Рішення

від 25.04.2018 по справі 600/1072/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/1072/17

Справа № 2/600/305/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді - Гриновець О.Б.,

за участю: секретаря судового засідання - Фещак Г.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно ,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася в суд із позовною заявою до відповідача про визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Вівся по вул. Центральна, 11 Козівського району, Тернопільської області, а саме на житловий будинок (А) побудований з каменю, загальною площею 65,4 кв.м., жилою площею 42,9 кв.м., сарай (Б), побудований з каменю, загальною площею 43,4 кв.м., літню кухню (В), побудовану з каменю, загальною площею 25,9 кв.м., погріб (Г), побудований з каменю, загальною площею 19,0 кв.м., металеву огорожу №1, загальною площею 17,6 кв.м., металеві ворота №2, загальною площею 4,4 кв.м..

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 29.08.1991 року ОСОБА_3 було видано свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок (колишній колгоспний двір) у с. Вівся по вул. Центральна, 11 Козівського району, Тернопільської області. Згідно вказаного свідоцтва колгоспний двір складався із 2 членів.

25.03.2003 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Козівського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за №13, згідно якого заповів ОСОБА_1 все своє майно, яке буде належати йому на день смерті.

Зазначає, що після смерті батька - ОСОБА_3 у 2017 році звернулася в Козівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак їй було відмовлено у зв'язку з тим, що питання спадкування колгоспного двору вирішується виключно в судовому порядку. На даний час, позивач бажає оформити право власності на вказаний будинок, тому просить у судовому порядку визнати її власником житлового будинку в с с. Вівся по вул. Центральна, 11 Козівського району, Тернопільської області.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 20.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Позивач та її представник у підготовче засідання не з'явився, однак подали заяви, згідно яких позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити та справу слухати у їхній відсутності без застосування технічних засобів.

Представник ОСОБА_2 сільської ради Козівського району Тернопільської області до початку підготовчого засідання подав відзив на позов, згідно якого позов визнає та не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить справу слухати у його відсутності.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що 29.08.1991 року ОСОБА_3 як голові колгоспного двору видано свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок, що в с. Вівся по вул. Центральна, 11 Козівського району, Тернопільської області. Згідно вказаного свідоцтва колгоспний двір складався із 2 (двох) членів (а.с.15).

Відповідно до виписки з погосподарської книги станом на 15.04.1991 року, виданої ОСОБА_2 сільською радою Козівського району Тернопільської області 16.08.2017 року №01-120/211, членами колгоспного двору були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.16).

У відповідності до ст. 17 Закону України Про власність майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 6 (абзаци а, б) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) визначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи те, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були ОСОБА_3 та ОСОБА_4, то кожному із них фактично належить 1/2 частина колгоспного двору.

12.06.2017 року помер ОСОБА_3 у віці 87 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії I-ИД №228232 від 14.06.2017 року (а.с.22).

25.03.2003 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Козівського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за №13, згідно якого заповів ОСОБА_1 все своє майно, яке буде належати йому на день смерті. (а.с.23).

Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради Козівського району Тернопільської області №649 від 15.11.2017 року ОСОБА_3, який помер 12.06.2017 року постійно проживав та був зареєстрований у будинку за адресою: с. Вівся, вул. Центральна, 11, Козівський район, Тернопільська область. На день його смерті у будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.27).

29.06.2017 року приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії так як відповідно до ст. 47 Закону України Про нотаріат для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства (а.с.25).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України , спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Враховуючи, що ОСОБА_3 помер, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, відмови від прийняття спадщини не заявляла, в належному порядку прийняла спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок по вул. Центральна, 11 в с. Вівся Козівського району Тернопільської області.

Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 19, 77, 81, 200, 206, 247, 263-265, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Вівся по вул. Центральна, 11 Козівського району, Тернопільської області, а саме на житловий будинок (А) побудований з каменю, загальною площею 65,4 кв.м., жилою площею 42,9 кв.м., сарай (Б), побудований з каменю, загальною площею 43,4 кв.м., літню кухню (В), побудовану з каменю, загальною площею 25,9 кв.м., погріб (Г), побудований з каменю, загальною площею 19,0 кв.м., металеву огорожу №1, загальною площею 17,6 кв.м., металеві ворота №2, загальною площею 4,4 кв.м..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3; РНОКПП: НОМЕР_1; паспорт серія МС №609514.

Відповідач - ОСОБА_2 сільська рада Козівського району Тернопільської області; місцезнаходження: с. Вівся, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ - 04392592.

Суддя О.Б.Гриновець