Рішення

від 08.05.2018 по справі 825/1346/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1346/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Шевченко А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Прилуцький хлібозавод до Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Прилуцький хлібозавод звернулось до суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу пені на суму 45603,99 грн. за узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 00000361400 від 26.01.2018, та на суму 145592,75 грн. за узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість, визначеного податком повідомленням-рішенням № 00000371400 від 26.01.2018, а всього на суму 191196,74 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно нараховано пеню на суму заниженого грошового зобов'язання, у зв'язку з своєчасною сплатою позивачем грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки документальною плановою виїзною перевіркою встановлено заниження по платежу 11021000 Податок на прибуток приватних підприємств , 14010100 Податок на додану вартість , що зазначено у висновках до акту перевірки від 17.01.2018 № 16/14/00381077, в зв'язку з чим відповідачем у день настання строку погашення податкового зобов'язання правомірно нараховано пеню на суму такого заниження та за весь період заниження.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що при нарахуванні відповідачем пені та визначенні її розміру, відповідач мав керуватися законодавством, чинним на момент проведення перевірки, прийняття податкових повідомлень-рішень та на дату сплати грошового зобов'язання. Зазначає, що відповідачем застосовано статтю 129 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла до 01.01.2017, навіть щодо грошового зобов'язання на суму 31063,00 грн. за період з 30.03.2017 по 09.02.2018.

Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство Прилуцький хлібозавод (код ЄДРПОУ 00381077) зареєстроване в якості юридичної особи 15.08.1996 та перебуває на обліку в податковому органі, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 19-21).

На підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 17.01.2018 № 16/14/0381077 Головним управлінням ДФС у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.01.2018 № 00000361400, якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 54167,50 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 43334,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10833,50 грн., та від 26.01.2018 № 00000371400, яким збільшено суму грошового зобов'язанням за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 274286,25 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 219429,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 54857,25 грн. (а.с. 91, 92).

Вищевказаний податковий борг Приватним акціонерним товариством Прилуцький хлібозавод було сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 29.01.2018 № 2959 на суму 70000,00 грн., від 30.01.2018 № 2961 на суму 54167,50 грн, від 31.01.2018 № 2988 на суму 76000,00 грн., від 01.02.2018 № 2998 на суму 10000,00 грн., від 02.02.2018 № 3007 на суму 10000,00 грн., від 06.02.2018 № 3011 на суму 60000,00 грн., від 07.02.2018 № 3015 на суму 48286,25 грн. (а.с. 96-102).

Контролюючим органом за період заниження сум грошових зобов'язань нараховано пеню: за узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на прибуток, визначеним податковим повідомленням-рішенням від 26.01.2018 № 00000361400 на суму 45603,99 грн.; за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість, визначеними податковим повідомленням-рішенням від 26.01.2018 № 00000371400 на суму 145592,75 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено поняття пені як суми коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Отже, пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків своєчасно не сплатив до відповідного бюджету як податок чи збір, та/або на суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства.

Стаття 129 Податкового кодексу України передбачає порядок нарахування пені, де абзацом б підпункту 129.1.1 пункту 129.1 передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З аналізу викладеної норми Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин слідує, що згідно абзацу б підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 цього Кодексу нарахування пені проводиться у разі закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, а згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 цього Кодексу нарахування пені проводиться у разі настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

В силу пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (абзац другий пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України).

Таким чином, нарахування пені за правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов'язання або винесення податкової вимоги, а саме з дня настання граничного строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Даний правовий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постанові від 06.03.2018 у справі 825/1558/17 (К/9901/7049/18).

Правомірність нарахування податковим органом пені саме за вказаним підпунктом слідує з дефініції податкового зобов'язання, встановленої підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яке визначено як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, зокрема, як податок, що в даному випадку є податок на прибуток приватних підприємств та податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з копії акта документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відповідачем при проведенні перевірки встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств за грудень 2014 року у сумі 43334,00 грн., по податку на додану вартість всього у сумі 267578,00 грн, в тому числі за травень 2014 року у сумі 32750,00 грн, за листопад 2014 року у сумі 15399,00 грн., за травень 2015 року у сумі 56822,00 грн., за липень 2015 року у сумі 63783,00 грн., за листопад 2015 року у сумі 18176,00 грн., за грудень 2015 у сумі 49585,00 грн., за лютий 2017 року у сумі 31063,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 виявлено заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (за грудень 2014 року на 1067 день), по податку на додану вартість (за травень 2015 року на 956 днів, за липень 2015 року на 895 днів, за листопад 2015 року на 773 дні, за грудень 2015 року на 743 дні, за лютий 2017 року на 317 днів), суд доходить висновку про правомірність нарахування суми пені за весь період заниження.

Суд відхиляє посилання представника позивача щодо застосування до спірних правовідносин статті 129 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент проведення перевірки, винесення податкових повідомлень-рішень та сплати узгодженого грошового зобов'язання, оскільки у Податковому кодексі України відсутнє посилання на зворотну дію у часі, тобто не визначено дію кодексу щодо врегулювання правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, а тому Податковий кодекс України у редакції, яка діє з 01.01.2017 регулює правовідносини, які виникли з вказаної дати.

Отже відповідач мав всі правові підстави для нарахування пені за узгодженими сумами грошового зобов'язання, визначеними на підставі податкових повідомлень-рішень від 26.01.2018 № 00000361400 та від 26.01.2018 № 00000371400.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Прилуцький хлібозавод необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Прилуцький хлібозавод (вул. Пирятинська, буд. 45, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 00381077) до Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) про визнання дій протиправними - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 травня 2018 року.

Суддя В.О. Непочатих