Ухвала

від 11.05.2018 по справі 522/22679/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2п/522/171/18

Справа № 522/22679/15-ц

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 р. м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, яке було постановлено по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОБ'ЄКТ СЕРВІС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором обслуговування приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 27.03.2018 року звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, винесеного 03.05.2017 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОБ'ЄКТ СЕРВІС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором обслуговування приміщення.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду зазначено, що заявниця не була повідомлена про розгляд даної справи, тому була позбавлена права надати свої докази, якими заперечує проти задоволення позову. По суті рішення зазначила, що 07.09.2012 року заявниця виступила засновником юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Мериторія , її внесок у статутний капітал господарського товариства був виражений у праві користування нежилими приміщеннями 1 поверху, магазин №2, загальною площею 265,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, пл.. Грецька, ѕ (ТЦ Афіна ), якими володіє на підставі договору дарування від 16.08.2012 року. Протягом 07.09.2012 року по 26.01.2015 року ОСОБА_2 не мала права користуватися нежилими приміщеннями та розпоряджатися ними, оскільки право було передано юридичній особі - ТОВ Мериторія . 23.03.2015 року заявниця внесла у статутний капітал ТОВ Магнус ТП внесок, що був виражений у праві користування нежилими приміщеннями 1 поверху, магазин №2, загальною площею 265,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, пл.. Грецька, 3/4 (ТЦ Афіна ), якими володіє на підставі договору дарування від 16.08.2012 року. До сьогодні ОСОБА_2 є учасником ТОВ Магнус ТП , права користуватися та розпоряджатися майном не мала, оскільки воно передано іншій особі. Вказала, що жодних послуг від ТОВ ОБ'ЄКТ СЕРВІС вона не отримувала. Також зазначила, що послуги, які надає ТОВ Об'єкт сервіс не підпадають під визначення житлово-комунальні послуги, оскільки приміщення нежитлове.

Ухвалою суду від 10.04.2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення була залишена буз руху.

До суду 25.04.2018 року надійшла уточнена зава про перегляд заочного рішення суду, відповідно до якої недоліки були усунені.

Ухвалою суду від 27.04.2018 року заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 11.05.2018 року.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_2 з 2014 року проживає у Франції, в Одесі знаходиться 2 рази на рік, вона не знала про позов ТОВ Об'єкт сервіс , судові засідання та результат розгляду справи. З позивачем вона ніколи не укладала ніяких договорів. Те, що вона власник приміщення не означає, що вона отримувала якісь послуги від позивача. Вказує, що ТОВ Об'єкт сервіс не є балансоутримувачем будівлі, та не виробляє послуги, є лише субпідрядником. Позивач мав аналогічні справи з ТОВ Мериторія , де господарським судом було відмовлено у задоволенні позову, оскільки відсутній договір. На запитання головуючої судді представник вказав, що про рішення суду ОСОБА_2 дізналася 03.03.2018 року з листа від Державної виконавчої служби, вже 05.03.2018 року представник звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною, враховуючи пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню.

За вимогами правила ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Судом встановлено , що рішення суду від 03.05.2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єкт Сервіс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором обслуговування приміщення задоволено та стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єкт Сервіс (код ЄДРПОУ 37224916, р/р 26004010129781 в ПАТ БАНК ВОСТОК , МФО 307123) суму заборгованості у розмірі 128976 (сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень, 72 копійки.

З заяви вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок своєї частки внесла право користування об'єктами нерухомості, серед яких нежилі приміщення магазину №2 загальною площею 265,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, пл.. Грецька, 3/4 (ТЦ Афіна ), якими володіє на підставі договору дарування від 16.08.2012 року до Статутного капіталу ТОВ Мериторія , що підтверджується протоколом №1 установчих зборів учасників ТОВ Мериторія від 07.09.2012 року.

Вищевказане нежитлове приміщення було передано у користування ТОВ Мироторія , що підтверджується актом прийому-передачі від 07.09.2012 року.

Майнове право користування нежилими приміщеннями магазину №2 загальною площею 265,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, пл.. Грецька, 3/4 (ТЦ Афіна ) 25.03.2015 року були внесені ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ Магнус ТП , що підтверджується протоколом №1 установчих зборів засновників ТОВ Магнус ТП від 25.03.2015 року та актом прийому-передачі право користування у статутний капітал ТОВ Магнус ТП від 25.03.2015 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З Договору утримання та комплексного обслуговування нерухомого майна №1/2012 від 01.11.2012 року вбачається, що ТОВ Об'єкт сервіс є виконавцем договору, предметом якого є забезпечення виконання послуг з утримання та поточного ремонту нерухомого майна - будинку №3/4 по площі Грецькій у м. Одеса (Галерея Афіна ).

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до законодавства України договір про надання послуг може бути платним та безоплатним. Відповідно до ст. 904 ЦК України навіть при безоплатному наданні послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У позивача укладені договори з Публічним акціонерним товариством Енергопостачальна компанія Одесаобленерго щодо постачання електричної енергії, з Товариством обмеженою відповідальністю Інфокс щодо постачання послуг централізованого водопостачання та водовідведення, з Публічним акціонерним товариством Одесагаз щодо постачання природного газу, з Товариством з обмеженою відповідальністю Союз щодо вивезення твердих побутових відходів та інші, що свідчить про те, що ТОВ Об'єкт сервіс надає послуги зокрема приміщенню, яке належить відповідачу.

Суд не може погодитися з зазначенням ОСОБА_2 щодо того, що вона не укладала з позивачем жодного договору про обслуговування її власності, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Хоч у частині першій статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як встановлено судом та не заперечується заявником ОСОБА_2 є власником нежилого приміщення магазину №2 загальною площею 265,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, ѕ (ТЦ Афіна ).

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною поважною, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі, інші ухвали суду та рішення судку розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто є доступними для ознайомлення.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, застосовуючи аналогію закону, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 як власник приміщення має оплачувати надані її приміщенню послуги, тож заява про перегляд рішення суду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4 , 12, 13 , 7 6, 258-260, 287, 288,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, яке було постановлено по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОБ'ЄКТ СЕРВІС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором обслуговування приміщення,- залишити без задоволення.

Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 16.05.2018 року.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_4

11.05.2018