Рішення

від 17.05.2018 по справі 910/2167/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2018Справа № 910/2167/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Одеський консервний завод" (м. Одеса)

До Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (м. Київ)

Про стягнення 71098,98 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Одеський консервний завод" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (далі - відповідач) про стягнення 71098,98 грн., з яких: 66 388,15 грн. страхового відшкодування, 3 664,99 грн. пені, 663,88 грн. інфляційних втрат, 381,96 грн. 3% річних.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача 1 762,00 грн. судового збору та 3550,00 грн. вартості експертних послуг з проведення автотоварознавчої експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не сплатив позивачу суму страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.18. відкрито провадження у справі № 910/2167/18, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам господарського процесу строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто підприємством поштового зв'язку з посиланням на закінчення встановленого строку зберігання поштового відправлення. Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/2167/18.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.17. на автотрасі Р-72 13 км + 50 км Білгород-Дністровського району Одеської області трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля марки Mercedes, д.р.н. НОМЕР_1, який належить позивачу (у відповідності до наданого до матеріалів справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), під керуванням ОСОБА_1 (який закріплений як водій за автомобілем марки Mercedes, д.р.н. НОМЕР_1) та автомобіля марки ВАЗ2107, д.р.н. НОМЕР_2 з причіпом д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю марки Mercedes, д.р.н. НОМЕР_1.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки ВАЗ2107, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.09.17. в адміністративній справі № 495/6634/17.

Як встановлено судом, на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки ВАЗ2107, д.р.н. НОМЕР_2 за шкоду, завдану майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки Mercedes, д.р.н. НОМЕР_1, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АК/4159006 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідача.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі статтею 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

05.09.17. позивачем подано відповідачу повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Пунктом 35.1 статті 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Судом встановлено, що позивач 25.10.17 . звернувся до відповідача із заявою від 24.10.17. про страхове відшкодування, в якій позивач просив відповідача виплатити страхове відшкодування в розмірі 66 388,15 грн. за заподіяну шкоду внаслідок ДТП, що мала місце 31.08.17. Розмір пред'явленої суми обґрунтовано Висновком № 486/17 експертного автотоварознавчого дослідження від 20.10.17.

За приписами статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування , за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Оскільки відповідачем розмір страхового відшкодування з позивачем погоджено не було, застосуванню підлягають приписи Закону, якими встановлено, що виплата відшкодування повинна бути здійснена не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

При цьому судом враховано, що заяву позивача від 24.10.17. про страхове відшкодування відповідачем було отримано 31.10.17.

Крім того, судом встановлено, що заяву про здійснення страхового відшкодування подано позивачем з порушенням строку, встановленого Законом (30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду) (тобто в межах даної справи такий строк становив з 06.09.17. по 05.10.17. включно), а саме, на 20 днів.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення (Пункт 36.2 статті 35 Закону).

Таким чином відповідач повинен був здійснити позивачу виплату страхового відшкодування у строк до 18.02.18. включно.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

У відповідності до Висновку № 486/17 експертного автотоварознавчого дослідження від 20.10.17. вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Mercedes, д.р.н. НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 66 388,15 грн.

З огляду на викладене, суд приймає Висновок № 486/17 експертного автотоварознавчого дослідження від 20.10.17. як належний доказ для встановлення розміру вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Mercedes, д.р.н. НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АК/4159006 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 100 000,00 грн., франшиза 1 000,00 грн., поліс діючий станом на 31.08.17.

У відповідності до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, відповідачем до сплати позивачу належить страхове відшкодування в сумі 65 388,15 грн. (66388,15,00 грн. - 1000,00 грн. франшизи), однак, оскільки відповідачем вказані грошові кошти сплачено не було, то з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Одеський консервний завод" підлягає стягненню 65 388,15 грн. страхового відшкодування, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково. Суд відмовляє в позові в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 1 000,00 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 3664,99 грн. пені, суд відзначає наступне.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (ч. 1 ст. 546, ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

При здійсненні перерахунку пред'явленого до стягнення розміру пені судом враховано, що прострочення відповідача з виплати страхового відшкодування настало з 19.02.18.

При цьому, позивачем розраховано пеню до 08.02.18.

У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

З огляду на вказане, з підстав того, що судом встановлено факт прострочення відповідачем виплати страхового відшкодування з 19.02.18., а позивачем пеню нараховано до 08.02.18. , суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача 3664,99 грн. пені.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 663,88 грн. інфляційних втрат, 381,96 грн. 3% річних, суд відзначає наступне.

Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Як вказано вище, прострочення відповідача з виплати страхового відшкодування настало з 19.02.18.

При цьому, позивачем розраховано 3% річних та інфляційні втрати до 08.02.18.

З огляду на вказане суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача 663,88 грн. інфляційних втрат, 381,96 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимог позивача про покладення на відповідача витрат з оплати вартості автотоварознавчої експертизи в сумі 3550,00 грн., суд зазначає викладене далі.

Позивач визначився, що пред'явлені до стягнення 3550,00 грн. за оплату експертних послуг є саме судовими витратами.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи . До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Однак, позивачем автотоварознавчу експертизу було замовлено не в межах даної справи і не для звернення з даним позовом до суду, а для звернення до відповідача за отриманням страхового відшкодування в порядку п. п. 35.1, 35.2 статті 35 Закону.

Понесення витрат на оплату вартості автотоварознавчої експертизи повинно бути підтверджено документально, проте. Позивачем до матеріалів справи подано лише акт № ОУ-041 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з проведення експертизи, однак, не подано доказів оплати вартості експертизи.

З вказаних в сукупності підстав суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 3550,00 грн. вартості автотоварознавчої експертизи.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 6; ідентифікаційний код 33552636) на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Одеський консервний завод" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 22; ідентифікаційний код 30087693) 65 388 (шістдесят п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 15 коп. страхового відшкодування, 1 620 (одну тисячу шістсот двадцять) грн. 47 коп. судового збору,

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Ващенко