Рішення

від 08.05.2018 по справі 904/10641/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2018м. ДніпроСправа № 904/10641/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю. за участю секретаря судового засідання Казарової А.Г.

за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради, м.Дніпро

до Приватного підприємства "ЛАДА-СЕРВІС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за теплову енергію 11 227, 52 грн., 3% річних у розмірі 430, 50 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 687, 94 грн. та пеню у розмірі 666, 56 грн.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю № 1 від 02.01.2018р

від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю № 13-02-2018-1 від 13.02.2018р

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради, м. Дніпро звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ЛАДА-СЕРВІС", м. Дніпро про стягнення заборгованості за теплову енергію 11 227, 52 грн., 3% річних у розмірі 430, 50 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 687, 94 грн. та пеню у розмірі 666, 56 грн. на підставі Договору про постачання теплової енергії №501 від 01.11.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині своєчасного та повного розрахунку за договором про постачання теплової енергії №501 від 01.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду 02.01.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2018 року розгляд справи відкладено на 07.02.2018 року.

В судовому засіданні 07.02.2018 року оголошувалась перерва до 28.02.2018 року.

13.02.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов за змістом якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що 31.01.2017 року об'єкт оренди, а саме приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Н.Алєксєєнко, 108, було передано балансоутримувачу, а відтак теплова енергія, яка постачалась не було спожита відповідачем.

26.02.2018 року до господарського суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими та просить їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2018 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.03.2018 року.

12.03.2018 року від представника відповідача надійшли заперечення по справі за змістом яких, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 21.03.2018 року оголошувалась перерва до 18.04.2018 року.

26.03.2018 року до господарського суду надійшли письмові пояснення на заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. з урахуванням яких позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 11 227,52 грн., 3 % річних в сумі 430,50 грн. інфляційні в розмірі 1 687,94 грн. та пеню в розмірі 666,56 грн.

17.04.2018 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог з урахуванням якої позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 11 227,52 грн., 3 % річних в сумі 536,62 грн. інфляційні в розмірі 2242,29 грн. та пеню в розмірі 666,56 грн.

В судовому засіданні 18.04.2018 року оголошувалась перерва до25.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2018 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.05.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011 року Комунальним підприємством "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради, (далі - позивач) та Приватним підприємством "ЛАДА-СЕРВІС" (далі- відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії №201 (далі - договір).

Відповідно до п.2.1. договору теплопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.

Відповідно до п.11.1 договору цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 01.11.2014, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій по цьому договору необмежена (п. 11.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах визначених додатком 1 договору для задоволення наступних потреб:

- опалення - в опалювальний період (172 доби);

- вентиляції - в опалювальний період (172 доби);

- гарячого водопостачання - протягом року (350 доби);

- технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача.

Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п.6.1 облік спожитої теплової енергії споживачем здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (додаток № 2 договору) на підставі показників комерційних приладів обліку. В разі відсутності у споживача комерційних приладів обліку теплової енергії обсяг спожитої теплової енергії розраховується у відповідності до теплового навантаження (визначеного додатком № 1 договору) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання у розрахунковому періоді.

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється за показниками комерційного приладу обліку, встановленого за адресою: вул. Чичеріна, б. 108 (п. 6.2).

На виконання умов договору позивачем надано послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується актами здачі - приймання теплової енергії , які містяться в матеріалах справи (а.с.49-60).

Порядок проведення розрахунків за теплову енергію визначено розділом 6 договору

Відповідно до п.6.6. договору розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 цього договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п.6.7 договору).

Умовами п. 6.8 передбачено, що споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою додатком №1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується.

Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 6.9 договору).

Також сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 (п'яти) календарних діб, з моменту отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним з боку споживача (п.6.10 договору).

На виконання умов договору відповідачу виставлені рахунки на оплату, які містяться в матеріалах справи (а.с.37-48).

За твердженням позивача, відповідач своєчасно не здійснив в повному обсязі розрахунки за спожиту теплову енергію за спірний період, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за теплову енергію з листопада 2015 року по березень 2017 року у розмірі 11 227,52 грн., що і є причиною виникнення спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, актом приймання-передачі від 31.01.2017 року відповідач передав об'єкт оренди - нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 48,0 кв. м. та сходи 8,32 кв. м., розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Н.Олексеєнко, 108, бл.3, комунальному підприємству "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" ДМР. (а.с.115).

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України Про теплопостачання , споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Дана норма зобов'язує споживача здійснювати оплату саме за спожиту ним теплову енергію.

Частиною 1 п.29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення надає споживачу право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі.

За таких обставин, оскільки відповідачем доведено факт повернення об'єкту оренди, що в свою чергу підтверджує неотримання ним теплової енергії від позивача, відповідач має сплатити заборгованість за фактично отриману теплову енергію, тобто по 31.01.2017 року включно.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 8293,91 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог в частині стягнення основного боргу слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.9.4.4 договору в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором, споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання споживачем.

За прострочення оплати теплової енергії позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату спожитої відповідачем теплової енергії за загальний період з 21.01.2017 року по 21.10.2017 року в розмірі 666,56 грн.

Перевіркою нарахування правильності пені, судом встановлено, що остання складає 156,97 грн. за загальний період з 21.01.2017 року по 21.08.2017 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.12.2015 по 16.04.2018 року у розмірі 536,62 грн. та індекс інфляції за період з грудня 2015 по квітень 2018 року (фактично за листопад 2015 - березень 2017) у розмірі 2 242,29 грн.

З урахуванням звільнення відповідачем орендованого приміщення, господарським судом здійснено розрахунок 3 % річних та інфляційних та встановлено, що 3 % річних складають 414,15 грн. за період з 21.12.2015 року по 16.04.2017 року, інфляційні складають 1195,23 грн. за період нарахування січень 2016 року по квітень 2018 року (фактично за листопад 2015 по квітень 2018 року).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з присудженням до стягнення з відповідача 8293,91 грн. основного боргу, 3 % річних в розмірі 414,15 грн., інфляційних в розмірі 1195,23 грн., пені в розмірі 156,97 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1097,01грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ЛАДА-СЕРВІС" (юридична адреса: 49081, м. Дніпро, проспект газети "Правда"АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 24423981) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 37, код ЄДРПОУ 32688148) основний борг в сумі 8293,91 грн. , 3 % річних в сумі 414,15 грн., інфляційні витрати в сумі 1195,23 грн , пеню в сумі 156,97 грн. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 1097,01грн.

В решті позовних вимог -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.05.2018

Суддя ОСОБА_3