Ухвала

від 18.05.2018 по справі 903/315/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"18" травня 2018 р. Справа № 903/315/18

Суддя господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши матеріали по справі № 903/315/18

за позовом Луцької міської ради, м. Луцьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ойл груп», м. Луцьк

про стягнення 11 652 456,38 грн.,

в с т а н о в и л а:

14.05.2018р. на адресу господарського суду Волинської області надійшла позовна заява № 1.1.-8/3617 від 10.05.2018р. Луцької міської ради, в якій міська рада просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ойл груп» 11 652 456,38 грн. за використання земельних ділянок загальною площею 9, 7230 га, з них: 1,4742 га для обслуговування залізничної колії; 8,1651 га для обслуговування нафтобази; 0,0837 га для обслуговування нафтобази в межах «Червоних ліній», які розташовані в м. Луцьку по вул. Єршова, 1 без правовстановлюючих документів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як визначено статтею 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивач сплачує судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн.

Таким чином, позивачу необхідно було сплатити 616 700 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та не додано документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві № 1.1.-8/3617 від 10.05.2018р. позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позову. На обґрунтування клопотання посилається на таке.

Міська рада - це бюджетна організація, відповідно всі видатки здійснюються з місцевого бюджету, який формується в кінці кожного бюджетного року на наступний бюджетний рік. Не є можливим попередньо закладати відповідні видатки на сплату судових зборів, бо це спричинюватиме суттєве скорочення бюджету розвитку міста, соціальних програм і т.ін.

Посилаючись на приписи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, зазначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь- якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Посилаючись на практику Верховного Суду України, позивач зазначає, що що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, вказує на позицію ЄСПЛ стосовно сплати судового збору: судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосудця та має бути “розумним”.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

В розділі 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, роз'яснено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 закону) і застосуванням приписів закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

У п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015 року, на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Верховний Суд України у постанові від 27 жовтня 2015 року по справі № 2а-3361/10 відмовив в клопотанні про звільнення від сплати судового збору з тієї підстави, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано деякі встановлені раніше пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів. Тобто, відсутність фінансування само по собі не створює виняткових обставин для звільнення, відстрочення або розстрочення судового збору.

Аналогічні правові позиції були викладені Вищим господарським судом України, зокрема, в ухвалах від 19 серпня 2015 року по справі № 910/2597/14, 05 червня 2014 року по справі № 905/3363/13, 07 вересня 2015 року по справі № 926/366/15.

В ухвалі від 21 вересня 2015 року по справі № 916/57/15-г Вищий господарський суд України виклав позицію, відповідно до якої відсутність в кошторисі органу державної влади витрат на сплату судового збору не є обґрунтованою підставою в розумінні ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, оскільки не має виключного характеру.

Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, (відсутність фінансування) не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Водночас, відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку позивачем не доведено.

Позивачем належним чином не обґрунтовано та не подано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З огляду на викладене, клопотання Луцької міської ради про відстрочення сплати судового збору до задоволення не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовну заяву Луцької міської ради № 1.1-8/3617 від 10.05.2018р. за правилами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України слід залишити без руху для усунення недоліків.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Залишити позовну заяву Луцької міської ради № 1.1.-8/3617 від 10.05.2018р. без руху.

2. Встановити Луцькій міській раді строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору господарському суду Волинської області – протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу суду направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суддя                                                                                                     І. О. Якушева