Постанова

від 10.05.2018 по справі 909/424/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/424/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явився,

відповідача-1 - Кіщук Т.В.,

відповідача-2 - Мироненко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Косівської міської ради

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Зварич О.В., Давид Л.Л., Костів Т.С.

від 23.10.2017

за позовом Косівської філії Союзу Українок

до Косівської міської ради, Громадської організації "За покликом серця"

про визнання незаконними рішень Косівської міської ради, визнання недійсним договору оренди комунального майна та усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 05 травня 2017 року позивач подав позовну заяву про визнання незаконними рішення сесії Косівської міської ради №3.3-10/2007 від 16.02.2007 про відміну рішення сесії Косівської міської ради від 10.07.1999 "Про безоплатну передачу Косівській філії Союзу Українок в постійне користування приміщення по вул. Незалежності, 53" та рішення сесії Косівської міської ради від 17.02.2017 про затвердження протоколу конкурсної комісії від 18.01.2017 по передачі в оренду комунального майна Громадській організації "За покликом серця"; визнання недійсним договору оренди №37 від 13.03.2017, укладеного між Косівською міською радою та Громадською організацією "За покликом серця" про надання в оренду нежитлового приміщення загальною площею 77,2 кв. м по вул. Незалежності, 53 в м. Косові для використання під офіс; усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням по вул. Незалежності, 53 в м. Косові шляхом виселення з цього приміщення Громадської організації "За покликом серця" та вселення Косівську філію Союзу Українок.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 у порушення вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняв рішення №3.3-10/2007 від 16.02.2007 та, як наслідок, прийняв незаконне рішення від 17.02.2017 про затвердження протоколу конкурсної комісії від 18.01.2017 по передачі в оренду комунального майна Громадській організації "За покликом серця" та уклав з відповідачем-2 договір оренди №37 від 13.03.2017.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2017 у задоволенні позову було відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано спливом позовної давності щодо вимог про визнання недійсним рішення Косівської міської ради №3.3-10/2007 від 16.02.2007; недоведеності належності позивачу на праві користування чи праві власності спірного приміщення в частині щодо вимог про визнання недійсним рішення Косівської міської ради від 17.02.2017 та договору оренди №37 від 13.03.2017; обрання позивачем невірного способу захисту свого порушеного права щодо вимог про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням.

5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач в межах строку позовної давності звернувся з даними вимогами, позивач є законним користувачем спірного приміщення, а спірні рішення прийнято в порушення вимог чинного законодавства та з перевищенням повноважень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 10 листопада 2017 року відповідач-1 подав касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 та прийняти нове рішення про відмову у позові.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Косівська філія Союзу Українок була заснована на підставі розпорядження представника Президента України в Косівському районі №85 від 13.05.1993.

10. На час заснування позивач здійснював громадську діяльність в збудованому в 1928 році будинку по вул. Тихій, 18 у м. Косові.

11. Рішенням сесії Косівської міської ради від 16.07.1999 позивачу було передано в безоплатне постійне користування без зміни профілю приміщення по вул. Незалежності, 53 в м. Косові, взамін збудованого ним в 1928 році будинку по вул. Тихій, 18.

12. 16 лютого 2007 року Косівською міською радою прийнято рішення №3.3-10/2007 про відміну рішення Косівської міської ради від 16.07.1999 про безоплатну передачу позивачу в постійне користування приміщення по вул. Незалежності, 53.

13. Зазначеним рішенням також було вирішено надати позивачу в оренду на один рік приміщення магазину "Жіночий труд" загальною площею 34,6 кв.м, встановивши орендну плату одну гривню та зобов'язано позивача вивільнити приміщення загальною площею 71,07 кв.м, де знаходилось кафе "Згарда" по вул. Незалежності, 53 у м. Косові.

14. Рішенням Косівської міської ради №3.4-13 від 23.12.2016 було оголошено про наміри передати в оренду майно комунальної власності м. Косова - нежитлове приміщення площею 71,07 кв. м, яке знаходиться в м. Косові по вул. Незалежності, 53.

15. 18 січня 2017 року відбулось засідання конкурсної комісії по передачі в оренду комунального майна, оформлене протоколом №1 від 18.01.2017, на якому вирішено дати дозвіл на укладення договору оренди нежитлового приміщення площею 71,07 кв.м по вул. Незалежності, 53 з Громадською організацією "За покликом серця" на 2 роки.

16. Рішенням сесії Косівської міської ради від 17.02.2017 затверджено протокол конкурсної комісії від 18.01.2017 по передачі в оренду комунального майна Громадській організації "За покликом серця".

17. На підставі зазначеного рішення, 13 березня 2017 року між Косівською міською радою (Орендодавець) та Громадською організацією "За покликом серця" (Орендар) був укладений договір оренди комунального майна №37.

18. Відповідно до акта приймання-передачі від 13.03.2017 Косівська міська рада передала, а Громадська організація "За покликом серця" прийняла орендоване майно за договором оренди комунального майна №37 від 13.03.2017.

19. Листом від 16.09.2012 позивач просив відповідача-1 повернути чинність рішення 7 сесії Косівської міської ради від 16.07.1999 про безкоштовну передачу у користування приміщення по вул. Незалежності, 53.

20. Станом на 16.09.2012 позивачу було відомо про прийняте Косівською міською радою рішення №3.3-10/2007 від 16.02.2007.

21. В листі №17 від 07.04.2016, адресованому Косівській міській раді, позивач зазначив, що не отримував копії рішення Косівської міської ради №3.3-10/2007 від 16.02.2007.

22. У відповідь на лист №17 від 07.04.2016 позивач отримав 19.04.2016 належним чином засвідчену копію рішення Косівської міської ради №3.3-10/2007 від 16.02.2007.

23. В листі №165 від 17.02.2017 Косівська міська рада повідомила позивача про необхідність звільнити приміщення до 22.02.2017 у зв'язку з необхідністю передачі зазначеного приміщення орендарю - Громадській організації "За покликом серця".

24. Позивачем не надано достатніх та допустимих доказів наявності у нього права користування чи права власності на спірне приміщення.

25. Косівська міська рада є власником спірного нерухомого майна.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

26. Відповідач-1 вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням статей 15, 16, 267 Цивільного кодексу України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позиції позивача, відповідача-2 викладені у відзивах на касаційну скаргу

27. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувана постанова прийнята з додержанням норм чинного законодавства.

28. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 просить касаційну скаргу задовольнити.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

29. Конституція України

Стаття 19 частина 2

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 140 частина 1

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Стаття 144 частина 1

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

30. Цивільний кодекс України

Стаття 16 частина 1

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 21 частина 1

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Стаття 256

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 261 частина 1

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стаття 267 частина 4

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

31. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"

Стаття 10 частина 1

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Стаття 16 частина 5

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Стаття 59 частини 1, 10

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

32. Рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 у справі №1-9/2009

Пункт 5

…органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення…

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

33. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 43 частина 1

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

34. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стаття 308 частина 1 пункт 4

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Стаття 312

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

35. Суд зазначає, що загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.

36. Для правильного застосування частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

37. При цьому відлік позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

38. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", наведених у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав.

39. З огляду на викладене, Суд вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що перебіг строку позовної давності щодо вимог про скасування рішення Косівської міської ради №3.3-10/2007 від 16.02.2007 слід обчислювати з 16.09.2012 - моменту, коли позивач довідався про прийняте Косівською міською радою рішення.

40. Суд зазначає про помилковість висновку суду апеляційної інстанції, що початок перебігу позовної давності щодо вимоги про визнання незаконним рішення Косівської міської ради №3.3-10/2007 від 16.02.2007 необхідно обраховувати з 19.04.2016 (отримання позивачем належно засвідченої копії даного рішення), оскільки факт отримання чи неотримання позивачем тексту спірного рішення у 2016 році не може спростовувати факту того, що позивач довідався про існування спірного рішення ще у 2012 році. Тобто, позивач з 2012 року об'єктивно мав можливість знати про обставини порушення його прав.

41. Враховуючи зазначене, Суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним рішення Косівської міської ради №3.3-10/2007 від 16.02.2007 саме у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем, оскільки позовні вимоги у зазначеній частині є обґрунтованими.

42. Суд також вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні інших позовних вимог, з огляду на відсутність доказів наявності у позивача права користування чи права власності на спірне приміщення, тобто, відсутність порушення прав та інтересів позивача спірним рішенням Косівської міської ради від 17.02.2017 та оспорюваним договором.

43. Враховуючи вищенаведене, Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог відповідає закону.

44. Тому, Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

46. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Судові витрати

47. Судові витрати, понесені відповідачем-1 у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Висновки про застосування норм права

48. Для правильного застосування частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

49. При цьому відлік позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Косівської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №909/424/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2017 у справі №909/424/17 залишити в силі.

4. Стягнути з Косівської філії Союзу Українок (місцезнаходження: 78600, Івано-Франківська обл., м. Косів, вул. Незалежності, 53; код ЄДРПОУ 13660488) на користь Косівської міської ради (місцезнаходження: 78600, Івано-Франківська обл., м. Косів, майдан Незалежності, 11; код ЄДРПОУ 04054228) 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець