовлено, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку (не пред'явлено оригінал державного акту).

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3, приватний нотаріус Іванківського районного нотаріального округу Київської області не може видати свідоцтво про право на спадщину, позивач звертається з даним позовом до суду та просить визнати за нею право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,7586 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Іванківського району Київської області, кадастровий номер: 3222081900:01:002:0077.

У судове засідання сторони не з'явилися.

Позивач звернулася до суду із заявою, в якій просить розгляд справи провести у її відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати залишити за нею.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада, звернулися до суду з листом, в якому позов ОСОБА_1 визнають та просять справу розглядати у відсутності їх представника.

Третя особа, приватний нотаріус Іванківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється, в зв'язку з неявкою в судове засідання сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, якщо відповідач визнає позов і маються підстави для його задоволення, суд задовольняє позов.

Відповідач позов визнав.

Позивач надав суду належні докази:

- копію свідоцтва про смерть спадкодавця - ОСОБА_4, який помер 14 листопада 2014 року;

- копію заповіту, посвідченого 04 вересня 2012 року, ОСОБА_3, приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 3650;

- копію державного акта на право власності на земельну ділянку (Серії ЯГ № 180013), площею 0,7586 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Іванківського району Київської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010634400318, виданого 09.08.2006 року, ОСОБА_5, головою Іванківською районної державної адміністрації на підставі Розпорядження Іванківської районної державної адміністрації від 26.06.2006 року за № 314;

- з оголошення, яке розміщено в засобах масової інформації (газеті), слідує, що державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯГ № 180013, виданого Іванківською районною адміністрацією Київської області 26.06.2016 року на ім'я ОСОБА_4, вважати втраченим (недійним);

- копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, виданого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 01/2015 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 успадкувала від ОСОБА_4, який помер 14 листопада 2014 року, право на земельну ділянку, розміром 0,7673 га, кадастровий номер 32220819000:03:006:0004, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Іванківського району Київської області, що належала ОСОБА_4

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З матеріалів справи вбачається, що позивач прийняла спадщину після смерті гр.ОСОБА_4, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судовому практику в справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_3, приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу від 09.07.2015 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, розміром 0,7586 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3222081900:01:002:0077, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку (не пред'явлено оригінал державного акту).

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У зв'язку з тим, що на земельну ділянку Спадкодавця відсутній оригінал державного акта - нотаріус не зміг видати свідоцтво про право на спадщину на це майно.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 11.05.2018 року № 9-10-0.62-7360/2-18, державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3222081900:01:002:0077) серія ЯГ № 180013 площею 0, 7586 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва було видано громадянину ОСОБА_4

Враховуючи те, що Спадкодавець набув майнове право на земельну ділянку, то, відповідно, і спадкоємець - позивач у справі - набув лише майнове право в порядку спадкування на дану земельну ділянку.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику в справах про спадкування , зокрема пункту 11 При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю .

Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Сертифікату на право на земельну частку (пай); реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х Перехідні положення ЗК.

Відповідно до ст.67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, встановлюється належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

З матеріалів справи слідує, що позивач, ОСОБА_1 здійснила всі дії, які необхідні для набуття права власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку, яка залишилась після смерті гр.ОСОБА_4, тому її позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.392, 1216-1223, 1268-1270, 1296-1298 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Іванківського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Іванківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю .

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право приватної власності на спадкове майно ОСОБА_4, який помер 14 листопада 2014 року, а саме:

- на земельну ділянку, площею 0,7586 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Іванківського району Київської області, кадастровий номер: 3222081900:01:002:0077, що підтверджено видачею Державного акту на право власності на земельну ділянку , серії ЯГ № 180013, виданого 09 серпня 2006 року Іванківською районною державною адміністрацією та Іванківським районним відділом земельних ресурсів згідно розпорядження Іванківської районної державної адміністрації № 314 від 26.06.2006 року;

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України , до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.А. Корчков