Ухвала

від 27.04.2018 по справі 757/20666/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20666/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

27.04.2018 Процесуальний керівник у кримінальному провадженні прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти в сумі: 600 000 грн., 90000 грн. та 50355 грн. та одночасно просить поновити строк на звернення з даним клопотанням.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017000000001580, зареєстрованому 11.12.2017 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи АТ«Ощадбанк» за попередньою змовою з керівниками суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності та іншими особами організували схему заволодіння грошовими коштами АТ «Ощадбанк», яке перебуває в державній власності, шляхом підробки банківських документів та внесення неправдивих відомостей в частині включення до переліку фінансово-промислових груп суб`єктів господарювання які мають меншу відсоткову ставку за тарифами на розрахунково-касове обслуговування, підприємств з ознаками фіктивності.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи АТ«Ощадбанк» за попередньою змовою з керівниками суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності та іншими особами організували схему заволодіння грошовими коштами АТ «Ощадбанк», яке перебуває в державній власності, шляхом підробки банківських документів та внесення неправдивих відомостей в частині включення до переліку фінансово-промислових груп суб`єктів господарювання які мають меншу відсоткову ставку за тарифами на розрахунково-касове обслуговування, підприємств з ознаками фіктивності.

Встановлено, що відповідно до положень про департамент корпоративних клієнтів АТ «Ощадбанк», суб`єкти господарювання, які входять до фінансово промислових груп мають певні привілеї в частині сплати відсотків за транзакції проведені по рахунках відкритих у банку, а саме меншу відсоткову ставку від обігових коштів та коштів знятих у готівці.

Службові особи АТ «Ощадбанк», використовуючи своє службове становище, за попередньою змовою з керівниками суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, включали до переліку суб`єктів господарювання, які входили до фінансово промислових груп підконтрольні ним ТОВ "АКСІОМА ДНІПРО", код 39706458, ПП "ПРОМЛОГИСТИКА", код 36340572, ТОВ "ДНЕПР МЕТ", код 40261539, ТОВ "АСАМІР" ЛТД , код 20284608, ТОВ "СТІЛІНВЕСТ", код 41724078, ТОВ "ЦЕСАР", код 41719309, ТОВ "АЛКМЕНА", код 34504798, ТОВ «СТАЛЬ СТРОНГ», код 41310162 та інші та відкривали рахунки в територіальних відділеннях банку.

Надалі, в період 2016-2018 років, на рахунки підконтрольних службовим особам АТ «Ощадбанк» фіктивних підприємств, було перераховано та знято готівкою значну кількість грошових коштів, чим нанесено збитки банку, який перебуває у державній власності.

Отримання готівкових коштів здійснюється в АТ «Ощадбанк», АТ «КІБ», ПАТ «ПриватБанк», ПАТ «Кредобанк», ПАТ «Альфа Банк», ПАТ"КБ"Земельний Капітал", АТ "ОТП БАНК" та інших з карткових та поточних рахунків вказаних підприємств, а також з рахунків фізичних

осіб-підприємців.

Зокрема, основним видом незаконної діяльності є легалізація брухту чорних та кольорових металів, отриманих через мережу нелегальних (не зареєстрованих) пунктів прийому побутового та промислового металобрухту на території ряду областей України.

Продукція постачається або на експорт або на адресу великих сталеливарних підприємств ПАТ «Інтерпайп Втормет», ПАТ«Дніпроспецсталь», ПАТ «Керамет» та інші. Продукція закуповується у населення за готівку на нелегальних пунктах прийому металобрухту.

Відповідно до Закону України «Про металобрухт» операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованим металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами та при здійсненні операцій із придбання брухту чорних металів у фізичних осіб виступають податковими агентами при оподаткування цих операцій військовим збором за ставкою 1,5%. Відображати оподаткування таких доходів необхідно в податковому розрахунку за формою 1-ДФ.

Встановлено, що вищевказаними підприємствами операції із придбання брухту металів у фізичних осіб в податкових деклараціях не відображаються, чим спричиняються збитки державі в особливо великих розмірах.

З метою уникнення відповідальності за порушення вимог законодавства України в сфері запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, особи надають підроблені документи до суб`єктів первинного фінансового моніторингу про придбання продукції у громадян, яких в дійсності не існує.

Для забезпечення повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні орган досудового розслідування звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 27.03.2018 винесено ухвалу у справі № 757/14669/18-к, якою надано дозвіл на проведення обшуку вказаного приміщення.

Відповідно до вказаної ухвали 24.04.2018 у нежитловій будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , проведено обшук, під час якого у ОСОБА_6 вилучено грошові кошти в сумі: 600000 грн. в банківських пакунках, 90000 грн. та 50355 грн.

25.04.2018 прийнято процесуальне рішення про визнання речовими доказами вилучених у ОСОБА_6 24.04.2018 в ході за адресою: АДРЕСА_1 , грошових коштів в сумі: 600000 грн., 90000 грн. та 50355 грн.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти в сумі: 600 000 грн., 90000 грн. та 50355 грн., відповідають критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Разом з тим, підлягає поновленню строк, для подачі даного клопотання про накладення арешту на вилучене майно, оскільки він був пропущений з поважних причин, а саме, у зв`язку із проведенням ряду невідкладних процесуальних та слідчих дій, які потребують значного часу для їх здійснення.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Поновити пропущений строк на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12017000000001580 від 11.12.2017, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання роцесуального керівника у кримінальному провадженні прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні №12017000000001580 від 11.12.2017 арешт на тимчасово вилучене майно за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі: 600 000 грн., 90000 грн. та 50355 грн.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя