Ухвала

від 17.05.2018 по справі 615/520/18

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/520/18

Провадження № 2/615/279/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Токмакова А.П., розглянувши заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

16.04.2018 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить:

- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 0,6 га, кадастровий номер № 6321280300:04:000:0049 б/н від 02.11.2012 року на тих самих умовах, які були передбачені договором і на той самий строк, тобто на п'ять років, але не раніше закінчення сільськогосподарського року;

- зобов'язати ОСОБА_1 укласти додаткову угоду в наведеній позивачем редакції від 01.03.2018 року;

- судові витрати (судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи) покласти на відповідача.

На підставі ухвали суду від 14.05.2018 року відкрито провадження у цивільній справі та з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В поданій разом з позовом заяві позивач просить в порядку забезпечення позову вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме: обробляти земельну ділянку площею 0,6 га, кадастровий номер № 6321280300:04:000:0049, здійснювати на ній посів сільськогосподарських культур, вчиняти дії відносно збору врожаю.

В обґрунтування зазначає, що 02.11.2012 року між ОСОБА_1 та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки б/н площею 0,6 га, кадастровий номер № 6321280300:04:000:0049, який був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Валківському районі Харківської області 18.12.2012 року. Відповідно до п.3 Договору оренди земельної ділянки від 02.11.2012 року б/н, договір укладено на п'ять років.

З урахуванням ст.18 ЗУ Про оренду землі , в редакції чинній на момент укладання додаткової угоди до договору, договір набуває чинності з дати його реєстрації, строк дії вказаного договору тривав до 17.12.2017 року.

Крім іншого, сторони в Договорі погодили умови поновлення договору, а сааме якщо до моменту закінчення вищевказаного терміну дії договору сторони не заявлять про припинення дії договору, цей договір вважається подовженим на такий саме термін та на тих саме умовах (п.3 Договору).

Протягом місяця після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору, а орендар продовжує використовувати спірну ділянку, тобто з врахуванням договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах.

Звернув увагу, що в договорі оренди земельної ділянки від 02.11.2012 б/н передбачили випадки, коли договір не може бути розірвано чи припинено, а саме в п.п. 4 п. 11 Договору зазначено, що договір не може бути розірвано або припинено до закінчення поточного сільськогосподарського року.

Враховуючи, що ПСП Нове життя понесло затрати на посів (незавершене виробництво), саме воно має право завершити цикл виробництва, з метою запобігання порушенню майнових прав і охоронюваних законом інтересів, вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову.

Перевіривши заяву, суддя вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Ч.3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із роз'яснень Верховного Суд України у п.4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до ч.1 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів на обґрунтування доводів представника позивача про те, що виконання рішення у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення. Заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист прав та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені, тому підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не вбачається.

Керуючись ст.ст.153, 259-261 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про забезпечення позову у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим та зобов'язання укласти додаткову угоду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.П. Токмакова