Рішення

від 11.06.2015 по справі 188/99/14-ц

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/99/14-ц

Провадження № 2/188/10/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі Брагін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання угоди дійсною,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) 17.01.2014 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання спадкового договору, укладеного 25.04.2013 року між ОСОБА_2 та позивачем, дійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та ОСОБА_2 25 квітня 2013 року укладено спадковий договір, за яким позивач зобов'язався виконувати розпорядження ОСОБА_2 і у разі його смерті набуває право власності на його земельну ділянку. При укладенні письмової угоди, її сторонами було погоджено всі належні умови спадкового договору - обов'язки сторін, забезпечення та розірвання спадкового договору, його нотаріального посвідчення. Оскільки оформлення спадкового договору потребувало нотаріального посвідчення, то ОСОБА_2 зобов'язався підготувати всі необхідні документи для нотаріального посвідчення договору. Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з вимогою посвідчити спадковий договір нотаріально, той не заперечував проти цього, але постійно відкладав посвідчення договору. Позивач вважає, що ОСОБА_2 порушує право позивача.

На підставі ст. ст. 220, 638, 1302-1305 ЦК України просить суд визнати дійсним спадковий договір, укладений 25 квітня 2013 року між ОСОБА_2 та позивачем.

29.04.2014 року ухвалою суду зупинено провадження у справі у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 до встановлення правонаступників.

22.05.2015 року до суду надійшов витяг із Спадкового реєстру про відсутність спадкової справи померлого ОСОБА_2.

За довідкою № 129 від 29.04.2014 року виконкому Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області на день смерті ОСОБА_2 в с. Васюківка по вулиці Першотравнева, 42, 17.03.2014 року з ним ніхто не проживав (а.с.21).

Відповідно до ст. 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою (ч.1).

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (ч.3).

На підставі чого, як правонаступника до участі у справі в якості відповідача суд ухвалою від 29.04.2014 року залучив Самарську сільську раду Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі - відповідач), тобто орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, заявою від 11.06.2015 року збільшив позовні вимоги і просив також визнати право власності позивача на предмет спадкового договору.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував. Позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з спадковим договором регулюється нормами ЦК України.

Статтею 1302 Цивільного кодексу України визначено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Слід зазначити, що до спадкового договору не застосовуються норми спадкового права. Згідно з ЦК України сутність спадкового договору полягає в тому, що за таким договором відбувається розпорядження належним відчужувачеві майном ще за життя, але із набуттям набувачем права власності на майно після смерті відчужувача.

Істотною умовою спадкового договору є його предмет, яким виступає майно відчужувача.

Інститут спадкового договору має більш тісний зв'язок з підгалуззю зобов'язального, а не спадкового права, оскільки виступає різновидом договорів про передачу майна у власність. Схожість спадкового договору із спадкуванням виявляється в спільності основної юридичної підстави виникнення права на спадкування у спадкоємців і права власності у набувача, якою є смерть фізичної особи - відчужувача.

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Спадковим реєстром є електронна база даних, яка містить відомості, зокрема, про посвідчені спадкові договори.

У разі недодержання сторонами зазначених вимог спадковий договір визнається нікчемним.

Зазначені умови мають істотне юридичне значення і застосовуються незалежно від того, чи є предметом спадкового договору нерухоме або рухоме майно.

Сторони спадкового договору мають відповідні права й обов'язки.

Статтею 1305 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Зазначені дії мають здійснюватись в залежності від розпоряджень відчужувача, до або після настання його смерті.

Із положень глави 90 Цивільного кодексу України вбачається, що набувач здійснює покладені на нього договором обов'язки за свій рахунок і не має права на відшкодування витрат та сплату винагороди за рахунок майна, призначеного йому відчужувачем.

Так, 25 квітня 2013 року сторони уклали письмовий спадковий договір без його нотаріального посвідчення (а.с.2). Згідно з п. 2 предметом спадкового договору є нерухоме майно у вигляді земельної ділянки розміром 3,340 га., яка на підставі державного акту серії ІV-ДП № 012075, кадастровий номер № 1223884800:01:001:0144 належить відповідачу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян належить вчиняти у письмовій формі, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1).

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч.2).

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. (ч.1)

Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом (ч.2).

Отже, законодавець розрізняє момент укладення правочину і момент його вчинення, які на думку суду, відрізняються своєю правовою природою.

Відповідно до ст.1304 ЦК України спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

На думку суду, необхідність державної реєстрації спадкового договору не є перешкодою до визнання його за рішенням суду дійсним, тобто укладеним.

Державна реєстрація спадкового договору як зовнішній адміністративний акт може бути проведена після визнання його судом дійсним на підставі відповідного рішення суду.

Крім того, у п. 13 Постанови № 9 від 06 листопада 2009 року Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними міститься роз'яснення, що при розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин нотаріальному посвідченню, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. Виходячи із наступного, повинно бути встановлено, що таке ухилення недобросовісної сторони має бути безповоротним, тобто таким, унаслідок якого добросовісна сторона повністю втрачає можливість нотаріально посвідчити правочин.

В ході судового розгляду твердження позивача щодо ухилення ОСОБА_2 від нотаріального посвідчення спадкового договору знайшло підтвердження в тому, що він не з'являвся за викликом суду, про причини неявки не повідомляв, судові виклики йому не були вручені, тому що він відмовлявся їх отримувати. Отже, позивачем доведені перешкоди для оформлення спадкового договору у нотаріальній конторі. Тобто обставини, які б утруднювали чи робили неможливим посвідчення спадкового договору доведені. За таких обставин є всі підстави вважати, що насправді ОСОБА_2 ухилявся від нотаріального посвідчення спадкового договору за свого життя, а враховуючи, що 17.03.2014 року він помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 563075 (а.с.22), позивач повністю втратив можливість нотаріально посвідчити правочин.

На підставі встановлених обставин, відповідних їм правовідносин та норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини, суд дійшов висновку, що позов про визнання спадкового договору дійсним і визнання права власності на предмет спадкового договору у вигляді земельної ділянки, яка належала померлому 17.03.2014 року ОСОБА_2, підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 206, 208, 220, 1277, 1302-1304 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57- 60, 209, 212 - 215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання угоди дійсною задовольнити.

Визнати дійсним спадковий договір, укладений 25.04.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 3,340 га, кадастровий номер № 1223884800:01:001:0144, яка на підставі державного акту серії ІV-ДП № 012075 належала померлому 17.03.2014 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Петропавлівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_3