Рішення

від 14.05.2018 по справі 910/764/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.05.2018Справа № 910/764/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-моноліт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Буд"

про розірвання Договору та стягнення грошових коштів в розмірі 721294,10 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбуд-моноліт звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Буд про розірвання Договору та стягнення грошових коштів в розмірі 721 294,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором підряду № 27/03-ПР/15-ПП від 27.03.2015, в частині виконання обумовлених договором робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2018 судом залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

30.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем частково усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.01.2018.

07.02.2018 позивачем подано клопотання про витребування доказів, у якому зазначено про неможливість повного усунення недоліків, у зв'язку з відсутністю у останнього Додатку № 1 до Договору підряду № 27/03-ПР/15-ПП від 27.03.2015, в зв'язку з чим, позивач просить суд витребувати зазначений додаток у відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.03.2018, витребувано у відповідача Додаток № 1 Графік виконання робіт до Договору підряду № 27/03-ПР/15-ПП від 27.03.2015.

У судовому засіданні 02.03.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.03.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

02.03.2018, судом в порядку статей 120-121 ГПК України, повідомлено відповідача про відкладення підготовчого засідання.

13.03.2018 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.03.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.04.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

26.03.2018, судом в порядку статей 120-121 ГПК України, повідомлено відповідача про відкладення підготовчого засідання.

03.04.2018 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 23.04.2018 представники учасників судового процесу не з'явилися.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2018.

Представник позивача у судове засідання 14.05.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, ухвалу суду від 23.04.2018, отримав 27.04.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103046528879.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03057, м. Київ, вул. О.Довженка, 12 А, кімната 211.

Станом на дату розгляду справи по суті конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою не знайдено .

Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки не знайдено вважається днем вручення відповідачу ухвал суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського суду міста Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень представників учасників про причини їхньої неявки в судове засідання 14.05.2018, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 14.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Спецбуд-моноліт (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФК Буд (далі - відповідач, підрядник) укладено Договір підряду № 27/03-ПР/15-ПП (далі - Договір) за умовами якого, замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, ресурсів (будівельних матеріалів, обладнання, устаткування тощо) та будівельної машинної техніки, у відповідності до даного Договору, проектної документації та законодавства виконати комплекс підрядних ремонтних робіт по плитам перекриття в осях 25-31, 50-56 об'єкту в обсягах та за цінами, визначеними умовами Договору та Додатком до нього Договірна ціна .

Згідно з п. 2.2.5 Договору у випадку порушення підрядником строку початку чи неодноразового порушення строків виконання робіт більше ніж на 10 календарних днів, або якщо підрядник при виконанні робіт не дотримується вимог проектної документації, законодавством, істотно відступивши від умов Договору, що погіршило результати робіт, або допустив інші недоліки в роботах, чи якість ресурсів підрядника та робіт ж незадовільною, замовник має право за своїм вибором вимагати:

- безоплатного виправлення цих недоліків у визначений строк, що відповідає технічному циклу будівництва об'єкту, або;

- виправити їх за свій рахунок з право на відшкодування понесених витрат за рахунок підрядник, у порядку визначеному п. 6.6 Договору, або;

- в односторонньому порядку розірвати Договір та вимагати від підрядника повернення грошових коштів, що були перераховані замовником на виконання робіт підряднику згідно Договору, відшкодування збитків та повернення будівельного майданчика (фронту робіт) і всієї переданої документації.

Пунктом 2.2.6 Договору обумовлено, що в будь-який час до закінчення робіт, попередивши підрядника за 15 календарних днів, ініціювати дострокове розірвання Договору, в порядку, визначеному ст. 12 Даного Договору.

Відповідно до п. 2.3.18 Договору підрядник зобов'язаний подавати щомісячно замовнику виконані роботи по Акту № КБ-2в та Довідку № КБ-3. Підрядник надає на розгляд замовнику оформлені Акти № КБ-2в та Довідки № КБ-3 в 3-х примірниках для перевірки у термін не пізніше 15 числа звітного місяця. Акти № КБ-2в та Довідки № КБ-3 повинні бути підписані представником технічного нагляду замовника в частині обсягів та в якості виконаних робіт та керівником будівництва об'єкту. Акти № КБ-2в та Довідки № КБ-3, що не підписані вказаними уповноваженими особами від замовника до розгляду не приймаються.

За умовами п. 3.1 Договору підрядник приступає до виконання робіт за даним Договором за умови:

- передачі замовником проектної та довільної документації згідно п. 2.1.1 Договору;

- передачі замовником фронту робіт по акту прийому-передачі;

- перерахуванням замовником авансового платежу згідно п. 4.5.1 даного Договору,

та зобов'язується завершити їх повне виконання протягом строку, визначеного Графіком виконання робіт - Додаток № 1 до даного Договору, який становить його невід'ємну частину, де детально визначено терміни, технологічну послідовність та етапи виконання робіт за Договором. Термін виконання робіт не може перевищувати один календарний місяць.

Ціна робіт за даним Договором буде визначена сторонами згідно проектної документації та викладена у Додатку № 2 до цього Договору - Договірна ціна з локальним кошторисом та відомістю матеріальних ресурсів , який сторони зобов'язуються погодити та підписати протягом 30 календарних днів з моменту укладення даного Договору (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.5 Договору погоджено, що оплата ціни Договору здійснюється замовником на користь підрядника у наступному порядку:

- після підписання даного Договору перед початком виконання робіт замовник сплачує підряднику авансовий платіж у розмірі 100 000,00 грн. для організації процесу виконання робіт, завезення будівельних машин та механізмів тощо.

Подальше фінансування замовником з метою закупівлі підрядником матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт, буде здійснюватись на підставі письмових листів-заявок підрядника, поданих у відповідності з п.п. 2.3.19-2.3.20 цього Договору.

Решту грошових коштів за виконані роботи, за винятком сплаченого авансу, замовник сплачує на підставі Актів № КБ-2в та Довідки № КБ-3, які підписуються уповноваженими представниками сторін щомісячно. Акт № КБ-2в та Довідку № КБ-3 підрядник передає замовнику не пізніше 15 числа звітного місяця. Замовник протягом 10 календарних днів після отримання Акту перевіряє його реальність та підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом десяти банківських днів після підписання Акту № КБ-2в та Довідки № КБ-3 в розмірі 95% від суми акту. За рахунок недоплачених 5% таким чином коштів (резервне утримання) замовник вправі покривати витрати на усунення недоліків в роботах (виявлених навіть після прийняття робіт замовником), які не усуненні підрядником у встановлені строки, а також компенсувати збитки, понесені з вини підрядника. Залишкові 5% резервного утримання сплачуються підряднику протягом 90 днів після підписання кінцевого Акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт.

Сума резервного утримання встановлюється сторонами за правилами ст.ст. 594-597 ЦК України. Притримання резервного тримання замовником не є порушенням умов розрахунків за цим Договором та не призводить до застосування штрафних санкцій (п. 4.5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору щомісячне приймання замовником виконаних робіт здійснюється відповідно до діючих норм і правил із складанням акту огляду прихованих робіт (при необхідності) та Актів № Кб-2в та Довідок № КБ-3 у порядку, визначеному п. 2.3.18 даного Договору.

Згідно з пунктами 5.2 та 5.3 Договору приймання замовником виконаних робіт в цілому за Договору здійснюється шляхом складання та підписання кінцевого Акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт. В тексті даного Договору під кінцевим Актом приймання-передачі виконаних будівельних робіт розуміється акт, підписаний уповноваженими представниками сторін, який посвідчує реальне виконання робіт за Договором. Підрядник надає кінцевий Акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт протягом трьох робочих днів з моменту фактичного виконання робіт за Договором, а замовник зобов'язується протягом 10 календарних днів з моменту його отримання підписати цей Акт та надати його оригінал підряднику.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та надання підрядником генпідряднику дозволу на виконання робіт з підвищеної небезпеки на вказаному об'єкті будівництва та технологічної карти на виконання робіт з прив'язкою до Об'єкта. Договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, в тому числі гарантійних зобов'язань підрядника згідно глави 6 даного Договору (п. 12.1 Договору).

За умовами пунктів 12.2-12.4 Договору, договір може бути достроково розірвано за згодою обох сторін або за ініціативою однією із сторін у випадках, встановлених цим Договором та чинним законодавством. Сторона, що здійснює дострокове розірвання Договору, зобов'язана письмово повідомити про це другу сторону за 15 календарних днів. В такому випадку Договір, крім зобов'язань, пов'язаних з припиненням Договору, припиняється на 15 день з моменту отримання другою стороною вказаного повідомлення. Впродовж 5-ти робочих днів з дати отримання стороною повідомлення про дострокове розірвання Договору, підрядник надає замовнику Акти № КБ-2в та Довідки № КБ-3 щодо фактично виконаних, але ще не оплачених на момент розірвання Договору робіт.

Додатком № 2 до Договору сторонами погоджено договірну ціну.

10.06.2015 сторонами було складено та підписано Акт про передачу будівельного майданчика для виконання будівельно-монтажних робіт.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ТОВ Спецбуд-моноліт перерахувало ТОВ ФК Буд грошові кошти у загальному розмірі 582 200,00 грн.

Однак, обумовлені Договором роботи відповідачем у строк встановлений Договором виконані не були, в зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 111 від 15.04.2016 у якій просив надати докази виконання робіт, а у разі не надання таких доказів повернути грошові кошти у сумі 582 200,00 грн.

Проте, зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідачем не було виконано передбачені Договором роботи, як і не було повернуто сплачену на виконання Договору попередню оплату, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.1 Договору підрядник приступає до виконання робіт за даним Договором за умови:

- передачі замовником проектної та довільної документації згідно п. 2.1.1 Договору;

- передачі замовником фронту робіт по акту прийому-передачі;

- перерахуванням замовником авансового платежу згідно п. 4.5.1 даного Договору,

та зобов'язується завершити їх повне виконання протягом строку, визначеного Графіком виконання робіт - Додаток № 1 до даного Договору, який становить його невід'ємну частину, де детально визначено терміни, технологічну послідовність та етапи виконання робіт за Договором. Термін виконання робіт не може перевищувати один календарний місяць.

Як зазначає позивач, оскільки у строки, обумовлені Додатком № 1 до Договору роботи за Договором не виконані, а саме до 15.06.2015, в зв'язку з чим, просить розірвати Договір на підставі ст. 651 ЦК України.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Однак, як встановлено судом, матеріали справи не містять погодженого сторонами Графіку виконання робіт - Додатку № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору.

При цьому, будь-яких інших доказів із яких би вбачалося, що кінцевим строком виконання робіт за Договором є саме 15.06.2015, матеріали справи також не містять.

Водночас, в процесі розгляду справи, позивачем було надіслано відповідачу Лист-повідомлення вих. № 30/03-18/А від 30.03.2018 про розірвання договору.

Направлення зазначеного листа підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 02.04.2018.

Судом також встановлено, що зазначений лист було направлено на юридичну адресу відповідача.

При цьому, судом встановлено, що вказаний лист не був отриманий відповідачем, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ Укрпошта за ідентифікатором відстеження пересилання поштового відправлення 0103046195977, де, зокрема, зазначено, що 17.04.2018 - невдала спроба вручення (у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання).

Водночас, суд зазначає, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Вказаний висновок суду відповідає принципам розумності та справедливості та вимогам щодо належності виконання взятого на себе зобов'язання, враховуючи, що продавець погодив такі умови договору, які передбачають порядок отримання ним замовлення від покупця в тому числі поштою, що свідчить про обізнаність продавця щодо обов'язку відстежувати власну поштову кореспонденцію та наслідки її неотримання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що днем отримання відповідачем Листа-повідомлення вих. № 30/03-18/А від 30.03.2018 про розірвання договору є 17.04.2018, тобто, дата, коли відділенням поштового зв'язку було оформлено довідку (внесено інформацію) про повернення поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 4 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, вищевказаною нормою закону надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору підряду у будь-який час до закінчення робіт, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Згідно з п. 2.2.5 Договору у випадку порушення підрядником строку початку чи неодноразового порушення строків виконання робіт більше ніж на 10 календарних днів, або якщо підрядник при виконанні робіт не дотримується вимог проектної документації, законодавством, істотно відступивши від умов Договору, що погіршило результати робіт, або допустив інші недоліки в роботах, чи якість ресурсів підрядника та робіт ж незадовільною, замовник має право за своїм вибором вимагати:

- безоплатного виправлення цих недоліків у визначений строк, що відповідає технічному циклу будівництва об'єкту, або;

- виправити їх за свій рахунок з право на відшкодування понесених витрат за рахунок підрядник, у порядку визначеному п. 6.6 Договору, або;

- в односторонньому порядку розірвати Договір та вимагати від підрядника повернення грошових коштів, що були перераховані замовником на виконання робіт підряднику згідно Договору, відшкодування збитків та повернення будівельного майданчика (фронту робіт) і всієї переданої документації.

При цьому, пунктом 2.2.6 Договору обумовлено, що в будь-який час до закінчення робіт, попередивши підрядника за 15 календарних днів замовник має право ініціювати дострокове розірвання Договору, в порядку, визначеному ст. 12 Даного Договору.

Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

При цьому, суд враховує, що право замовника на розірвання договору підряду в односторонньому порядку, передбачене ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, не ставиться в залежність від отримання чи неотримання такого листа підрядником, при цьому, як зазначалось судом, матеріали справи містять належні докази направлення такого листа на юридичну адресу відповідача.

Таким чином, оскільки позивач на підставі частини четвертої статті 849 ЦК України відмовився від Договору, надіславши відповідачу лист-вимогу про розірвання Договору, і така одностороння відмова від Договору не потребує узгодження з підрядником, то Договір, є розірваним.

В свою чергу, пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Таким чином, провадження у справі № 910/764/18 в частині розірвання Договору підлягає закриттю.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 582 200,00 грн. згідно наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень № 301 від 07.07.2015 на суму 213 200,00 грн., № 372 від 23.07.2015 на суму 159 000,00 грн., № 584 від 21.08.2015 на суму 30 000,00 грн., № 53 від 14.05.2015 на суму 100 000,00 грн., № 128 від 22.06.2015 на суму 80 000,00 грн.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 5.1 Договору щомісячне приймання замовником виконаних робіт здійснюється відповідно до діючих норм і правил із складанням акту огляду прихованих робіт (при необхідності) та Актів № КБ-2в та Довідок № КБ-3 у порядку, визначеному п. 2.3.18 даного Договору.

Згідно з п. 2.3.18 Договору підрядник зобов'язаний подавати щомісячно замовнику виконані роботи по Акту № КБ-2в та Довідку № КБ-3. Підрядник надає на розгляд замовнику оформлені Акти № КБ-2в та Довідки № КБ-3 в 3-х примірниках для перевірки у термін не пізніше 15 числа звітного місяця. Акти № КБ-2в та Довідки № КБ-3 повинні бути підписані представником технічного нагляду замовника в частині обсягів та в якості виконаних робіт та керівником будівництва об'єкту. Акти № КБ-2в та довідки № КБ-3, що не підписані вказаними уповноваженими особами від замовника до розгляду не приймаються.

За умовами п. 12.4 Договору впродовж 5-ти робочих днів з дати отримання стороною повідомлення про дострокове розірвання Договору, підрядник надає замовнику Акти № КБ-2в та Довідки № КБ-3 щодо фактично виконаних, але ще не оплачених на момент розірвання Договору робіт.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження виконання робіт за Договором, відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, за приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем робіт за Договором, а договір є розірваним в односторонньому порядку, вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 582 200,00 грн., сплачених у якості авансу, є обґрунтованою.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 26 979,00 грн. та інфляційні втрати у сумі 112 315,10 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 (далі - Постанова) грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за розірваним договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за невиконані роботи.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на викладене, позовна вимога про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат не ґрунтується на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягає.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині розірвання Договору та частковим задоволенням позовних вимог в іншій частині, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, п. 2 ст. 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Буд (03057, м. Київ, вулиця О.Довженка, будинок 12 А, кімната 211; ідентифікаційний код: 36529767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд-моноліт (04112, м. Київ, вулиця Тимофія Шамрила, будинок 4-В, приміщення 295; ідентифікаційний код: 37633636) грошові кошти в розмірі 582 200 (п'ятсот вісімдесят дві тисячі двісті) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 763 (вісім тисяч сімсот шістдесят три) грн. 73 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

5. В частині розірвання Договору підряду № 27/03-ПР/15-ПП від 27.03.2015 провадження у справі закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.05.2018

Суддя О.А. Грєхова