Рішення

від 19.03.2018 по справі 336/6445/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/6445/17

Пров. № 2/336/452/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Горлівської загальноосвітньої школи I-П ступенів № 59 Горлівської міської ради Донецької області про припинення трудового договору,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про припинення трудового договору, який укладений сторонами 3 вересня 2012 року.

В позові зазначила, що перебувала в трудових відносинах з відповідачем з зазначеного часу, працюючи на посаді практичного психолога. З листопада 2012 року позивач знаходилась у відпустці з вагітності, пологів, а також по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Після закінчення вказаної відпустки у лютому 2016 року вона звернулась до відповідача з заявою про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Хоча вона і отримала свою трудову книжку з записом про звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України, проте розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення визначено, що на території м. Горлівка, де тривало працевлаштування позивача, діяльність державних органів влади України припинена та фактично не здійснюється.

Неможливість оформлення припинення трудового договору у встановленому законодавством України порядку зумовила звернення позивача до суду.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 просить визнати припиненими її трудові стосунки з Горлівською загальноосвітньою школою I-П ступенів № 59 Горлівської міської ради Донецької області з 10 лютого 2016 року у зв'язку із звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

В судове засідання позивач, належним чином повідомлена про час та місце вирішення спору, не з'явилася, надавши суду письмове звернення, яке містить прохання про вирішення справи у її відсутність, задоволення позову та згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Вказані обставини в силу ст. ст. 211, 223 ЦПК України є підставою для розгляду справи без участі позивача, на підставі наявних в справі фактичних даних про права та взаємовідносини сторін.

Представник відповідача - юридичної особи, належним чином повідомленої про дату, час та місце вирішення спору, до суду не з'явився з невідомих причин, не надавши заперечень проти позову, а також заяви про вирішення справи у відсутність представника.

За згаданих обставин за згодою позивача, висловленою у її письмовій заяві, суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що позивач перебувала в трудових відносинах з відповідачем з 3 вересня 2012 по 10 лютого 2016, працюючи на посаді практичного психолога. З листопада 2012 року позивач знаходилась у відпустці з вагітності, пологів, а також по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З запису в трудовій книзі позивача під номером 17 вбачається, що її звільнено з вказаної установи освіти з 19 лютого 2018 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП (а. с. 6).

В силу ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є, зокрема: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), а згідно із ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Виходячи з наведених положень законодавства про працю, працівник має право в будь-який момент ініціювати припинення укладених на невизначений строк трудових відносин, подавши відповідну заяву.

Таким чином, перебування особи на певній посаді є втіленням її особистого волевиявлення і вона вправі розірвати договір за власним бажанням.

Позивач скористалася цим правом, звернувшись до відповідача з заявою про звільнення за власним бажанням 10 лютого 2016 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення визначено, що на території м. Горлівка Донецької області, де знаходиться відповідач, діяльність державних органів влади України припинена та фактично не здійснюється.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території , тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції України та законів України.

В силу ч. 1 ст. 18 цього Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Процедура припинення трудових відносин фізичних осіб і власників або уповноважених ними органів передбачена законодавством України про працю.

Разом з тим через особливий статус території, на якій розташований заклад освіти, суд не може констатувати, що звільнення позивача відбулося у встановленому законодавством України порядку.

У зв'язку з викладеним в інтересах дотримання гарантованих законом прав особи суд вважає за необхідне застосувати обраний позивачем спосіб захисту права і ухвалити про припинення трудових відносин між позивачем і Горлівською загальноосвітньою школою I-П ступенів № 59 Горлівської міської ради Донецької області.

Керуючись ст. ст. 36, 38 КЗпП України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Горлівської загальноосвітньої школи I-П ступенів № 59 Горлівської міської ради Донецької області задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, і Горлівською загальноосвітньою школою I-П ступенів № 59 Горлівської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 23183606, м. Горлівка Донецької області, вул. Шахтраська, 1, на підставі ст. 38 КЗпП України з 10 лютого 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою завою відповідача, поданою протягом тридцяти днів після його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.В. Щаслива