Рішення

від 08.05.2018 по справі 904/146/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2018 м. ДніпроСправа № 904/146/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Якубович А.В.

за позовом Фізичної особи-підприємця Шевченко Сергія Анатолійовича, 49026, АДРЕСА_1.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квініл", 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 37

про стягнення заборгованості у розмірі 19 890,39грн.

Представники:

від позивача: Кірєєв С.В., - адвокат, ордер серія ДП№1/000010 від 19.01.2018р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПО РУ:

Фізична особа-підприємець Шевченко Сергій Анатолійович звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квініл" про стягнення суми боргу у розмірі 11170,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 5536,14 грн., 3% річних у сумі 327,78 гри., неустойки у розмірі 2881.43 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки № 4302 від 26.07.2016 року в частині розрахунку за поставлений товар згідно накладної №Ф47517/12/3853 від 22.12.2016 року на суму 11170,00 грн.

Відповідач мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 15.02.2018 року, 13.03.2018 року, 17.04.2018 року та 29.05.2018 року не з'явився.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодекс) України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляд) судом справи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вмілого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судові засідання 15.02.2018р., 13.03.2018р., 17.04.2018р. та 08.05.2018р. представник відповідача не з'явився, проте про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28).

У відповідності до вимог ст. 233 ПІК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд. -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю КВІНІЛ та Фізичною особою - підприємцем Шевченко Сергієм Анатолійовичем був укладений договір поставки № 4302.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати па умовах І в порядку, визначених даним договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 3.2. договору поставки покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 14 днів з дати її поставки.

Ціни на товар вказуються у накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення Покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати Постачальнику, Постачальник не несе відповідальність за можливі збитки Покупця від втрати (розкрадання) таких коштів (п.3.1. договору).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладною № Ф47517/12/3853 від 22.12.2016 на суму 11 170. 00 грн.

В порушення умов договору відповідачем належним чином і у повному обсязі не виконані взяті па себе зобов'язання, в результаті чого залишається не оплачений товар у сумі 11 170,00грн.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягненим з відповідача основної заборгованості у сумі 11 170,00грн., підтверджуються матеріалами справи та підлягають до стягнення.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається

зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником

(учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати Інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) маг право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мас викопуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525 Цивільного кодекс) України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, викопати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншими подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 5.2. договору поставки у випадку порушення покупцем строків оплати за товар він оплачує постачальникові штрафну неустойку розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Неустойка нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за отриманий товар не сплатив, а отже строк виконання зобов'язань по оплаті товару, отриманого 22.12.2016, відповідно до відстрочення платежу в 14 днів, сплив 05.01.2017р.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У статті 549 ЦК України зазначається, що штрафом с неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаною або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільною кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням встановлених індексів інфляції. а також гри проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Як роз'яснено у п. 4,1. Постанови Пленуму № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді Інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів га отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежна від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Згідно з положеннями ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Тобто зважаючи на вищенаведене, суд бере періоди для нарахування пені та 3% річних з 09 .01.2017р. по 28.12.2017 року

Перерахувавши у пошуковій системі 'Законодавство" заявлені до стягнення позивачем суму пені за період з 09.01.2017р. по 28.12.2017 року в загальному розмірі 2855,73грн., інфляційних витрат за період з лютого 2017 по грудень 2017р. в розмірі 1 388,75грн. та 3% річних за період з 09.01.2017р. по 28.12.2017р. в сумі 325,94грн., суд вирішив їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квініл" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 37; код ЄДРПОУ 39626650) на користь Фізичної особи-підприємця Шевченко Сергія Анатолійовича (49026, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) основну заборгованість у розмірі 11 170,00 грн., 3% річних у розмірі 325,94 грн. , інфляційних витрат у розмірі 1 388,75 грн. , пені у розмірі 2 855,73 грн., судовий збір у сумі 1 266,49 грн. , про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 18.05.2018р.

Суддя С.П. Панна