Рішення

від 16.05.2018 по справі 342/198/18

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/198/18

Провадження № 2-а/342/35/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання безпідставною постанову про закінчення виконавчого провадження, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.02.2018 року ВП № 50589667,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, в якому просила: визнати безпідставною, а тому незаконною постанову від 14.02.2018 року; скасувати постанову від 14.02.2018 року старшого державного виконавця примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження №50589667; зобов'язати відновити виконавче провадження №50589667; зробити відповідне подання про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником з боржника ОСОБА_3 управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Івано-Франківській області на боржника ОСОБА_3 Управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40309088, місцезнаходження 76019, Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул. Берегова, будинок 24). В обґрунтування заявленого вказує на те, що 03 листопада 2015 року Львівський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2014 року у справі №342/982/13-а (2а/342/63/2014) та прийняв нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність керівника Городенківської районної санітарно-епідеміологічної станції Івано-Франківської області щодо незабезпечення ОСОБА_1 права на отримання передбаченої п.7 ч.1 ст.20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати під час звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією установи. Зобов'язав ОСОБА_3 управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Івано-Франківській області відповідно до п. 6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №939 скерувати до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області розрахункові документи для виплати ОСОБА_1 допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати у зв'язку з її звільненням з Городенківської районної державної санітарно-епідеміологічної станції за п.1ст.40 КЗпП України (ліквідація установи). У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення, виконавчий лист ОСОБА_1 було направлено на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, де 22.03.206 року було відкрито виконавче провадження №50589667, боржник - ОСОБА_3 управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Івано-Франківській області, ЄДРПОУ 38163048, стягував - ОСОБА_1. Зазначає, що 22.02.2018 року отримала в простому поштовому відправленні постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження №50589667 з підстави - державну реєстрацію боржника згідно Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.02.2018 року припинено 13.06.2017 року. Однак, як відомо, що згідно Постанови від 16.12.2015 р. №1092 КМУ Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Україні створено нову службу, в яку в Івано-Франківській області реорганізовано ОСОБА_3 управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Івано-Франківській області. Нова служба має назву ОСОБА_3 Управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код юридичної особи 40309088, місцезнаходження: 76019, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Берегова, будинок 24. Посилаючись на п.3 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження зазначає, що постанова старшого державного виконавця примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 14.02.2018 року №50589667 з підстави, що державну реєстрацію боржника припинено є незаконною і безпідставною. Крім того, просила поновити строк на оскарження постанови від 14.02.2018 року ВП №50589667, оскільки строк пропущено з поважних причин, так як постанова їй була вручена поштовою службою лише 22.02.2018 року в простому поштовому відправленні.

Ухвалою суду від 02.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання безпідставною та незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання відновити виконавче провадження та зобов"язання до вчинення дій - залишити без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків, шляхом надання документу про сплату судового збору у встановлених порядку та в розмірі 704,8 грн., а також приведення позовної заяви у відповідність вимогам п.п. 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України.

На виконання ухвали суду позивачем подано заяву, згідно якої позивач просить визнати безпідставною, а тому незаконною постанову від 14.02.2018 року; скасувати постанову від 14.02.2018 року старшого державного виконавця примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження №50589667; зобов'язати відновити виконавче провадження №50589667. Вимогу зробити відповідне подання про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником з боржника ОСОБА_3 управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Івано-Франківській області на боржника ОСОБА_3 Управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40309088, місцезнаходження 76019, Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул. Берегова, будинок 24) не розглядати. У заяві також зазначено, що позивач звільнена від сплати судового збору згідно п.10 ст.5 Закону України Про судовий збір . В підтвердження додано копію посвідчення №008572 (дружина померлого ліквідатора наслідків Чорнобильської катастрофи, категорія 1А.

Ухвалою суду від 13.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судовому засіданні 21.03.2018 року позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. В судове засідання 16.05.2018 року не з'явилась. Подала заяву в якій просила долучити до матеріалів справи додаткові докази, а справу слухати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Згідно із частиною третьою статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, оскільки позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а неприбуття у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до частини 1 та 5 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевими загальними судами як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року скасовано постанову Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2014 року у справі №342/982/13-а (2а/342/63/2014) та прийняв нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність керівника Городенківської районної санітарно-епідеміологічної станції Івано-Франківської області щодо незабезпечення ОСОБА_1 права на отримання передбаченої п.7 ч.1 ст.20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати під час звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією установи. Зобов'язано ОСОБА_3 управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Івано-Франківській області відповідно до п. 6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №939 скерувати до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області розрахункові документи для виплати ОСОБА_1 допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати у зв'язку з її звільненням з Городенківської районної державної санітарно-епідеміологічної станції за п.1ст.40 КЗпП України (ліквідація установи). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанова набрала законної сили.

25.11.2015 року Городенківським районним судом було видано виконавчий лист справа №342/982/13-а, в якому зазначено стягувач - ОСОБА_4, боржник - ОСОБА_3 управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Івано-Франківській області.

22.03.2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа №342/982/13-а виданого 25.11.2015 року.

14.02.2018року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 винесено оскаржувану постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження .

Як зазначено в оскаржуваній постанові, таке рішення прийнято, оскільки згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.02.2018 року державну реєстрацію боржника припинено 13.06.2017 року.

Однак, таке рішення відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Спірні взаємовідносини, що виникли між сторонами щодо порядку та підстав закінчення вказаного виконавчого провадження регулюються правовими нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року N 1404-VIII (далі - Закон N1404-VIII), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1404-VIII), який набрав чинності 05.10.2016 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п'ятої вказаної статті виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Безспірно, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.39 Закону N 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Тобто, закінчення виконавчого провадження з цієї підстави можливе виключно за умови, що виконання обов'язків чи вимог припиненої юридичної особи - сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Разом з тим, судом встановлено, що у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" від 16 грудня 2015 р. N1092 відбулася реорганізація територіальних органів Державної ветеринарної та фіто санітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 2, в тому числі відбулося приєднання Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Івано-Франківській області до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.

Загальновідомо, що за приписами статті 104 Цивільного кодексу України у разі, якщо юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Таким чином, в результаті приєднання Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Івано-Франківській області до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області відповідно до вимог постанови КМ України від 16 грудня 2015 р. N1092 повноваження, в тому числі права та обов'язки Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Івано-Франківській області - боржника у вказаному виконавчому провадженні, правомірно перейшли до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області як правонаступника.

Зазначене свідчить про відсутність підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.39 Закону N1404-VIII, для закінчення виконавчого провадження ВП № 32419131, а тому оскаржувана постанова є протиправна та підлягає скасуванню.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до вимог ст.18 Закону N1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, окрім іншого, роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд визнає, що звернення з таким поданням є правом, а не обов'язком Відповідача. Разом з тим, відповідно до вимог ст.18 Закону N1404-VIII Відповідач зобов'язаний був роз'яснити Позивачу про наявність права на таке звернення до суду щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Одночасно суд зазначає, що за приписами статті 41 Закону N1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

Таким чином, порушене право Позивача охоплюється та підлягає судовому захисту виключно шляхом визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 14.02.2018 року №50589667.

Визнання такої постанови незаконною та її скасування зумовлює обов'язкове відновлення виконавчого провадження, про що прямо зазначено в Законі N1404-VIII, і не потребує ухвалення для цього окремого судового рішення щодо зобов'язання Відповідача вчинити такі дії, а тому в задоволенні вимог позивача про зобов'язання відновити виконавче провадження №50589667 слід відмовити.

У відповідності до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд за заявою учасника поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).

За правилами ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваної постанови старшим державним виконавцем позивачу була направлена у конверті простим поштовим відправленням 19.02.2018року. Позивач ствердила, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.02.2018 року їй була вручена поштовою службою лише 22.02.2018 року в простому поштовому відправленні. Відтак, суд вважає, що позивачу слід поновити пропущений строк для звернення до суду.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст.121, 122, 241, 242, 243, 245, 246, 268, 250, 255, 287, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 14.02.2018 року ВП № 50589667.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Городенківський районний суд Івано-Франківської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Федів Л. М.