Ухвала

від 17.05.2018 по справі 811/1472/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1472/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом заступника керівника Знам'янської місцевої прокуратури в інтересах держави, вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам'янка, Кіровоградська область, 27400, до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації, вул. Соборності, 112, м. Новомиргород, Кіровоградська область, 26000, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Знам'янської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави про:

- визнання бездіяльності відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської райдержадміністрації щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлею та спорудами ОСОБА_1 ЗОШ І-ІІ ст. Новомиргородської районної ради протиправною;

- зобов'язання відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської райдержадміністрації вчинити дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під ОСОБА_1 ЗОШ І-ІІ ст. Новомиргородської районної ради, яка розташована на території населеного пункту, загальною площею 13307,50 кв м.

Додаткового в позовній заяві позивач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ЗОШ І-ІІ ст. Новомиргогродської районної ради (вул. Соборна, 59, с.Листопадове, Новомиргородський район, код ЄДРПОУ 33316154).

При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Так, в порушення вищевказаної норми в позовній заяві не зазначено коду ЄДРПОУ позивача.

Пунктом п'ятим частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що предметом адміністративного позову є бездіяльність відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської райдержадміністрації, що полягає у не оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розташовану під будівлею та спорудами ОСОБА_1 ЗОШ І-ІІ ст. Новомиргородської районної ради.

З доданих до позовної заяви матеріалів судом з'ясовано, що необхідність оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельні ділянки під навчальними закладами передбачено розпорядженням Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №802-р.

У свою чергу, з цим адміністративним позовом прокурор до суду звернувся лише 16.05.2018, тобто майже через шість років з моменту виникнення обставин, що дають підстави для виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

При цьому, у позові прокурор зазначає, що про порушення інтересів держави, за захистом яких він звертається до суду, прокуратурі стало відомо лише у квітні 2018 року з листа відділу у Новомиргородському районі ГУ Держгеокадастру від 25.04.2018.

Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись , що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.

Відтак, звертаючись до суду за межами процесуальних строків, позивач повинен також довести той факт, що у нього не було об'єктивної можливості дізнатися про порушення свого права у період, що передував фактичному зверненню до суду.

Натомість будь-яких пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали прокуратурі протягом майже шести років з'ясувати стан дотримання земельного законодавства на території Новомиргородської районної ради, позовна заява не містить.

Також, відповідно до частини 1 статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

З викладеного слідує, що для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави імперативними є дві умови:

1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади або окремої юридичної чи фізичної особи);

2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або ж доведення відсутності такого органу.

У позовній заяві прокурор зазначає, що зволікання відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської райдержадміністрації з оформленням правовстановлюючих документів на земельну ділянку під закладом освіти порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування. Також, бездіяльність відповідача створює ризики для нормального функціонування школи та навчального процесу, що може привести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Однак, доказів на підтвердження зазначених обставин прокурором не надано.

Одночасно з цим прокурор зазначає, що у спірних правовідносинах орган, уповноважений здійснювати захист інтересів держави, відсутній.

З цього приводу суд зазначає, що порядок та суб'єкти, які здійснюють контроль за використанням та охороною земель визначені у главі 32 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з статтею 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Таким чином, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється Держгеокадастром та Державною екологічною інспекцією.

Обґрунтувань з приводу того, що Держгеокадастром та Державною екологічною інспекцією не здійснюється або здійснюється неналежним чином реалізація передбачених законом повноважень для захисту інтересів держави у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та причин, з яких такі повноваження не реалізуються - прокурором суду не надано, а відтак і не обґрунтовано наявності підстав для представництва інтересів держави, як-то передбачено частиною 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Суд також звертає увагу на інший аспект, що має значення для вирішення питання наявності у прокуратури підстав для звернення до суду з цим позовом.

Так, як вже було зазначено, предметом позову є бездіяльність відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської райдержадміністрації, що полягає у не оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розташовану під навчальним закладом - ОСОБА_1 ЗОШ І-ІІ ст. Новомиргогродської районної ради, а у позовній заяві прокурор зазначає про відсутність органу, уповноваженого звертатись до суду з подібним позовом.

Суд зазначає, що зміст права постійного користування земельною ділянкою, на момент звернення прокурора до суду, врегульовано статтею 92 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною 2 статті 92 Земельного кодексу України передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (пункт а частини 2 статті 92 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 10 Закону України Про загальну середню освіту , заклад загальної середньої освіти є юридичною особою. Статус комунального має заклад загальної середньої освіти, заснований на комунальній формі власності.

Частиною 1 статті 44 Закону України Про загальну середню освіту передбачено, що матеріально-технічна база закладів загальної середньої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів загальної середньої освіти належить їм на правах, визначених законодавством України.

Статтею 38 Закону України Про загальну середню освіту передбачено, що заклад загальної середньої освіти створює науково-методичну і матеріально-технічну бази для організації та здійснення освітнього процесу.

Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, ОСОБА_1 ЗОШ І-ІІ ст. Новомиргогродської районної ради є юридичною особою, що заснована Новомиргородською районною радою та яка знаходиться в підпорядкуванні відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації.

Таким чином, зміст викладених положень чинного законодавства дає підстави стверджувати, що суб'єктом права постійного користування земельною ділянкою можуть бути, у тому числі, комунальні заклади загальної середньої освіти, до компетенції яких належить, зокрема, створення матеріально-технічної бази такого закладу.

Тобто, саме ОСОБА_1 ЗОШ І-ІІ ст. Новомиргогродської районної ради належить право постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться під розташованими на ній будівлями школи, з чого слідує, що ОСОБА_1 ЗОШ І-ІІ ст. Новомиргогродської районної ради, як суб'єкт права постійного користування, не позбавлена права реалізувати надане їй право постійного користування земельною ділянкою, замовивши відповідні землевпорядні роботи, як і не позбавлена права звернутись до суду у випадку, якщо відповідні суб'єкти владних повноважень порушують її права, пов'язані з володінням чи користуванням відповідною земельною ділянкою.

У той же час підстав, з яких за захистом права користування ОСОБА_1 ЗОШ І-ІІ ст. Новомиргогродської районної ради до суду звернувся заступник керівника Знам'янської місцевої прокуратури, у позовній заяві не зазначено.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням та наданням:

1) пояснень та доказів на їх підтвердження щодо того, коли та за яких обставин прокурору стало відомо про порушення прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду;

2) пояснень та доказів на їх підтвердження щодо відсутності у прокуратури об'єктивної можливості дізнатися про порушення прав та інтересів держави у спірних правовідносинах у період, що передував фактичному зверненню до суду;

У випадку, якщо позов поданий за межами процесуальних строків, - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, що об'єктивно перешкоджали звернутись до суду;

3) доказів, що бездіяльність відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської райдержадміністрації щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлею та спорудами ОСОБА_1 ЗОШ І-ІІ ст. Новомиргородської районної ради порушує саме інтереси держави (а не окремої громади або окремої юридичної чи фізичної особи), конкретизувавши які саме інтереси порушено.

4) пояснень та доказів на їх підтвердження з приводу того, що Держгеокадастром та Державною екологічною інспекцією не здійснюється або здійснюється неналежним чином реалізація передбачених законом повноважень для захисту інтересів держави у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та причин, з яких такі повноваження не реалізуються;

5) пояснень та доказів на їх підтвердження з приводу підстав для звернення до суду з цим позовом замість ОСОБА_1 ЗОШ І-ІІ ст. Новомиргородської районної ради у контексті викладених у цій ухвалі висновків;

6) вказати в позовній заяві коду ЄДРПОУ позивача.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Знам'янської місцевої прокуратури в інтересах держави до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2