Рішення

від 07.05.2018 по справі 295/15015/17

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/15015/17

Категорія 56

2/295/349/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Білінської Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінком кредит про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір №0390-03/2016 від 10.08.2016 року в цілому, з графіком платежів до нього. В обгрунтування вимог представник посилається на те, що при видачі кредитних коштів позивачу не було надано повної та об'єктивної інформації про умови кредиту перед укладенням та під час укладення договору про надання споживчого кредиту. При укладенні кредитного договору через неналежну інформованість з боку відповідача та необізнаність не міг у повному обсязі оцінити умови кредиту на предмет їх вигідності, так як не було належним чином детально роз'яснено працівниками банку їх умови. Представник зазначає, що відповідачем порушено норми п. 3 ч. 5 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , в договорі відсутнє реальне обгрунтування ризиків невиконання умов договору і настання внаслідок цього таких високих процентів, стягнення банком супутніх платежів є незаконним, а тому п. 2.6 Договору є несправедливим та договір підлягає визнанню недійсним в цій частині.

07.05.2018 року надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні. Вказав, що до договору про надання фінансового кредиту №0390-03/2016 на суму 1000 грн., на строк 14 днів, було надано також документ Інформація про умови надання фінансового кредиту , який було підписано позивачем, відповідно до п. 7.1. Договору, крім того, зазначена інформація міститься на сайті відповідача, для загального відкритого ознайомлення. Відповідач повідомив, що договір про надання фінансового кредиту №0390-03/2016р. від 10.08.2016 року є припиненим 01.09.2016 року шляхом його повного виконання позивачем, між сторонами не було та не має спору з приводу даного договору, умови договору виконані.

Представник позивача ОСОБА_4 надав до позовної заяви клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України, якою передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінком кредит та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №0390-03/2016. Згідно умов договору ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 1000,00 грн. та зобов'язався повертати суму кредиту, сплачувати відсотки шляхом сплати платежів у розмірі і в строки, встановлені у Графіку платежів.

Згідно до пункту 7.1. договору про надання фінансового кредиту позичальник підтвердив, що до підписання цього договору, він письмово ознайомлений з інформацією, що зазначена в ч 2 ст. 12 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та ч. 1 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до Картки боржника та довідки Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінком кредит від 28.08.2017 року за №113/18 вбачається, що договір про надання фінансового кредиту №0390-03/2016 р. від 16.08.2016 року є виконаним та закритим, 01.09.2016 року ОСОБА_1 було сплачено кредит на суму 1680 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів (в редакції, яка діяла станом на день укладення договору) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 18 того ж Закону України несправедливими є, зокрема, умови про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

За приписами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, свобода договору означає право громадян вступати чи утримуватись від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

При укладенні спірного правочину сторони погодили його умови, позивач погодився, що надана йому банком інформація є повною, доступною і достовірною, він не оскаржував й не порушував питання про розірвання кредитного договору, в тому числі і щодо неправомірного нарахування відсотків, виконав умови договору, сплатив кредитні кошти, відсотки, та на той момент не вважав його умови несправедливими.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстав для визнання недійсним договору про надання фінансового кредиту не має, позивачем не доведено, що умови договору є несправедливими, а тому позовні вимоги є необґрунтованим та до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12 , 77 , 81 , 280 , 259 , 263-268 , 354 ЦПК України , ст. ст. 526, 530, 527, 551, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) - ОСОБА_4 (місце листування: м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 23, оф. 702) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінком кредит (місцезнаходження: м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2; ідентифікаційний код: 38683372) про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору - відмовити .

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.М. Чішман