Рішення

від 17.05.2018 по справі 817/1063/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2018 року м. Рівне №817/1063/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВолодимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - Володимирецьке ОУПФУ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29.03.2018 №1493/04-01 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача призначити та виплачувати йому пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 та п. "г" ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. та деяких інших осіб" з 01.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, який отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст.54, 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796).

У зв'язку із внесенням змін до статті 59 Закону №796, позивач 23.03.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796.

Однак, відповідач відмовив йому у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796, оскільки він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби.

Вважає вказану відмову незаконною, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.04.2048 за вх.№7961/18 відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю (а.с.30). Зазначає, що оскаржувана відмова була прийнята з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Вказує, що перерахунок пенсії відповідно до ст.59 Закону № 796 проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю - тобто передбачено тільки особам, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби та вказує що позивач був призваний на військові збори та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і став інвалідом 2-ї групи та віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, тобто не під час проходження дійсної строкової служби.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Перебуває на пенсійному обліку в Володимирецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області і отримує пенсію по інвалідності 2 групи по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.14-15,17).

23.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно з ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 29.03.2018 № 1493/04-01 Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило позивача про відмову у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби. Вказано на те, що згідно записів трудової книжки в період з 10.12.1985 по 25.03.1988 позивач працював в колгоспі "Іскра" Глобинського району Полтавської області. (а.с.12).

Разом з тим, відповідно до довідки військової частини 61606 від 06.08.1993 №2473 позивач був призваний на спеціальні збори, де в складі військової частини 61606 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08.06.1986 по 07.08.1986, яка дислокувалась в с.Корогод Київської обл. і працював в зоні відчуження (а.с.18).

Згідно з архівною довідкою № 26446 від 22.08.2013, виданою Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з " 01 июня 1986 года (наказ №1). Дні виїзду в зони (на об'єкти, населені пункти): не отображены, так как выезды рядового и сержантского состава в зоны ЧАЕС в приказах командира в/ч 61606 отражены количественно. За период с 27.06.1986 по 07.08.1986 команды личного состава в/ч 61606 убывают в район работ: в ОСОБА_2; в Россоху; в Каменку; в Корогод; в Черемошную; на рубеж "Балхаш-1"; в ОСОБА_2, Копачи; на 4-ый блок ЧАЭС; в район северо-западная окраина Копачи; в район Копачи-Припять для прокладки трассы для "Касагранды"; в Россоху, Плютовище, Камянку. Сведения о продолжительности рабочого дня и кратность оплаты не отображены. В проверенных приказах командира в/ч 61606 по строевой части за период 06.09-12.09.1986 убитие ОСОБА_1 не отображено. Місце дислокації частини за вказаний період: г.Лубны, с 08.06.86 - с.Корогод" (а.с.16).

Відповідно до Довідки Рівненської обласної МСЕК №2 від 31.03.2017 №020206 та Експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 20093 вбачається, що позивач має захворювання, пов'язане з виконанням військового обов'язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.17,19,20).

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону № 796 пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів Україні щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017 ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII, який набрав чинності з 11.10.2017, викладено у наступній редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", також доповнено пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Статтею 10 Закону № 796, що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів,які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників ЗС України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу", що набрав чинності з 12.05.1992.

Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Як військовослужбовці строкової служби, так і військовозобов'язані, призвані на військові збори, вступають на військову службу не добровільно, а у примусовому порядку - за призовом (п.6 ч.2 ст.2 та ч.1 ст.4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").

Крім того, відповідно до п. "г" ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на: військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.

Тобто, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані користуються всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов'язки, передбачені Конституцією України та Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Таким чином, на переконання суду, положення ч.3 ст.59 Закону № 796 щодо права на перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, розповсюджуються не лише на військовослужбовців строкової служби, а й на військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень, закріплених ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає правомірною та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про визнання протиправними рішення Володимирецького ОУПФУ від 29.03.2018 №1493/04-01 про відмову у перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Згідно з п.2 ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV перерахунок пенсії здійснюється у наступні строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Беручи до уваги те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 23.03.2018, то пенсія позивача повинна бути перерахована та виплачена, починаючи з 01.04.2018.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача провести такий перерахунок та виплату з 01.10.2017.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити частково.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати на користь сторін не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,34300, ідентифікаційний №2328912715) до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Соборна, 28,смт.Володимирець,Рівненська область,34300, код ЄДРПОУ 21098569) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 29.03.2018 №1493/04-01 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести з 01 квітня 2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17 травня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.