Рішення

від 23.04.2018 по справі 808/206/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2018 року Справа № 808/206/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Вільнянської районної ради

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальна установа «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Вільнянської районної ради (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області, в якому позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області від 23.11.2017 №0001891301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Комунальною установою Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Вільнянської районної ради протягом лютого - серпня 2017 року було нараховано єдиний внесок на загальну суму 219381,23 грн., який був помилково перерахований на розрахунковий рахунок військового збору № 31113063700079, відкритий у ГУ ДКСУ у Запорізькій області). При цьому позивач стверджує, що призначення платежу, отримувач та банк отримувача в платіжних дорученнях було зазначено правильно. Вважає, що оскільки кошти надійшли фактично на рахунок органу Державної фіскальної служби то позивач не повинен нести відповідальність за несвоєчасне перерахування єдиного внеску. За таких обставин вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні підтримують позовні вимоги, просять позов задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позову з підстав викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (вх. №5953 від 21.02.2018), просить відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх заперечень посилається на результати проведеної перевірки, які відображено в Акті від 04.10.2017 №343/08-01-13/13/38508436. Так, в ході перевірки було встановлено, що позивачем не перераховано до бюджету єдиний внесок за період лютий- серпень 2017 року, у зв'язку з чим прийнято Рішення від 23.11.2017 №0001891301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою суду від 22.01.2018 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 20.02.2018, яке було відкладено на 22.03.2018.

Ухвалою суду від 22.03.2018 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.04.2018.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, в період з 28.09.2017 по 02.10.2017 фахівцями Головного управління ДФС у Запорізькій області на підставі направлення №27 від 28.09.2017, згідно із ст. 77 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Вільнянської районної ради (код ЄДРПОУ 38508436) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати військового збору за період з 01.01.2017 по 31.08.2017 та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2017 по 31.08.2017, за результатом якої складено Акт від 04.10.2017 №343/08-01-13/13/38508436.

У висновках Акту зазначено, про порушення пп.2 п.11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за лютий 2017 року у сумі 15533 грн., за березень 2017 року у сумі 36903,93 грн., за квітень 2017 року у сумі 36986,04 грн., за травень 2017 року у сумі 32866,21 грн., за червень 2017 року у сумі 36906,62 грн., за липень 2017 року у сумі 35868,44 грн.

23 листопада 2017 року в.о. начальника Вільнянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято Рішення №0001891301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування Єдиного внеску, яким застосовано до відповідача штраф у розмірі 46 023,07 грн. (20%) та нараховано пеню у сумі 23813,76 грн. (0,1 % суми недоїмки).

На вказане Рішення позивачем було подано скаргу до ДФС України, яка Рішенням від 29.12.2017 №32232/6/99-99-11-02-02-25 залишила її без задоволення, а Рішення про застосування штрафних санкцій та пені без змін.

Не погоджуючись із прийнятим Рішенням від 23.11.2017 №0001891301, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його зарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно- правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до зазначених норм, Комунальна установа «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Вільнянської районної ради є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464).

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Як свідчать матеріали справи позивач сплачував єдиний внесок протягом лютого - серпня 2017 року про що свідчать платіжні доручення: від 23.02.2017 №28, від 09.03.2017 №40, від 29.03.2017 №58, від 13.04.2017 №67, від 20.04.2017 №74, від 27.04.2017 №82, від 11.05.2017 №90, від 25.05.2017 №108, від 13.06.2017 №118, від 23.06.2017 №125, від 12.07.2017 №138, від 26.07.2017 №150, від 10.08.2017 №157 (а.с.10-22).

Спір щодо розміру суми єдиного внеску між сторонами відсутній.

Як пояснив представник позивача, суми єдиного внеску за вказаними платіжними дорученнями було помилково перераховано на розрахунковий рахунок військового збору №31113063700079 відкритий у ГУ ДКСУ у Запорізькій області. При цьому у вказаних платіжних дорученнях призначення платежу, отримувач та банк отримувача було зазначено правильно.

Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні N 2346-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2346) визначано загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Згідно із п. 22.4 ст. 22 Закону №2346, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

За приписами п.10 ст. 9 Закону №2464, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

Отже, судом було встановлено, що позивач здійснив оплату зобов'язання з єдиного внеску до Державного бюджету України, проте помилково у платіжних дорученнях від 23.02.2017 №28, від 09.03.2017 №40, від 29.03.2017 №58, від 13.04.2017 №67, від 20.04.2017 №74, від 27.04.2017 №82, від 11.05.2017 №90, від 25.05.2017 №108, від 13.06.2017 №118, від 23.06.2017 №125, від 12.07.2017 №138, від 26.07.2017 №150, від 10.08.2017 №157 зазначив розрахунковий рахунок для сплати військового збору замість розрахункового рахунку для сплати єдиного внеску.

Відповідачем не заперечується, що в подальшому Вільнянським управлінням ГУ ДФС України у Запорізькій області було повернуто позивачу надмірно сплачену суму військового збору у сумі 219 381 грн. 23 коп., а позивачем перераховано вказану суму на розрахунковий рахунок для сплати єдиного внеску.

А тому суд приходить до висновку, що вчасне та у повному обсязі перерахування єдиного внеску навіть на помилковий рахунок не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений строк, а відтак і для застосування штрафних санкцій.

Аналогічна позиція міститься в постанові ВСУ від 02 грудня 2015 у справі №826/6059/13-а.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного податкового рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 23 листопада 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Вільнянської районної ради (місцезнаходження: 70002, Запорізька область, м. Вільняньск, вул. Перемоги, 39, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38508436) судові витрати у розмірі 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова