Рішення

від 14.03.2018 по справі 737/381/17

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 737/381/17

Проваждення № 2/737/29/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області

суддяОСОБА_1 секретар судового засіданняОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 737/381/17 за позовомОСОБА_3 до 1. Куликівської районної державної адміністрації Чернігівської області 2. Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області третя особаКуликівська селищна рада Чернігівської області провизнання незаконним розпорядження районної державної адміністрації, державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення оригіналів документів у присутності: позивачОСОБА_3 представник позивачаОСОБА_4 представник відповідача 1ОСОБА_5 представник відповідача 2ОСОБА_6 від третьої особине з'явився

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 16 квітня 2001 року померла її мати ОСОБА_7 За життя померла набула право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності сільгосппідприємства ім. Шевченка с. Вересоч Куликівського району Чернігівської області на підставі розпорядження Куликівської районної державної адміністрації № 163 від 29 липня 1996 року, і їй був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0243488.

Вже після смерті ОСОБА_7 Куликівською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 284 від 06 серпня 2004 року, яким передано у приватну власність померлої земельну ділянку за сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0243488.

Оскільки за життя померла мати позивача не набула права власності на земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), до ОСОБА_3, як до її спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Зазначене позбавляє позивача, як єдиного спадкоємця за заповітом, права на оформлення своїх спадкових справ після смерті матері.

Просить суд визнати незаконним розпорядження Куликівської районної державної адміністрації № 284 від 06 серпня 2004 року в частині передачі у приватну власність земельних ділянок (паю) власнику земельних сертифікатів по Вересоцькій сільській раді та видачі Державного акту на право власності на земельні частки (пай) для товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_7 (№ паю 35); Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 102005 від 26.08.2004, виготовлений на ім'я ОСОБА_7 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 227 та зобов'язати ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області повернути їй оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0243488, виданий 09 серпня 1996 року ОСОБА_7 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка с. Вересоч Куликівсчького району.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_9 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Куликівська районна державна адміністрація Чернігівської області у вирішенні позову покладається на розсуд суду, зазначивши у відзиві на позов, що при виданні оскаржуваного розпорядження адміністрація діяла в межах своїх повноважень та на підставі на підставі документів. Однак, через надмірну завантаженість смерть ОСОБА_7 залишилась непоміченою, що призвело до видачі державного акту на ім'я померлої особи. Представник адміністрації в судовому засіданні підтримала викладене у відзиві, позов не визнала, поклавшись на розсуд суду.

ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні висловили думку з приводу неправомірності дій Куликівської РДА щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я померлої особи. Однак, проти задоволення позову заперечували з огляду на те, що вважають ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області неналежним відповідачем. Стосовно позовної вимоги про зобов'язання повернути оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), то відповідач позовні вимоги не визнав, вказавши, що при отриманні державного акту на право власності на земельну ділянку сертифікат був зданий до Куликівського відділу Чернігівської регіональної філії ДП Центр ДЗК , за дії якого ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області відповідальності не несе.

Куликівська селищна рада представника в судове засідання не направила, надала заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_3 та про розгляд справи у відсутність представника селищної ради.

25.04.2017 року автоматизованим авторозподілом не вдалося визначити суддю для розгляду заяви через відсутність в Куликівському районному суді Чернігівської області суддів для розподілу справи.

У січні 2018 року у зв'язку із тимчасовим переведенням судді Усенко Л.М. на роботу на посаду судді Куликівського районного суду Чернігівської області було проведено повторний авторозподіл справи та передано заяву на розгляд судді Усенко Л.М.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147 від 03.10.2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У частині третій ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 23 січня 2018 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 16 лютого 2018 року закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, за клопотаннями позивача залучено у справі належного відповідача ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області та залучено до участі у справі правонаступника Вересоцької сільської ради - Куликівську об'єднану територіальну громаду в особі Куликівської селищної ради.

Заслухавши позивача, представників сторін, безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

16 квітня 2001 року померла ОСОБА_7 (а.с. 19). Позивач ОСОБА_3 є донькою померлої 16.04.2001 року ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 18).

За життя ОСОБА_7, являючись членом КСП ім. Шевченка, що у с. Вересоч Куликівського району Чернігівської області, на підставі рішення Куликівської районної державної адміністрації від 29 липня 1996 року № 163 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), серія ЧН № 0243488, розміром 4,48 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 11, 15).

Розпорядженням голови Куликівської райдержадміністрації від 06 серпня 2004 року № 284 Про передачу земельних ділянок та видачу державних актів на земельні частки (паї) власникам земельних сертифікатів Вересоцької сільської ради передано у приватну власність земельні ділянки (паї) власникам земельних сертифікатів по Вересоцькій сільській раді та видано їм Державні акти на право власності на земельні частки (паї) для товарного сільськогосподарського виробництва, фізичною площею згідно списку, що додається до розпорядження (а.с. 13).

Із витягу з додатку № 1 до спірного розпорядження вбачається, що ОСОБА_7 (значиться у списку під № 5) отримала пай № 35 у с. Вересоч загальною площею 4,340 га, в т.ч. 2,420 га - рілля, 0,630 га - сіножаті, 1,290 га - пасовища.

Являючись спадкоємцем матері за заповітом, позивач звернулась до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину, але постановою державного нотаріуса Чернігівської районної державної нотаріальної контори від 04 листопада 2016 року № 4287/02-31 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку загальною площею 4,34 га, яка розташована на території Вересоцької сільської ради Куликівського району Чернігівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Підставою такої відмови стало те, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 102005, виданий Куликівською районною державною адміністрацією Чернігівської області був виданий на ім'я померлої 16 квітня 2001 року ОСОБА_7 вже після її смерті, а саме 26 серпня 2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Оспорюване рішення райдержадміністрації та державний акт на право власності на земельну ділянку були видані на ім'я ОСОБА_7 після її смерті і у зв'язку з втратою цією особою правоздатності не підтверджують права власності померлої на нерухоме майно. Відповідачами беззаперечно визнається, що ці документи не відповідають закону та були видані помилково. Однак їх наявність перешкоджає позивачу в позасудовому оформленні спадкових прав на майно покійної матері. За таких обставин позовні вимоги в частині визнати незаконним розпорядження Куликівської районної державної адміністрації № 284 від 06 серпня 2004 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки (паю) № 35 у селі Вересоч загальною площею 4,340 га, та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 102005, виданого 26 серпня 2004 року, виготовленого на ім'я ОСОБА_7 підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про покладення на ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області обов'язку повернути позивачу оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0243488, виданий 09 серпня 1996 року ОСОБА_7, задоволенню не підлягають, оскільки посилання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про відступіть у його розпорядженні зазначеного сертифікату нічим не спростовані. Зокрема, ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Чернігівській області письмово повідомило сторону позивача про те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) при отриманні державного акту на право власності на земельну ділянку був зданий до Куликівського відділу Чернігівського регіональної філії ДП Центр ДЗК .

Таким чином, позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які підлягають задоволенню, за даним позовом нема.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354 ,355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Куликівської районної державної адміністрації Чернігівської області (Чернігівська область, смт Куликівка, вул. Миру, буд. 66, код 04061659), Управління Держгеокадастру у Чернігівській області (м. Чернігів, пр-т Миру, буд. 14) задовольнити частково.

Визнати незаконним розпорядження Куликівської районної державної адміністрації № 284 від 06 серпня 2004 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки (паю) № 35 у селі Вересоч загальною площею 4,340 га, у тому числі 2,420 га ріллі, 0,630 га сіножаті, 1,290 га пасовищ власнику земельного сертифікату та видачі державного акту на право власності на земельну частку (пай) для товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати незаконним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 102005, виданий 26 серпня 2004 року, виготовлений на ім'я ОСОБА_7 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 227.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Куликівський районний суд Чернігівської області суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 23.03.2018 року.

Суддя Л.М. Усенко