Рішення

від 07.05.2018 по справі 924/1160/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2018 р.Справа № 924/1160/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1, м. Київ

до фермерського господарства Борщуна, Дунаєвецький район, с. Шатава

про стягнення заборгованості за договором "Кредитування комерційного автотранспорту" №20/КА/2007-980 від 26.11.2007 року, що складає 2236102,12 грн., з яких 777049,00 грн. - заборгованості за кредитом, 1136696,93 грн. - заборгованості по сплаті відсотків, 238356,19 грн. - пені, 84000,00 грн. - штрафу

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 27.03.2018р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.12.2017р. порушено провадження у справі № 924/1160/17.

У зв'язку із набранням чинності 15.12.2017р. Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, розгляд справи №924/1160/17 розпочався за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 15.03.2018р. строк проведення підготовчого засідання продовжено на тридцять днів.

Ухвалою суду від 20.02.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за договором "Кредитування комерційного автотранспорту" №20/КА/2007-980 від 26.11.2007р., що складає 2236102,12 грн., з яких 777049,00 грн. - заборгованості за кредитом, 1136696,93 грн. - заборгованості по сплаті відсотків, 238356,19 грн. - пені, 84000,00 грн. - штрафу.

Позовні вимоги мотивував неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами. Нарахування пені та штрафу обумовлено наявністю відповідних умов договору щодо їх застосування.

Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності, вважаючи, що позивач їх пропустив. На думку відповідача, трьохрічний строк на звернення до суду з позовом розпочався 27.11.2014р. та закінчився 27.11.2017р., в той час як позивач звернувся з позовом до суду 06.12.2017р. Свою позицію обгрунтував тим, що повна оплата за кредитним договором мала бути здійснена до 26.11.2014р., відповідно, прострочення виконання зобов'язання і строк позовної давності почав свій відлік з 27.11.2014р., а закінчився 27.11.2017р.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

26.11.2007р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра» , яке на даний час іменується публічне акціонерне товариство комерційний банк „Надра» , та фермерським господарством Борщуна (позичальник) укладено договір „Кредитування комерційного автотранспорту» №20/КА/2007-980, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 840000,00 грн. на придбання автотранспортного засобу, з терміном погашення до 26 листопада 2014 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 19,5% на рік (п.п. 1.1. - 1.1.4.).

В розділі 2 кредитного договору сторони обумовили порядок надання кредиту та порядок його повернення, а також сплати відсотків, зокрема, згідно п.п. 2.1, 2.1.1., надання кредиту проводиться шляхом видачі готівки позичальнику через касу банку або перерахуванням коштів, за реквізитами, вказаними позичальником письмово, або перерахуванням коштів на поточний рахунок позичальника, за реквізитами, вказаними позичальником. Моментом (днем) надання кредиту/коштів в рамках ліміту кредитної лінії вважається день утворення заборгованості на позичкових рахунках, відкритих у Дунаєвецькому відділенні №20 філії ВАТ КБ „Надра» , на якому обліковується заборгованість позичальника по кредиту.

Згідно п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 договору, позичальник повертає кредит та сплачує банку відсотки безготівковим шляхом або внесенням готівкових коштів шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу в розмірі, визначеному у графіку. Позичальник вносить чергові мінімальні платежі по кредиту/кредитній лінії щомісячно до 18 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 20 числа поточного місяця. У випадку, коли позичальник до 18 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 20 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість позичальника, банк, починаючи з 21 числа поточного місяця, застосовує до позичальника штрафні санкції, передбачені цим договором. Якщо 18-е число є небанківським днем, то платіж необхідно внести в останній банківський день, який передує цій даті.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили відповідальність позичальника у разі прострочення строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту/кредитної лінії у вигляді сплати банку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

Крім того, згідно п. 5.2 договору передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п.п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п. 1.1. цього договору, за кожен випадок. Серед випадків зазначено обов'язок позичальника суворо дотримуватись положень цього договору (п.п. 4.3.2).

Відповідно до п. 8.5, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань. При цьому, згідно п. 7.3 договору, сторони, керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 (десяти) років.

Сторонами було погоджено графік повернення кредиту до кредитного договору, з якого вбачається обов'язок сплати кредиту кожного місяця, починаючи з 20.03.2008р. по 26.11.2014р. у фіксованій сумі 10243,90 грн., а останній місяць 10244,10 грн.

Позивач належним чином виконав свій обов'язок по договору щодо надання відповідачу кредиту в сумі 840000,00 грн., що підтверджується заявкою на отримання кредиту від 01.11.2007р., висновком юридичної служби Подільського МРУ ВАТ КБ „Надра» про можливість надання кредиту та платіжним дорученням №14 від 26.11.2007р.

За користування кредитними коштами позивач нарахував відповідачу відсотки. Згідно поданого розрахунку, за період з 26.11.2007р. по 17.10.2017р. відповідачу нараховано 1530234,16 грн. (19,5%) відсотків.

Однак, відповідач умови договору щодо вчасного повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитними коштами, належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Загальна сума всіх проплат відповідача склала 460899,22 грн., про що свідчать виписки по рахункам. Так, відповідачем погашено 62951,00 грн. кредиту, а саме: 04.12.2007р. - 11000,00 грн., 07.07.2008р. - 15000,00 грн., 19.09.2008р. - 10000,00 грн., 12.12.2008р. - 4000,00 грн., 15.12.2008р. - 22951,00 грн. Також, сплачено 393537,23 грн. відсотків по кредиту і 4410,99 грн. пені по кредиту.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, непогашений борг по кредиту складає суму 777049,00 грн., борг по сплаті відсотків - 1136696,93 грн.

За порушення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 238356,19 грн. (за період з 18.04.2017р. по 17.10.2017р.) та 84000,00 грн. - штрафу.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.06.2015р. №113, на підставі постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015р. №356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" розпочато ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" та призначено ОСОБА_1 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку строком на 1 рік з 05.06.2015р. по 04.06.2016р. включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.04.2016р. прийнято рішення №616 про продовження строку здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" по 04.06.2018р. з відповідним продовженням повноважень уповноваженої особи Фонду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, право на одержання від позичальника процентів, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором, закріплено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору кредиту і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, зокрема, позивач зобов'язався надати кредитні кошти відповідачу, а відповідач зобов'язався їх повернути у строки, передбачені договором, та сплатити відсотки за користування коштами.

Неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором стосовно повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Отже, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виник борг.

Згідно п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, якою являється штраф та пеня.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони у договорі передбачили нарахування відповідачу пені у разі порушення термінів повернення кредиту та відсотків в максимальному розмірі, передбаченому Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» . Крім того, сторони обумовили нарахування штрафу у разі порушення відповідачем положень договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд погоджується з його нарахуванням. Натомість, суд не погоджується із розрахунком пені та відмічає наступне: позивач, нарахував пеню на всю суму простроченого кредиту та на всі нараховані відсотки, взявши при цьому один період нарахування - з 18.04.2017р. по 17.10.2017р.

Приймається до уваги те, що стосовно пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З огляду на те, що в договорі не було передбачено більшу тривалість періоду нарахування пені, суд враховує ч. 6 ст. 232 ГК України. Тобто, позивач при обрахунку пені має право обрати іншу дату, ніж перший день прострочки, однак, нарахування має бути здійснено в межах шестимісячного періоду, початок перебігу якого починається з першого дня прострочки і закінчується через шість місяців.

Як встановлено судом, за договором відповідач мав повернути кредитні кошти в повному обсязі до 26.11.2014р., при цьому, повернення коштів мало відбуватися частинами кожного місяця. Тобто, прострочення в поверненні кредиту частинами розпочинало перебіг кожного місяця, останнє з яких розпочало перебіг з 27.11.2014р. Відповідно, пеню на останню частину повернення кредиту можливо було нарахувати до 27.05.2015р.

Натомість, з розрахунку, поданого позивачем, вбачається нарахування пені на всю суму простроченого кредиту поза межами шестимісячного строку в межах якого такі нарахування можливі.

Приймаючи до уваги те, що суд не вправі виходити за межі визначеного позивачем періоду нарахування пені, її нарахування на суму простроченого кредиту за заявлений період є безпідставним. Між тим, нарахування пені на суму відсотків за користування кредитними коштами можливе, однак, лише в тих сумах, період прострочення яких не перевищує шестимісячного строку з моменту, коли зобов'язання мало бути виконане, та перебуває в межах заявленого позивачем періоду, а саме: на суми відсотків за вересень 2016 року - серпень 2017 року.

Суд, не виходячи за межі позовних вимог, взявши до уваги період нарахування пені позивачем - з 18.04.2017р. по 17.10.2017р., врахувавши приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, здійснив власний розрахунок пені на суми відсотків за вересень 2016 року - серпень 2017 року.

За перерахунком суду обгрунтовано заявленим розміром пені являється 9669,29 грн.

З врахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені поданими доказами в частині стягнення з відповідача 777049,00 грн. - заборгованості за кредитом, 1136696,93 грн. - заборгованості по сплаті відсотків, 9669,29 грн. - пені, 84000,00 грн. - штрафу.

Між тим, відповідач подав заяву про застосування строку трьохрічної позовної давності, вважаючи, що позивач його пропустив.

З даного приводу відмічається наступне: статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 цього кодексу).

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Сторони у даній справі, укладаючи договір кредиту, скористались правом на збільшення строку позовної давності, досягнувши згоди про встановлення позовної давності тривалістю у десять років, про що свідчить зміст пункту 7.3 договору.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч.1 ст.261 ЦК).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як зазначалося вище, сторони погодили сплату кредиту частинами кожного місяця, починаючи з 20.03.2008р. по 26.11.2014р. За відсутності платежу з 21 числа кожного місяця виникає прострочення відповідача в частині зобов'язання, а в позивача виникає право на позов в цій частині. Початок позовної давності для стягнення періодичних платежів та штрафних санкцій необхідно обчислювати з дня невиконання відповідачем кожної із частин зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідач припинив погашення кредиту в 2008 році і черговий неоплачений платіж датується 20.09.2008р., найдавніший початок позовної давності, як для стягнення боргу, так і для стягнення неустойки, починає перебіг з 21.09.2008р. та закінчується через 10 років, тобто 20.09.2018р. Відповідно, інші чергові платежі будуть ще з більшим строком закінчення позовної давності.

Таким чином, позивач звернувся з позовом до суду в межах строків позовної давності, встановленої сторонами у договорі. Тому, заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція з приводу збільшеної позовної давності викладена у постанові ВСУ від 19.04.2018р. у справі №301/2377/16-ц (провадження №61-2126св18), постанові ВСУ від 23.12.2014р. у справі №907/1214/13 (3-193гс14).

Підсумовуючи все вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 777049,00 грн. - заборгованості за кредитом, 1136696,93 грн. - заборгованості по сплаті відсотків, 9669,29 грн. - пені, 84000,00 грн. - штрафу.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 228686,90 грн. - пені належить відмовити.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1, м. Київ до фермерського господарства Борщуна, Дунаєвецький район, с. Шатава про стягнення заборгованості за договором "Кредитування комерційного автотранспорту" №20/КА/2007-980 від 26.11.2007 року, що складає 2236102,12 грн., з яких 777049,00 грн. - заборгованості за кредитом, 1136696,93 грн. - заборгованості по сплаті відсотків, 238356,19 грн. - пені, 84000,00 грн. - штрафу, задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства Борщуна (Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Шатава; код 30795707) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 15; код 20025456; м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15) 777049,00 грн. (сімсот сімдесят сім тисяч сорок дев'ять гривень 00 коп.) - заборгованості за кредитом, 1136696,93 грн. (один мільйон сто тридцять шість тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 93 коп.) - заборгованості по сплаті відсотків, 9669,29 грн. (дев'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень 29 коп.) - пені, 84000,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі гривень 00 коп.) - штрафу, 30111,23 грн. (тридцять тисяч сто одинадцять гривень 23 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення 228686,90 грн. - пені відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повне рішення складено 17 травня 2018 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 4 примірника:

1 - до справи,

2, 3 - позивачу (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 15; м. Київ, вул. Січових стрільців, 15),

4 - відповідачу (32445, Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Шатава).

Всім рекомендованим з повідомленням.