Постанова

від 11.05.2018 по справі 609/736/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 609/736/17Головуючий у 1-й інстанції Ящук Т.М. Провадження № 22-ц/789/446/18 Доповідач - Шевчук Г.М. Категорія - 57

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

за участю секретаря Шмигельська І.З.

та сторін: прокурора прокуратури Тернопільскої області Вигонна І.В., представників Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Тута П.А. та Вітряк О.В., відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 609/736/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2018 року, ухваленого суддею Ящук Т.М., повний текст рішення складений 23 лютого 2018 року, у цивільній справі за позовом Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Підгаєцької сільської Ради до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 14950 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2017 року Кременецька місцева прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 3-я особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Підгаєцька сільська Рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 14950 грн.

Обґрунтовує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення від 18.01.2016 р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.153 КУпАП (знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів) та накладено адміністративне стягнення у розмірі 170 грн. Згідно з розрахунком Державного інспектора з охорони навколишнього середовища, проведеним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 р. Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів , загальна сума шкоди, яка була заподіяна ОСОБА_4 внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, склала 14950 грн.

Враховуючи, що у добровільному порядку відповідач шкоди не відшкодував просить стягнути з ОСОБА_4 шкоду в сумі 14950 грн. спричинену самовільною порубкою 8 дерев породи ясен та судові витрати у розмірі 1600 грн.

Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2018 року ухвалено:

"Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 14950 грн. 00 коп., які зарахувати в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Підгаєцької сільської Ради Шумського району Тернопільської області, розрахунковий рахунок 33114331700620 грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в УДКСУ в Шумському районі, код 36488038, МФО 838012.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь прокуратури Тернопільської області судові витрати в сумі 1600.00 грн., зарахувавши на розрахунковий рахунок 35215035004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172 , і.к. одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету- 2800."

Не погодившись із даним рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що зрізані дерева росли на межі ділянки його матері ОСОБА_6, а не на території Підгаєцької сільської ради біля сільського клубу.

Вказує, що прокуратура не наділена повноваженнями щодо звернення до суду із відповідним позовом.

У судовому засіданні ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи в ній.

Представники Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Тута П.А. та Вітряк О.В. проти апеляційної скарги заперечили, зазнаючи, що суд першої інстанції правомірно стягнув шкоду в сумі 14950 грн. за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Прокурор прокуратури Тернопільської області Вигонна І.В. проти апеляційної скарги заперечила, рішення суду вважає законним і обґрунтованим.

Також позивач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача у якій висловлює думку, що сплата останнім штрафу у розмірі 170 грн. підтверджує факт незаконного видалення дерев.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про стягнення шкоди за самовільну порубку дерев та судових витрат, суд першої інстанції керувався встановленим фактом порушення ОСОБА_4 положень законодавства про охорону навколишнього середовища.

З такими висновками суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону та матеріалам справи.

Судом установлені наступні обставини.

Як стверджується рапортом Шумського відділення поліції ГУНП в Тернопільській області, 28.11.2015 року сільський голова с. Підгайці Шумського району ОСОБА_7 повідомив про те, що невідома особа здійснила порізку дерев породи ясен в кількості 10 шт. на території Підгаєцької сільської Ради.

Відповідно до висновку про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_7, складеного старшим інспектором Шумського відділення поліції Вітюком Ю.Ф. 26.12.2015 року, встановлено, що 27.11.2015 року гр. ОСОБА_4 при розчищенні чагарників, які росли на межі із його земельною ділянкою в с. Підгайці Шумського району, які перешкоджали йому для обробітку земельної ділянки та вирощування сільськогосподарської продукції, зрізав 8 дерев породи ясен, з відповідними діаметрами: 0.62 см, 0.43 см, 0.40см,0.43 см, 0.30 см, 0.33 см, 0.36 см, 0.19 см, які перевіз на територію Підгаєцької сільської Ради.

З приводу виявленого було направлено матеріали перевірки у Тернопільську екологічну інспекцію для притягнення гр. ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.

18 січня 2016 року державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Вітряк О.В. склав протокол № 000062 , згідно якого гр. ОСОБА_4 27.11.2017 року о 10 год. самовільно, без наявності на те дозволу - ордера на видалення зелених насаджень, зрізав 8 дерев породи ясен, які зростали на території сільського Будинку культури в с. Підгайці Шумського району, чим порушив вимоги п. 3 Постанови КМУ від 01.08.2006 року № 1045 Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах , відповідальність за яке передбачена ст. 153 КУпАП.

18 січня 2016 року державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Вітряк О.В. прийняв постанову в справі про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_4 за правопорушення, передбачене ст. 153 КУпАП, згідно якої інспектор встановив, що 27.11.2015 року гр. ОСОБА_4 здійснив самовільно, без наявності на те дозволу - ордера на видалення зелених насаджень, порубку 8 дерев породи ясен, які зростали на території Будинку культури с. Підгайці Шумського району, за що був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в сумі 170 грн.

Як стверджується розрахунком розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням внаслідок незаконного їх видалення гр. ОСОБА_4 в межах с. Підгайці Шумського району (за матеріалами Шумського відділення поліції від 29.12.2015 р. №1075/117/01-2015), державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вітряк О.В. в присутності відповідача ОСОБА_4 провів розрахунок нанесеної ним шкоди за самовільну порубку 8 дерев ясена, де в графі діаметр дерева у корі біля шийки кореня, сантиметрів, вказано: 19, 30, 33, 36, 40, 43, 62, за таксами відповідно проти кожного дерева, оцінка заподіяної шкоди за кожне дерево відповідно: 550, 1000, 1250, 1650, 1900, 2300, 4000, кількість незаконно зрубаних дерев по діаметрах, та всього заподіяно шкоди 14950 грн.

Згідно вимог ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, щодо раціонального і економного їх використання, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, виснаженню природних ресурсів та негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 статті 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з вимогами статті 26 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу забезпечується: встановленням правил і норм охорони, використанням та відтворенням об'єктів рослинного світу; забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності; встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів. За приписами статті 10 вказаного закону спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. Частиною 2 статті 40 зазначеного Закону унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

За загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ч.2 статті 614, ч.2 статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено, що він не здійснював самовільну порубку дерев. А навпаки дії ОСОБА_4 щодо сплати штрафу та не оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 18.01.2016 р. свідчать про протилежне.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що відповідач за шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев, повинен нести деліктну відповідальність в повному обсязі без застосування зниження її розміру, згідно зі статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Також колегія суддів вважає правильним застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин статті 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів , якою передбачено, що зелені насадження в межах населених пунктів підлягають охороні та відновленню, а видалення дерев, кущів, газонів та квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045 видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

В матеріалах справи не міститься рішення компетентного органу про видалення вказаних дерев, ордер на їх видалення не видавався.

Твердження апелянта, що зрізані дерева росли на межі ділянки матері ОСОБА_4, а не на території Підгаєцької сільської ради біля сільського клубу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як вбачається із довідки виданої Підгаєцькою сільською радою № 61 від 19.02.2018 року, відповідачем було зрізано 8 дерев породи ясен, які росли на землях сільської ради біля сільського клубу (а.с.85).

Доводи апеляційної скарги, що прокуратура не наділена повноваженнями щодо звернення до суду із відповідним позовом, колегія суддів не бере до уваги. Оскільки відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Окрім того, в позовні заяві зазначена аргументація щодо звернення із таким позовом.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції про підставність і ґрунтовність позовних вимог та фактично зводяться до необхідності переоцінити докази, досліджені судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 травня 2018 року.

Головуюча Г.М. Шевчук

Судді: О.Я. Міщій

З.Є. Ткач