ЄУН 193/245/18
Провадження № 2/193/210/18
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
15 травня 2018 року сел. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді Шумської О.В.
за участю секретаря Мельникової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві про стягнення боргу за договором позики ,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державного підприємства Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві про стягнення боргу за договором позики, обґрунтовуючи його тим, що в період з листопада 2015 року по червень 2016 року вона надала Державному підприємству Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві безпроцентні позики на загальну суму 24671,00 грн. Підставою для надання позики є договори, підписані між ОСОБА_1 та ДП Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві . Однак в установлений договорами строк відповідач позику не повернув. В зв'язку з тим, що відповідач добровільно не сплачує борг, в зв'язку цим позивач просить стягнути з Державного підприємства Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві на її користь 30827,45 грн., в тому числі: заборгованості за договорами позики в сумі 19548,00 грн., пені в сумі 6024,74 грн., втрат від інфляції в сумі 4281,74 грн., 3% відсотків річних в сумі 954,97 грн. та судові витрати, в тому числі судовий збір в сумі 704,80 грн., витрати на професійну правову допомогу в сумі 2000,00 грн.
В судове засідання позивач не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про поважні причини неявки суду не повідомив. Судова повістка, направлена рекомендованим листом з повідомленням, тому суд вважає, що відповідач ухиляється від явки в суд, тому справу можливо розглянути за його відсутності в заочному судовому засіданні.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Судом встановлено, що в період з листопада 2015 року по червень 2016 року, ОСОБА_1 надала Державному підприємству Софіївське підприємство по племінній справі тварин безпроцентні позики на загальну суму 24671,00 гривень. Підставою для надання позики є договори безпроцентної позики, підписані між ОСОБА_1 та державним підприємством Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві : №1 від 04.11.2015 року на суму 2600 гривень на 3 місяця; №2 від 20.11.2015 року на суму 2000 гривень на 4 місяця; №3 від 25.11.2015 року на суму 2230 гривень на 4 місяця; №4 від 15.12.2015 року на суму 2000 гривень на 4 місяця; №5 від 29.12.2015 року на суму 873 гривень на 4 місяця; №6 від 05.01.2016 року на суму 600 гривень на 4 місяця; №7 від 18.01.2016 року на суму 5000 гривень на 4 місяця; №8 від 19.01.2016 року на суму 1000 гривень на 4 місяця; №9 від 04.02.2016 року на суму 250 гривень на 4 місяця; №10 від 18.02.2016 року на суму 1720 гривень на 4 місяця; №11 від 05.04.2016 року на суму 100 гривень на 4 місяця; №12 від 19.04.2016 року на суму 2000 гривень на 4 місяця; №13 від 25.04.2016 року на суму 2200 гривень на 4 місяця; №14 від 18.05.2016 року на суму 2000 гривень на 4 місяця; №15 від 21.06.2016 року на суму 98 гривень на 4 місяця (а.с.5-19). Факт отримання відповідачем грошових коштів, крім підписання договорів підтверджується квитанціями прибуткового касового ордеру № 97 від 04.11.2015 року ; №98 від 20.11.2015 року, №99 від 25.11.2015 року; №103 від 15.12.2015 року; №105 від 29.12.2015 року; № 1 від 05.01.2016 року; №8 від 18.01.2016 року; №9 від 19.01.2016 року; №14 від 04.02.2016 року; №17 від 18.02.2016 року; № 34 від 05.04.2016 року; №37 від 19.04.2016 року; № 38 від 25.04.2016 року; №39 від 18.05.2017 року; №41 від 21.06.2016 року ( а.с.26-29). Відповідач по поверненню суми позики свої зобов'язання виконав частково, повернуто суму 5123,00 гривень, а саме: 29.01.2016 року - 2703,00 грн., 29.02.2016 року -1300,00 грн., 31.03.2016 року -320,00 грн., 18.05.2016 року-800,00 грн., сума боргу станом 10.09.2017 року складає 19548,00 гривень, підтверджується довідкою ДП Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві (а.с.34). 04.11.2016 року позивачем було направлено вимогу відповідачу про повернення суми позики за договорами в розмірі 19548,00 гривень (а.с.30-31), але сума позики не повернута до цього часу.
Згідно ст. 526 та ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з умов договору сторони дійшли згоди про те, що позика буде повернута позичальникові у строки обумовлені договорами безпроцентної позики. Пп.6.2. Договорів безпроцентної позики зазначено, що при простроченні повернення позики (її частини) позичальник додатково до штрафу, передбаченого пп.6.1 Договору, сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення. При простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф у розмірі 20 % від неповерненої суми позики. Пп. 6.2.1 договорів передбачено, що у випадку, передбаченому пп. 6.2. цього Договору, позичальник зобов'язаний повернути суми позики (її неповернену частину в разі дострокового повернення частини позики), збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь строк повернення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли зобов'язання, що випливають з договорів безпроцентної позики, що підтверджується письмовими договорами позики та розписками, а також вважає доведеним факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення боргу позивачу в розмірі 19548,00 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
У разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Суд погоджується з проведеним позивачем розрахунком інфляційних нарахувань, проведених позивачем.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання в розмірі 4281,74 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий в позовній заяві розрахунок трьох відсотків річних, суд погоджується з ним та зазначає, що з відповідача підлягає стягненню три відсотки річних в розмірі 954,97 грн., які розраховані на суму заборгованості.
Виходячи з вимог ст.ст. 549 та 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Оскільки умовами договорами позики передбачена пеня у розмірі в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення, тому нарахована позивачем сума пені в розмірі 6042,74 грн. та підлягає також стягненню з відповідача.
Частиною 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, доказів виконання ним грошового зобов'язання не надав, суд вважає встановленим, що борг позивачу відповідач не повернув, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики з урахуванням індексу інфляції, пені та трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Враховуючи вище викладене, з Державного підприємства Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 704,80 грн.; витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265, 280-283, 288-289 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві про стягнення боргу за договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві (ідентифікаційний код юридичної особи 00693227, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, суму 30827 (тридцять тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 45 копійок, в тому числі: заборгованість за договорами безпроцентної позики в сумі 19548,00 грн., пеня в сумі 6042,74 грн., втрати від інфляції в сумі 4281,74 грн., 3% відсотків річних в сумі 954,97 грн.
Стягнути з Державного підприємства Софіївське підприємство по племінній справі в тваринництві (ідентифікаційний код юридичної особи 00693227, на користь ОСОБА_1 судові витрати, в тому числі судовий збір в сумі 704,80 грн., витрати на професійну правову допомогу в сумі 2000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.В.Шумська
Суд | Софіївський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2018 |
Оприлюднено | 21.05.2018 |
Номер документу | 74058945 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Софіївський районний суд Дніпропетровської області
Шумська О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні