Рішення
від 14.05.2018 по справі 922/1007/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2018 р.Справа № 922/1007/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаскі менеджмент", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" м. Харків про стягнення 127480,96 грн. за участю представників:

позивач - не з'явився;

відповідач - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

16.04.2018 ТОВ "Хаскі менеджмент" (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом ПрАТ "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" (відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 111062,88грн. основного боргу, пеню у розмірі 11445,54грн., 3% річних у розмірі 1095,72 грн. та інфляційні у розмірі 3876,82грн. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно Договору про виконання робіт №92-09/17 від 28.09.2017, що був укладений між позивачем та відповідачем. В якості правових підстав вказує на норми ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.04.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14.05.2018 о 10:45.

В судове засідання по суті 14.05.2018 позивач та відповідач своїх повноважних представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до ч. 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані учасниками справи докази, суд установив наступне.

Між ПрАТ "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" (Замовник) та ТОВ "Хаскі менеджмент" (Виконавець) було укладено Договір про виконання робіт №92-09/17 від 28.09.2017 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виконувати комплекс робіт пов'язаних з господарською діяльністю товариства (навантажувально-розвантажувальні роботи та комплектування, паркування та стікерування), а Замовник, - оплатити виконання робіт, перелік та ціна яких визначена в Додатках до Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору №92-09/17 від 28.09.2017, на підтвердження факту надання послуг Сторонами складено Акти виконаних робіт, підписаним та скріпленим печаткою сторін , а саме:

- Акт надання послуг №1866 від 31.10.2017 на суму 11552,64 грн.;

- Акт надання послуг №1963 від 06.11.2017 на суму 5776,32 грн.;

- Акт надання послуг №2001 від 13.11.2017 на суму 7220,34 грн.;

- Акт надання послуг №2075 від 20.11.2017 на суму 5776,32 грн.;

- Акт надання послуг №2085 від 27.11.2017 на суму 5776,32 грн.;

- Акт надання послуг №2186 від 30.11.2017 на суму 4332,24 грн.;

- Акт надання послуг №2225 від 11.12.2017 на суму 40302,96 грн.;

- Акт надання послуг №2271 від 18.12.2017 на суму 28159,56 грн.;

- Акт надання послуг №2330 від 26.12.2017 на суму 18051,00 грн.;

- Акт надання послуг №2380 від 29.12.2017 на суму 12996,72 грн.

Згідно з п. 3.5 Договору, відповідач зобов'язується оплатити послуги позивача протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт, шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Позивача.

В період з 23.10.2017 по 31.12.2017, Позивачем було виконано свої зобов'язання та здійснено пакування та стікерування на загальну суму 139944,48грн., які Відповідач визнав, що підтверджується вищезазначеними актами надання послуг та актом звіряння взаємних розрахунків №103 за період: 2017 р.

Разом з тим, як вказує позивач, відповідач свій обов'язок щодо оплати наданих послуг виконав частково, а саме сплативши лише 04.12.2017 суму у розмірі 11552,64 грн., 12.12.2017 суму у розмірі 5776,32 грн., 18.12.2017 суму у розмірі 5776,32 грн., 20.12.2017 суму у розмірі 5776,32 грн., що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 111062,88 грн.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу сум у розмірі 11552,64 грн., 5776,32 грн., 5776,32 грн., 5776,32 грн. за актами надання послуг № 1866 від 31.10.2017, №1963 від 06.11.2017, №2075 від 20.11.2017, №2085 від 27.11.2017.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, суд зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ "Торговий дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) зазначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом іншими нормативно - правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Крім того, у вказаному рішенні вказувалося, що право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів, а обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що звернення позивача до суду без застосування процедури досудового врегулювання є цілком правомірним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача111062,88 грн.

Щодо стягнення 3 % річних за період прострочення з 04.11.2017 - 11.04.2018 року у сумі 1095,72 грн. та інфляційного збільшення суми боргу за період заборгованості з січня 2018 - лютий 2018 року у сумі 3876,82 грн. суд виходить з наступного.

В ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявність перед позивачем заборгованості, дослідивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних за період прострочення з 04.11.2017 - 11.04.2018 року у сумі 1095,72 грн. та інфляційного збільшення суми боргу за період заборгованості з січня 2018 - лютий 2018 року у сумі 3876,82 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені за період прострочення з 04.11.2017 по 02.03.2018 у розмірі 11445,54 грн. суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.6 Договору, у випадку порушення Відповідачем строку оплати робіт Позивача, Відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням пені, встановленої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за весь період прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період прострочення з 04.11.2017 по 02.03.2018 у розмірі 11445,54 грн., на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 549 ЦК України, ст.ст. 231, 232 ГК України, ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 11445,54 грн. є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними, правомірними та обґрунтованими, вони не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судові витрати, згідно ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 16, 29, 73, 74, 76, 77, 123, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківській хлібокомбінат "Слобожанський" (61029, м. Харків, Шосе Салтівське, буд. 129, код ЄДРПОУ 00381870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаскі менеджмент" (02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 39823983) заборгованість у розмірі 111062,88 грн. - основного боргу, пеню у розмірі 11445,54грн., 3% річних у розмірі 1095,72 грн., 3876,82 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1912,22 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Згідно зі ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено 14.05.2018 р.

Суддя ОСОБА_1

/Справа №922/1007/18/

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення14.05.2018
Оприлюднено17.05.2018
Номер документу74024625
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/1007/18

Рішення від 14.05.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Светлічний Ю.В.

Ухвала від 17.04.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Светлічний Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні