Ухвала

від 14.05.2018 по справі 331/4883/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 1-кс/331/2469/2018

Справа № 331/4883/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: адвоката ОСОБА_3 , слідчого СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_4 , розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюваль Компані» в особі представника - адвоката ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 , що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 32016080000000102, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 вересня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від ТОВ «Дюваль Компані» в особі представника - адвоката ОСОБА_3 , надійшла скарга на бездіяльність слідчого СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 , що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 32016080000000102, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 вересня 2016 року.

В обґрунтування скарги зазначено, що 17 квітня 2018 року на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2018 р. (справа №331/4883/17, провадження №1-кс/331/2118/2018) слідчим СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 проведено обшук на ділянці місцевості, що належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» та знаходиться на нафтобазі за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Макаренка, 21.

В результаті проведеного обшуку були опечатані та вилучені зразки та майно, в тому числі в цистерні №13, в якій зберігаються нафтопродукти, що належать на праві власності Скаржнику ТОВ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ».

Згідно вимог КПК України на протязі 48 годин після вилучення майна слідчий повинен був звернутися до суду із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, проте вказані дії слідчим вчинені не були та, на його думку, перебувають у володінні слідчого незаконно.

Вважає, що вказана бездіяльність слідчого СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 є незаконною, а тому порушені права власності на вилучене майно підлягають судовому захисту.

На підставівикладеного,просить судзобов`язати слідчогоСВ ФРЗапорізької ОДПІГУ ДФСу Запорізькійобласті ОСОБА_5 повернути вилученепід часпроведеного обшуку на ділянці місцевості, що належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Макаренка, 21, - майно ТОВ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ».

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримала та просила слідчого суддю її задовольнити, посилаючись на її обґрунтованість та доведеність.

Слідчий СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_4 при розгляді скарги покладався на розсуд суду.

Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України « Про статус суддів»: - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об`єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності процесуального прокурора не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Дослідивши скаргу, копії доданих до неї документів, слідчий суддя приходить висновку про необхідність задоволення скарги, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що слідчим відділом СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 32016080000000102, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 вересня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 204 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2018 року надано дозвіл на проведення обшуку ділянки місцевості, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Макаренка, 21, яка належить на праві власності ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» з метою відшукання і вилучення речей, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, а саме:

- Обладнання для незаконного виготовлення пального;

- Незаконно виготовлене пальне.

17 квітня 2018 року на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2018 р. (справа №331/4883/17, провадження №1-кс/331/2118/2018) слідчим СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 проведено обшук на ділянці місцевості, що належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Макаренка, 21.

В результаті проведеного обшуку були опечатані та вилучені зразки та майно, в тому числі в цистерні №13, в якій зберігаються нафтопродукти, що належать на праві власності ТОВ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ».

Протоколом обшуку від 17.04.2018 року, слідчим встановлено, що в цистернах №№ 8, 12, 13, 14, 15, 16, 20, 24 знаходиться рідина з характерним запахом ПММ.

В ході обшуку було здійснено контрольні заміри кожної з цистерн, в тому числі цистерни №13, та встановлено, що в резервуарі №13 193, 5 см рідин що приблизно відповідає 45, 5 м куб (36 519 кг : 0, 8025 кг/куб.м = 45,5 куб.м).

Згідно ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко-чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшукуваного житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, що якого прямо надано дозвіл відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

Згідно ст. 1 Конституції України - Україна є правовою державою. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції).

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст. 3 Конституці).

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ст. 30 Конституції).

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ст. 9 Конституції).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Зазначене кореспондується з приписами КПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Аналогічні норми містяться в ч. 5 ст. 9 КПК. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В світлі безумовного застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слідчий суддя відзначає, що відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі ««Пантелеєнко проти України» (заява № 11901/02) від 29.06.2006 далі Рішення ЄСПЛ), Європейський суд з прав людини вказав, що вираз «відповідно до закону» у пункті 2 статті 8 Конвенції значною мірою покладає на національне законодавство і державу обов`язок дотримання матеріальних і процесуальних норм (п. 49 Рішення ЄСПЛ). Разом з тим Європейський суд з прав людини зазначив в якості порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дії слідчих, які замість вибору доказів, суттєвих для розслідування, вилучення з офісу під час обшуку всіх документів та певних особистих речей, що належать заявнику і які не мають жодного відношення до справи (п. 51 Рішення ЄСПЛ).

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2018 року прямо надано дозвіл на відшукання наступного: обладнання для незаконного виготовлення пального та незаконно виготовлене пальне, вилучення яких дасть можливість встановити причетність осіб до вчиненого злочину.

Відповідно до ч 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування, матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

В суді встановлено, що вилучене під час обшуку майно, а саме: ПММ, що знаходиться в цистерні №13, належить ТОВ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ», не має відношення до кримінального провадження №32016080000000102, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 204 КК України.

Право власності на нафтопродукти, які знаходяться в цистерні (резервуарі) №13 на нафтобазі, що знаходиться в м. Запоріжжі по вул.. Макаренка, 21, та належить на праві власності ТОВ «ЗППМР «Ресурс-Інвест» підтверджується наступними документами: Договором поставки нафтопродуктів №041217-7 від 04.12.2017 року, укладеного між ТОВ «ФІРМА «Фідея» та ТОВ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ»; видатковою накладною №1539 від 05.04.208 року; видатковою накладною №1540 від 05.04.2018 року; Актом приймання-передачі товарі під охорону від 06.04.2018; Сертифікатом якості від 12.12.2017 року; Сертифікатом відповідності товару вимогам ДСТУ; накладною на перевезення залізничним транспортом; договором зберігання нафтопродуктів від 10.01.2018 року; розпорядженням №6 від 02.04.2018 року; копією акцизної накладної від 05.04.2018 року (об`єм 38 557, 88 літрів); копією акцизної накладної від 05.04.2018 року (об`єм 28 709, 36 літрів); відомістю по товарах на складах на 01.04.2018 р. 17.04.2018 року.

Вищенаведені факти та документи підтверджують належність нафтопродуктів, що знаходяться в цистерні №13 на нафтобазі в м. Запоріжжя по вулиці Макаренка, 21, до категорії тимчасово вилученого майна та можливості його повернення власнику ТОВ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ», в порядку, передбаченому ст. ст. 167-169 КПК України, а тому у слідчого судді відсутні підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно, а саме паливно-мастильні матеріали, що знаходяться в цистерні №13 на нафтобазі по АДРЕСА_1 , відповідають, зазначеному у ухвалі слідчого судді від 28 березня 2018 року, переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання.

Відповідно до ч 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування, матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Стаття 169 КПК України містить приписи, відповідно до яких тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 КПК України.

Частиною 5 ст. 171 КПК України регламентовано, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Оскільки вилучення майна ТОВ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ» відбулося 17 квітня 2018 року, то клопотання про арешт мало бути подано не пізніше 19.04.2018 року.

В матеріалах справи відсутні будь-які данні, які б свідчили про те, що слідчий звертався до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна (ст.ст. 170-174 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий органу досудового розслідування несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Проте, під час розгляду скарги, слідчим суддею встановлено, що вилучені в ході обшуку речі є тимчасово вилученим майном та процесуальні питання щодо нього слідчим в порушення норм КПК України не вирішені.

Відповідно до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Аналізуючи вищевикладене та встановлені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 , діючої в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ», є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на вимогах КПК України.

Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст. 98-100, 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И Л А:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , діючої в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ», на бездіяльність слідчого СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 , що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 32016080000000102, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 204 КК України, - задовольнити.

Зобов`язати слідчого СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 , яким здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32016080000000102, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 вересня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 204 КК України, негайно повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЮ «ДЮВАЛЬ КОМПАНІ» тимчасово вилучене 17 квітня 2018 року в ході проведення обшуку майно, а саме - нафтопродукти, що знаходяться в цистерні №13 на нафтобазі по АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

14.05.2018