Ухвала

від 23.04.2018 по справі 154/793/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

23 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 154/793/15-ц

провадження № 61-8728св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В.І. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - Володимир-Волинський міжрайонний прокурор,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Волинській області,

відповідач - ОСОБА_4,

відповідач - Володимир-Волинська районна державна адміністрація,

третя особа - Державна інспекція сільського господарства у Волинській області,

третя особа - фермерське господарство Ворчин-Агро ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 30 червня 2016 року у складі судді Пікули Н. В. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 10 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Грушицького А. І., Свистун О. В.,

встановив:

У березні 2015 року Володимир-Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся до суду із позовом, у якому з урахуванням уточнень просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Волинській області від 03 липня 2014 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості); визнати недійсними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Волинській області від 18 вересня 2014 року, якими затверджено документацію із землеустрою та передачу в оренду ОСОБА_4 п'яти земельних ділянок, розташованих на території Зорянської та Стенжаричівської сільських рад Володимир-Волинського району за межами населених пунктів; визнати недійсними договори оренди п'яти земельних ділянок, укладені 25 вересня 2014 року відповідно до оспорюваних наказів; скасувати державну реєстрацію договорів оренди; зобов'язати ОСОБА_4 повернути п'ять земельних ділянок загальною площею 156,4978 га в користування держави.

На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що перевіркою міжрайонної прокуратури встановлено порушення статті 7 Закону України Про фермерське господарство під час надання ОСОБА_4 земельних ділянок в оренду для створення фермерського господарства, оскільки вона не зазначила в заяві необхідних для вирішення цього питання умов, не обґрунтувала розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. Крім того, Головне управління Держземагентства у Волинській області надало відповідачу п'ять окремих земельних ділянок, хоча для створення фермерського господарства земля надається одним масивом.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 07 серпня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року заяву заступника Генерального прокурора України в порядку перегляду судових рішень з підстав, передбачених частиною першою статті 355 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, задоволено частково.

Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 червня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Волинської області від 07 серпня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2015 року, якою заступнику прокурора Волинської області відмовлено у відкритті касаційного провадження в зазначеній справі, скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи рішенням Володимир-Волинського міського суду від 30 червня 2016 року позов задоволено повністю.

Визнано незаконними і скасовано накази Головного управління Держземагентства у Волинській області від 03 липня 2014 року № 3-175/15-14 СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , якими ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), загальною площею 156,4978 га.

Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагентства у Волинській області від 23 вересня 2014 року № 3-631/15-14 СГ, № 3-632/15-14 СГ, № 3-633/15-14 СГ, № 3-634/15-14 СГ від 18 вересня 2014 року, № 3-655/15-14 СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки .

Визнано недійсними договори оренди землі від 25 вересня 2014 року, укладені між Головним управлінням Держземагентства у Волинській області та ОСОБА_4 строком на 7 років для створення та ведення фермерського господарства на території Стенжаричівської сільської ради Володимир-Волинського району за межами населеного пункту на земельні ділянки: площею 31,2291 га, кадастровий номер НОМЕР_1, вартістю 388 289,66 грн; площею 24,6232 га кадастровий номер НОМЕР_2, вартістю 319 138,82 грн; площею 27,8245 га кадастровий номер НОМЕР_3, вартістю 400 082,00 грн; земельну ділянку площею 66,9993 га кадастровий номер НОМЕР_4, вартістю 124 2659 грн, та на території Зорянської сільської ради Володимир-Волинського району за межами населеного пункту площею 5,8217 га кадастровий номер НОМЕР_5, вартістю 54 882,88 грн.

Скасовано рішення від 02 жовтня 2014 року Реєстраційної служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області про державну реєстрацію договорів оренди землі від 30 вересня 2014 року: № 16205104 на земельну ділянку площею 27,8245 га, № 16206141 на земельну ділянку площею 66,9993 га, № 16206720 на земельну ділянку площею 31,2291 га, №16213253 на земельну ділянку площею 5,8217 га, № 16203620 на земельну ділянку площею 24,6232 га, які укладені між Головним управлінням Держземагентства у Волинській області та ОСОБА_4 строком на 7 років.

Зобов'язано ОСОБА_4 повернути до земель державної власності Зорянської та Стенжаричівської сільських рад Володимир-Волинського району Волинської області вказані вище земельні ділянки.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку про формальний підхід Головного управління Держземагенства в Волинській області до вирішення заяв ОСОБА_4, що дало можливість їй у пільговому порядку одержати в користування землі державної власності значної площі поза передбаченою законом обов'язковою процедурою, тобто без проведення земельних торгів, тим самим порушивши баланс законних інтересів громадянина і держави.

Крім того, п'ять земельних ділянок, отриманих відповідачкою в оренду, знаходяться на значній відстані одна від одної, на території двох сільських рад, що свідчить про недотримання відповідачами вимог частини сьомої статті 7 Закону України Про фермерське господарство при наданні ділянок та при укладенні спірних договорів оренди, якою визначено право на надання земельних ділянок громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом, який має бути сукупністю суміжно розташованих індивідуальних земельних ділянок, які територіально становлять одне ціле.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 10 жовтня 2016 року рішення Володимир-Волинського міського суду від 30 червня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про незаконність наказів, виданих Головним управлінням Держземагенства у Волинській області від 03 липня 2014 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ОСОБА_4

У касаційній скарзі, що надійшла у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема частин першої, другої статті 1, частини першої статті 7, частини другої статті 24 Закону України Про фермерське господарство , частини третьої статті 123, статті 124, частин другої, третьої статті 134 ЗК України порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову прокурора.

У касаційній скарзі, що надійшла у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_4, остання, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема частин першої-третьої статті 203, статті 215 ЦК України, та порушення норм процесуального права, а саме: статей 213, 215 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У лютому 2017 року Володимир-Волинська місцева прокуратура подала заперечення, в яких просила залишити без задоволення касаційні скарги ОСОБА_4 та Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, залишити без змін оскаржувані судові рішення як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зазначала, що суди попередніх інстанцій всебічно, повно, об'єктивно дослідили обставини справи та дійшли обґрунтованого висновку про те, що при винесенні оспорюваних наказів Головним управлінням Держземагентства у Волинській області (на теперішній час Держгеокадастру) порушено вимоги статті 7 Закону України Про фермерське господарство .

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскаржень неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення ні процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ухвалив:

Справу за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_4, реєстраційної служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції, треті особи: Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, фермерське господарство Ворчин-Агро , про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди, скасування їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок призначити до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О.Антоненко

В. І.Крат