Рішення від 14.12.2009 по справі 2-1439/2009

                                 Справа 2-1439/2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    14 грудня 2009 р.     Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Кондратенко Л.П.

при секретарі – Безручко О.П.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" про визнання незаконним наказів про утримання в межах середнього заробітку збитку, завданого підприємству нестачею дизельного пального про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про стягнення незаконно утриманої частини заробітної плати, про відшкодування моральної шкоди та судових витрат.

В С Т А Н О В И В:

1 липня 2008 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що працює у відповідача машиністом – трубоукладчиком  з 10 грудня 1993 року. Відповідач без дотримання вимог, передбачених  ст. 130 КЗпП України, притягнув його до матеріальної відповідальності – наказом  від 23 травня 2008 року № 894 утримав із його заробітної плати 1122 грн. 18 коп. за недостачу 88, 92 л дизельного палива, а наказом від 12 червня 2008 року № 1048 безпідставно притягнув його до дисциплінарної відповідальності, оголосивши йому догану.

У судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги, просив зазначені накази в частині, що стосується його, визнати незаконними і скасувати їх, стягнувши з відповідача утримані з нього 1122 грн. 18 коп., відшкодувати заподіяну моральну шкоду в сумі 1000 грн., а також стягнути на його користь понесені ним судові витрати та витрати на оплату правової допомоги.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, заперечення мотивувала тим, що позивач допустив недостачу дизельного пального в закріпленій за ним автотранспортні техніці, за що законно спірними наказами притягнутий як до дисциплінарної, так і до матеріальної відповідальності.

Суд, заслухавши осіб, які брали участь у справі, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши докази, дійшов до такого висновку.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1, працює у відповідача машиністом – трубоукладчиком з 10 грудня 1993 року. Дану обставину сторони визнали в судовому засіданні.

Робочою інструкцією машиніста – трубоукладчика від 26 лютого 2008 року, з якою позивач ознайомлений під розпис, визначені його права та обов”язки ( а.с 57-58).

Середньомісячна заробітна плата позивача станом на 1 травня 2008 року становить 1885 грн. 81 коп. ( а. с. 52).

5 травня 2008 року по АК-5 за період з 1.10.2007 року по 29.02.2008 року проводилась перевірка шляхових листів, в ході якої по шляхових листах ОСОБА_1 від 1.11.2007 року та 10.12.2007 року була виявлена пере заправка дизельного пального (а.с.71).

22 травня 2008 року постійно - діюча інвентаризаційна комісія встановила недостачу дизельного палива в баках автотранспортної техніки по машиністах. По позивачу встановлено нестачу 88,92 л дизельного палива станом на 19 травня 2008 року  (а.с.59-61).

Як встановлено судом , недостача дизельного палива 88,92 л була визначена шляхом проведеного розрахунку надлишків та нестачі по шляхових листах позивача в розрізі кожного дня за період  з 1 жовтня 2007 року по 29 лютого 2008 року.

Наказом начальника НГВУ “Охтирканафтогаз” від 23 травня 2008 року № 894 “Про затвердження результатів інвентаризації”  згідно з наказом від 16 травня 2008 року № 831 позивач притягнутий до матеріальної відповідальності за недостачу 88,92 л  дизельного палива і станом на день розгляду справи з його заробітної плати утримано 1122 грн., 18 коп. ( а.с.10, 13, 56).

Наказом від 12 червня 2008 року № 1048 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” за недостовірний облік дизельного пального, що призвело до нестачі, позивачу оголошено догану ( а.с.11).

Наведене свідчить, що між сторонами склалися спірні трудові правовідносини з приводу притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди.

Дані правовідносини регулюються ст. ст. 130, 134, 135-3 –138, 139, 142, 147, 151, 243-1 КЗпП України.

Ч. 1 ст. 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

Застосування заходів стягнення проводиться також за порушення трудової дисципліни ( ч. 1 ст. 147 КЗпП України).

Згідно ч. 1 ст. 130 КЗпП України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України “ Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам та організаціям їх працівниками” від 29 грудня 1992 року ( з наступними змінами) умовами для покладення на працівника матеріальної відповідальності є наявність прямої дійсної шкоди, протиправної поведінки працівника, причинного зв”язку між протиправною поведінкою працівника і спричиненою шкодою, вини працівника.

Обов’язок доказування наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника, передбачених ст. 130 КЗпП України, відповідно до ст.138 КЗпП України покладено на власника або уповноваженого ним органу.

Однак, доказів, які б підтверджували наявність умов для покладення матеріальної відповідальності на позивача за недостачу дизельного палива, відповідач суду не надав.

Судом встановлено, що недостача дизельного палива по шляхових листах позивача була визначена шляхом проведеного розрахунку надлишків та недостачі в розрізі кожного дня, без врахування часу заправки транспорту на протязі робочого дня.

Як пояснили суду свідки ОСОБА_3, та ОСОБА_2,  при перевірці шляхових листів позивача в розрізі шляхового листа недостачі дизельного пального не було. Але при перевірці списання дизпалива за кожен день ними була встановлена перезаправка трубоукладчика за 1.11.2007 року та 10.12.2007 року. Але при складанні ними акту перевірки шляхових листів вони не з’ясували час заправки транспортного засобу, а лише зробили математичні розрахунки.

Свідок ОСОБА_4В суду пояснив, що він, як замовник, перевірив шляхові листи ОСОБА_1 і свої підписом підтвердив достовірність вписаних у шляховий лист даних щодо кількості мотогодин, відпрацьованих позивачем під навантаженням і без навантаження.

Але, незважаючи на дані обставини, відповідачем були видані спірні накази про притягнення позивача до матеріальної та дисциплінарної відповідальності.

Судом також встановлено, що в наказі від 23 травня 2008 року № 894 не зазначено, які саме обов’язки порушив позивач, в чому полягає його протиправна поведінка та вина.

Робоча інструкція машиніста – трубоукладчика взагалі не передбачає обов’язку позивача вести облік дизельного палива (а.с.57-58).

Як встановлено судом, позивач безпосередньо не одержував дизельне пальне для заправки закріпленого за ним трубоукладчика и не звітував про його використання. Заправку трубоукладчика здійснював заправник, а ОСОБА_1 лише розписувався у відомості заправника про кількість пального. В шляхові листи № 028507 та 028085 за 1.11.2007 року та 10.12.2007 року відомості про кількість використаного пального вносилась не позивачем.

Згідно з Положеннями про використання автотранспортної техніки УТТ НГВУ «Охтирканафтогаз» від 19.04.2004 року та від 10.12.2007 року відповідальність за доцільність   та ефективність роботи автотранспортних засобів, своєчасність оформлення відповідних документів покладається на замовника транспорту, керівників транспортних підрозділів. Видачу шляхових листів з указанням палива, нормами на виконання певного обсягу робіт з урахуванням залишків палива в баках і ємкості баків покладається на диспетчера УТТ.

Але всупереч робочій інструкції машиніста – тркбоукрадчика та Положення про використання автотранспортної техніки в наказі від 12 червня 2008 року № 1048 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» зазначено про обов’язок позивача вести облік дизельного пального та  заповняти шляхові листи.

З огляду на зазначене суд вважає, що спірні накази є незаконними і підлягають скасуванню   в частині , що стосується позивача, а незаконно утримана із заробітної плати сума поверненню. Що стосується  вимог позивача в частині відшкодування  моральної шкоди , то суд вважає, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню.

На думку суду незаконне притягнення позивача до матеріальної, дисциплінарної відповідальності та утримання із заробітної плати призвели до моральних страждань позивача, втрати нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. А тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі, яка за переконанням суду становить 300 грн. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Суд також вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення на його користь витрат по наданню правової допомоги в сумі 400 грн відповідно до положень ст. 84 ЦПК України, оскільки при підготовці позовної заяви ,при розгляді справи у суді приймав участь представник, що підтверджується копією угоди про надання правової допомоги, квитанцією про оплату за надання правової допомоги . Сума оплати за надання правової допомоги не перевищує граничних розмірів компенсації, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача  необхідно стягнути на користь позивача 51 грн. сплаченого ним судового збору та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а  також на користь держави  8 грн. 50 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10,11,27,30,84,88, 209, 212-214, 218 ЦПК України, ст.ст. 130-134, 135-3-138, 139, 142,147, 151, 233, 237-1, КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" про визнання незаконним наказів про утримання в межах середнього заробітку збитку, завданого підприємству нестачею дизельного пального про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про стягнення незаконно утриманої частини заробітної плати, про відшкодування моральної шкоди та судових витрат задовольнити частково.

    Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта» № 894 від 23 травня 2008 року про затвердження результатів інвентаризації згідно наказу № 831 від 16.05.2008 року в частині утримання з ОСОБА_1 в межах середнього заробітку 1122 грн. 18 коп. в рахунок відшкодування збитків, завданого підприємству нестачею дизельного палива  в кількості 88,92 літра.

    Визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу начальника Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта» № 1048  від 12 червня  2008 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного  управління "Охтирканафтогаз" на користь ОСОБА_1 1122 грн. 18 коп. незаконно утриманих із заробітної плати, 300 грн.  у відшкодування моральної шкоди, 51 грн. сплаченого судового збору та 30 грн.. сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 400 грн. – на оплату правової допомоги.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного  управління "Охтирканафтогаз" на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.

В іншій частині позову  відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Копія вірна

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                             ОСОБА_5