Рішення

від 16.05.2018 по справі 815/550/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/550/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року                                                                                           м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2017р. №0040471407, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 07.11.2017р. №0040471407, посилаючись на відсутність з боку ТОВ «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» встановлених ГУ ДФС в Одеській області в Акті перевірки №1529/15-32-14-07/33386195 від 24.10.2017р., порушень податкового законодавства, оскільки при формуванні податкового кредиту в межах перевіряємого періоду, Товариством у повному обсязі дотримано вимоги чинного податкового законодавства України, та правомірно віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, сплачені у ціні послуг, отриманих у межах відповідних фінансово-господарських правовідносин з контрагентам: ТОВ "Таір-Груп", ТОВ "Авва-Україна", ТОВ "Делмакс ЛТД", котрими на виконання умов Договорів, у повному обсязі надано послуги, що, серед іншого, підтверджується податковими накладними, виписаними та оформленими контрагентами позивача з урахуванням вимог Податкового кодексу України. Також, на думку позивача, складені в межах фінансово-господарських правовідносин з контрагентами, документи не містять жодних розбіжностей, з них можливо встановити зміст господарських операцій, прослідкувати рух активів, зміни в капіталі Товариства позивача, та отримання реального резільтату в процесі здійснення господарської діяльності. Крім того, позивач наголошує, що використання перевіряючими лише податкової інформації щодо контрагентів ТОВ «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» не може бути належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій, у«Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25.03.2015р. №302 відповідно викладені ГУ ДФС в Одеській області в акті перевірки висновки є передчасними, оскільки вони фактично ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу про неможливість здійснення контрагентами ТОВ «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» операцій з надання послуг Підприємству.

Відповідач – Головне управління ДФС в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 06.03.2018р. вхід.№6390/18), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.11.2017р. №0040471407, оскільки ТОВ «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, внаслідок чого порушено вимоги п.п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України. Зокрема, на думку відповідача, ТОВ "Таір-Груп", ТОВ "Авва-Україна", ТОВ "Делмакс ЛТД" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Крім того, договори, акти виконаних робіт (послуг) та інші первинні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №815/550/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2017р. №0040471407.

Ухвалою суду від 10.05.2018р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.05.2018р.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що всі учасники справи не з'явилися у судове засідання 15.05.2018р., хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у період з 10.10.2017р. по 17.10.2017р. на підставі направлень, фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі Наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 28.09.2017року №4662, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платниками податків ТОВ "Таір Груп" за період вересень 2014р., ТОВ "Авва Україна" за період вересень 2014р., ТОВ "Делмакс ЛТД" за період лютий 2015р.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт №1529/15-32-14-07/33386195 від 24.10.2017р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платниками податків ТОВ "Таір Груп" за період вересень 2014р., ТОВ "Авва Україна" за період вересень 2014р., ТОВ "Делмакс ЛТД" за період лютий 2015р.», у висновках якого наголошено, що ТОВ «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, внаслідок чого порушено вимоги п.п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі складеного Акта перевірки №1529/15-32-14-07/33386195 від 24.10.2017р. Головним управлінням ДФС в Одеській області 07.11.2017р. винесено податкове повідомлення-рішення №0040471407.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 07.11.2017р. №0040471407, позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про його скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 07.11.2017р. №0040471407, винесено контролюючим органом неправомірно, безпідставно, та у порушення положень чинного податкового законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» (Замовник) та ТОВ «Таір-Груп» (Виконавець) укладено Договір з організації банкетного обслуговування №30-09 від 30.09.2014р., згідно з п.п.1.1-1.3 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання комплексу послуг з метою організації банкету та розважальної програми для груп. В межах Договору Виконавець зобов'язаний виконати наступне: забезпечити підготовку до банкету; забезпечити купівлю продуктів харчування, а також напоїв; розробити та забезпечити програму з організації обслуговування банкету; виконати обслуговування учасників банкету, та відповідати за його комфортність; Для виконання розважальної програми Виконавезь взмозі запросити співаків, артистів, конферансьє і т.д. Послуги Виконавця повинні бути згідно законодавства, регламентуюючого надання послуг загального харчування та організації розваг.

28.09.2014р. між ТОВ «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» (Замовник) та ТОВ «Авва-Україна» (Виконавець) укладено Договір з організації банкетного обслуговування №28-09, згідно з п.п.1.1-1.3 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання комплексу послуг з метою організації банкету та розважальної програми для груп. В межах Договору Виконавець зобов'язаний виконати наступне: забезпечити підготовку до банкету; забезпечити купівлю продуктів харчування, а також напоїв; розробити та забезпечити програму з організації обслуговування банкету; забезпечити проведення культурної програми на банкеті; виконати обслуговування учасників банкету, та відповідати за його комфортність; Для виконання розважальної програми Виконавезь взмозі запросити співаків, артистів, конферансьє і т.д. Послуги Виконавця повинні бути згідно законодавства, регламентуюючого надання послуг загального харчування та організації розваг.

Також, судом з'ясовано, що між ТОВ «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» (Замовник) та ТОВ «Делмакс ЛТД» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг №30/01 від 30.01.2015р., згідно з п.п.1.1-1.3 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання комплексу послуг з метою організації банкету та розважальної програми для груп. В межах Договору Виконавець зобов'язаний виконати наступне: забезпечити підготовку до банкету; забезпечити купівлю продуктів харчування, а також напоїв; розробити та забезпечити програму з організації обслуговування банкету; забезпечити проведення культурної програми на банкеті; виконати обслуговування учасників банкету, та відповідати за його комфортність; Для виконання розважальної програми Виконавезь взмозі запросити співаків, артистів, конферансьє і т.д. Послуги Виконавця повинні бути згідно законодавства, регламентуюючого надання послуг загального харчування та організації розваг.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду, є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичне надання послуг та їх отримання іншою стороною.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у справі документів, а саме: Податкових накладних, Платіжних доручень, Карток по рахунках, Актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), останні складені з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи засвідчені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.п.201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, та відповідно підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а відтак у розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального, та фактичного надання послуг.

Так, судом з'ясовано, що відповідні суми ПДВ за складеними контрагентами позивача, та наданими позивачем до суду податковими накладними, були включені ТОВ «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» до складу податкового кредиту за відповідні періоди.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VІ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, у даному випадку датою виникнення у позивача права на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, є, зокрема, дата отримання позивачем виписаних контрагентами позивача податкових накладних.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб'єкта господарювання виникає у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, судом з'ясовано, що включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість повністю підтверджена, серед іншого, наявними у матеріалах справи податковими накладними, складеними контрагентами позивача, з дотриманням вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи – продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Водночас, будь-яких доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача, на момент видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» податкових накладних, не були зареєстровані у законодавчо визначеному порядку платниками податку на додану вартість, та не сплачували у встановленому законом порядку відповідні суми податку до бюджету, податковим органом, суду не надано.

Також, суд вважає за доцільне зауважити, що доводи податкового органу щодо отримання платником необґрунтованої податкової вигоди, мають ґрунтуватись на сукупності доказів, які б безумовно, та беззаперечно підтверджували існування обставин, котрі виключають право платника на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Натомість, судом встановлено, що відповідачем – Головним управлінням ДФС в Одеській області, в межах розгляду даної адміністративної справи, не доведено належними та допустимими доказами існування таких обставин, як власне й не доведено здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів», та його контрагентами узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди, а також не надано жодного доказу на підтвердження того, що зміст укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів», та його контрагентами правочинів, не відповідає дійсним намірам сторін, і що такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за наслідками відповідних фінансово-господарських операцій.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до статті 1 якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ містить дві обов'язкові ознаки, а саме: він має містити відомості про господарську операцію, та підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій, а також зв'язку між фактом придбання товару (робіт/послуги), та подальшою господарською діяльністю.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Зокрема, як з»ясовано судом, та зазначено вище, господарські операції Товариства позивача з ТОВ "Таір-Груп", ТОВ "Авва-Україна", ТОВ "Делмакс ЛТД", підтверджуються наданими до суду, та наявними у матеріалах справи Податковими накладними, Платіжними дорученями, Картками по рахунках, Актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), котрі складено з дотриманням законодавчих вимог, та відповідають визначенню «первинні документи», наведеному у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до вимог ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, та на підставі наданих позивачем, та досліджених судом первинних документів (складених при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами), судом встановлено, що вищеокреслені фінансово-господарські операції мали реальний характер, були опосередковані дійсним рухом активів, адже судом з'ясовано зміст кожної операції, та її підтвердження необхідними документами первинного бухгалтерського, та податкового обліку.

При цьому, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на фіктивність правочинів. Натомість, висновки податкового органу ґрунтуються лише на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів позивача, та в жодному разі не на аналізі суті, та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання умов договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують дані доводи.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов'язку.

Зокрема, судом встановлено, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, позивачем доведено дотримання ним законодавчо передбачених умов щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю його контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів, та досягнення ТОВ «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод послуг - для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту перевіряємого періоду в межах вищеокреслених фінансово-господарських відносин із ТОВ "Таір-Груп", ТОВ "Авва-Україна", ТОВ "Делмакс ЛТД", повністю підтверджено позивачем наданими до суду, та наявними у матеріалах справи відповідними розрахунковими, платіжними, та іншими первинними документами бухгалтерського, та податкового обліку, що відповідно свідчить про безпідставність, та неправомірність донарахування Головним управлінням ДФС в Одеській області Товариству позивача податку на додану вартість.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання податкового органу на наявність податкової інформації щодо відсутності у контрагентів позивача основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей, управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів, оскільки податковому органу в першу чергу слід дослідити фактичні обставини господарських правовідносин безпосередньо позивача із вищеокресленими господарюючими суб'єктами, а не приймати вказану інформацію як безумовний доказ для відповідних висновків.

До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що отримання податковим органом податкової інформації, у якій зазначено про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, жодним чином не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку щодо самостійного встановлення та доведення факту порушення платником податків законодавчих вимог.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також з урахуванням дослідження наданих позивачем, та наявних у матеріалах справи письмових доказів, судом встановлено, що ТОВ «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів», відповідно до принципу змагальності, у повному обсязі спростовано доводи контролюючого органу щодо порушення платником податківа приписів податкового законодавства.

Відтак, з урахуванням наведено, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів», та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 07.11.2017р. №0040471407.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2017р. №0040471407, задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 07.11.2017р. №0040471407.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» (65045, м.Одеса, вул.Жуковського,33, офіс 301, код ЄДРПОУ 33386195) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 2968(дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім)грн. 74коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя                                                                       Харченко Ю.В.

.