Рішення

від 08.05.2018 по справі 819/213/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/213/18

08 травня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

представника відповідачів Олексюка Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Козівський завод "Темп" до Головного управління ДФС у Тернопільській області, Бучацької об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Козівський завод "Темп" (далі - ТОВ "Козівський завод "Темп") звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Тернопільській області, Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Бучацької ОДПІ), в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.10.2017 року №0039011204 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2000,00 грн. та від 09.12.2016 року №0005541200 про застосування штрафних санкцій в розмірі 3175,80грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками контролюючого органу проведено камеральні перевірку щодо несвоєчасної сплати податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб за 2013 рік та перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю за 2017 рік. За результатами перевірки складено акти від 30.11.2016 року № 105/12/05523273 та від 02.10.2017 року №1072/19-00-12-04/07/05523273, на підставі яких винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Позивач вказує, що ТОВ "Козівський завод "Темп" не відноситься до категорії платників плати за землю, визначених Податковим кодексом України (далі - ПК України). Відтак, нарахування штрафних санкцій за несплату вказаного податку є неправомірним та, як наслідок, спірні акти індивідуальної дії є протиправним та таким, що підлягають скасуванню, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі на 12.03.2018 року.

На виконання вимог вказаної ухвали, відповідачами 26.02.2018 року подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.9-10). Заперечуючи проти позову, послались на те, що дані камеральних перевірок свідчать про порушення термінів сплати із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб за 2013 рік та з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб за лютий 2017 року. На підставі п.126.1 ст.126 ПК України позивача притягнено до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладене, вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.12.2016 року №0005541200 про застосування штрафних санкцій в розмірі 3175,80 грн. та від 10.10.2017 року №0039011204 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2000,00 грн. контролюючим органом прийняті правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідачів позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

На підставі ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) представником позивача надано клопотання про розгляд справи без його участі. (а.с.65).

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.1 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ТОВ "Козівський завод "Темп" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05523273) зареєстроване як юридична особа та на час виникнення спірних правовідносин перебувало на обліку в Бучацької ОДПІ.

ТОВ "Козівський завод "Темп" 20.02.2013 року подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, в якій відображено суму земельного податку у розмірі 63516,00 грн. із помісячною розбивкою розрахунку податкових зобов'язань рівними частинами в розмірі 5293,00 грн. (а.с.24-27).

Козівським відділенням Бучацької ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасності сплати податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб за 2013 рік, про що складено акт від 30.11.2016 року № 105/12/05523273 (а.с.28).

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати суми грошового забезпечення із земельного податку з юридичних осіб за 2013 рік всього в розмірі 15879,00 грн., з яких 5293,00 грн. сплачено із затримкою 1088 днів, 1752,15 грн. - 1061 день, 3540,85 - 1058 днів, 5293,00 грн. - 1030 днів.

На підставі акта перевірки від 30.11.2016 року № 105/12/05523273 та ст.126 ПК України, Бучацькою ОДПІ 09.12.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення №0005541200, яким зобов'язано сплатити за платежем земельний податок з юридичних осіб штраф у розмірі 20% в сумі 3175,80 грн. (а.с.6).

Окрім цього, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.11.2016 року, 01.11.2016 року здійснено державну реєстрацію договору оренди землі від 22.07.2016 року строком дії 5 років, в якому ТОВ "Козівський завод "Темп" є орендарем (а.с.22-23).

ТОВ "Козівський завод "Темп" 20.02.2017 року подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, в якій відображено суму орендної плати у розмірі 220724,60 грн. із помісячною розбивкою розрахунку податкових зобов'язань рівними частинами в розмірі 18393,72 грн. (а.с.14-16).

Головним управлінням ДФС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік про несвоєчасну сплату, про що складено акт від 02.10.2017 року №1072/19-00-12-04/07/05523273 (а.с.17).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Козівський завод "Темп" п.287.3 ст.287 ПК України, а саме: порушено терміни сплати податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб за лютий та березень 2017 року всього в розмірі 10000,00 грн., з яких 832,95 грн. сплачено із затримкою 193 дня, 9167,05 грн. - 165 днів.

На підставі акта перевірки від 02.10.2017 року №1072/19-00-12-04/07/05523273 та ст.126 ПК України, Головним управлінням ДФС у Тернопільській області 10.10.2017 року винесено податкове повідомлення-рішення №0039011204, яким зобов'язано сплатити за платежем орендна плата з юридичних осіб штраф у розмірі 20% в сумі 2000,00 грн. (а.с.5).

Не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Згідно ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Приписами ст.67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Наведена норма кореспондуються з приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, за якими платник податків зобов'язаний, в тому числі, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платою за землю є обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно із п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 ПК України).

Згідно з положеннями п.288.2 ст.288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

За п.288.7 ст.288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

Отже, позивач зобов'язаний сплачувати визначені в поданих податкових деклараціях узгоджені податкові зобов'язання.

Разом з цим, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.126.1 ст.126 ПК України).

Таким чином, підставою для притягнення платника податків до відповідальності є юридичний факт вчинення останнім податкового правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Згідно п.116.1 ст.116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Таким чином, суд зазначає, що ПК України чітко встановлено порядок накладення на платника податків штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства шляхом надсилання останньому податкового повідомлення-рішення.

Як слідує з матеріалів справи, в ході камеральних перевірок податкової звітності відповідачами встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначених грошових зобов'язання з плати за землю у податкових деклараціях за 2013 рік та за 2017 рік.

Суд відзначає, що такі суми грошового зобов'язання є узгодженими у порядку і на умовах, визначених ПК України.

Так, згідно даних камеральної перевірки, результати якої викладені в акті від 30.11.2016 року № 105/12/05523273, позивачем порушено терміни сплати суми грошового забезпечення із земельного податку з юридичних осіб за 2013 рік всього в розмірі 15879,00 грн., з яких 5293,00 грн. сплачено із затримкою 1088 днів, 1752,15 грн. - 1061 день, 3540,85 - 1058 днів, 5293,00 грн. - 1030 днів.

Водночас, відповідно до акту від 02.10.2017 року №1072/19-00-12-04/07/05523273 перевіркою встановлено порушення ТОВ "Козівський завод "Темп" п.287.3 ст.287 ПК України, а саме: порушено терміни сплати податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб за лютий та березень 2017 року всього в розмірі 10000,00 грн., з яких 832,95 грн. сплачено із затримкою 193 дня, 9167,05 грн. - 165 днів.

Факт несвоєчасної сплати платником податків обов'язкових платежів з орендної плати за земельні ділянки та земельного податку стосовно узгодженого податкового зобов'язання також підтверджується інтегрованими картками платника податків по вказаних платежах (а.с.18-21, 29-54).

Встановлені судом обставини свідчать, що у спірних правовідносинах мало місце несвоєчасне перерахування платником податків до бюджету самостійно визначених грошових зобов'язання з плати за землю.

Таким чином, суд вважає, що відповідачами у зв'язку із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, підставно притягнено спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу за приписами п.126.1 ст.126 ПК України.

Що стосується твердження позивача про неправомірне нарахування штрафних санкцій за несплату плати за землю, оскільки ТОВ "Козівський завод "Темп" не відноситься до категорії платників вказаних зобов'язань, суд вважає за необхідне відзначити, що позивачем самостійно визначено грошові зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб та з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб у податкових деклараціях за 2013 рік та за 2017 рік. Водночас, саме за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов'язань з плати за землю застосовано фінансову відповідальність у вигляду штрафу.

Не підлягає, оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене, сума податкового зобов'язання, визначена позивачем, як платником податків у податковій декларації, оскарженню не підлягає.

Відтак, доводи позивача стосовно того, що ТОВ "Козівський завод "Темп" не відноситься до категорії платників вказаних зобов'язань, самостійно узгодженого та сплаченого, проте несвоєчасно, є безпідставними та на правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень не впливають.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України, та наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачами як суб'єктами владних повноважень доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскаржені рішення відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак позовні вимоги ТОВ "Козівський завод "Темп" необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Козівський завод "Темп" (місцезнаходження: 46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Князя Острозького, будинок 33, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05523273) до Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: 46003, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39403535), Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: 48400, Тернопільська область, Бучацький район, місто Бучач, вулиця Галицька, будинок 11, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39406735) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2017 року №0039011204 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2000,00 грн. та від 09.12.2016 року №0005541200 про застосування штрафних санкцій в розмірі 3175,80 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 травня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.