Рішення

від 14.05.2018 по справі 916/513/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/513/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши справу №916/513/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан Компані Трейд"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Севенфуд"

про стягнення 140176,51 грн., -

за участю представників :

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Океан Компані Трейд" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Севенфуд" 140176,51 грн., з яких: 124674,40 грн. - основний борг, 8054,28 грн. - пеня, 3135,55 грн. - інфляційні витрати та 4312,28 грн. - 24% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №2211/2017-01СТ від 22.11.2017р. щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

26.03.2018р. господарським судом Одеської області у складі судді Никифорчук М.І. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справи та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді господарського суду Одеської області у відставку з 03.04.2018р., згідно рішення Вищої ради правосуддя від 03.04.2018р. №982/0/15-18, розпорядженням керівника суду №129 від 10.04.2018р. призначений повторний автоматичний розподіл справи №916/513/18, за результатами якого справу розподілено судді Смелянець Г.Є.

16.04.2018р. господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є. постановлено ухвалу, якою справу прийнято до провадження судді Смелянець Г.Є, розгляд справи розпочато спочатку, судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 14.05.2018р. з повідомленням сторін та учасникам справи встановлені строки для подання до суду заяв по суті справи.

16.04.2018р. за вх.№8100/18 та 04.05.2018р. за вх№9070/18 господарським судом одержано заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився та відзив на позов у встановлений судом строк не надав. При цьому про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать відповідне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернуто до суду з довідкою пошти "адресат не значиться".

Отже, із врахуванням строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 14.05.2018р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено:

22.11.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Океан Компані Трейд" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Севенфуд" (Покупець, відповідач) укладений договір поставки №2211/2017-01СТ, згідно з яким Постачальник зобов'язується передати Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити даний товар, відповідно до умов даного договору.

Пунктами 2.2-2.3 договору встановлено, що товар поставляється Постачальником на склад Покупця за адресою: м. Одеса вул. Багрицького 12-А. За згодою сторін на кожну окрему поставку можуть встановлюватися інші умови поставки товару шляхом підписання сторонами додаткових угод або шляхом встановлення відповідних змін в специфікації. Замовлення передається Постачальнику в письмовому вигляді, за допомогою факсу, електронної пошти або в ході переговорів сторін.

Згідно з п.4.1 договору Покупець проводить оплату товару на умовах відстрочення платежу 25 (двадцять п'ять) календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 5.1 договору при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням положень даного договору.

Відповідно до п.5.3 договору за порушення термінів/строків розрахунків за даним договором, Покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми несвоєчасно перерахованих коштів, за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно п.5.3.1 за порушення термінів/строків розрахунків за даним договором, більше ніж на 20 календарних днів крім сплати неустойки Покупець, у відповідності до положень ст.625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 24 (двадцять чотири) відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до п.8.3 договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019р. , а в частині взаєморозрахунків до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за Договором.

Також судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №2211/2017-01СТ від 22.11.2018р., позивач поставив відповідачу товар на суму 124674,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №898 від 22.11.2017р.

В свою чергу відповідачем 21.02.2018р. здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару в сумі 2 000 грн., про що свідчить виписка по рахункам №26009010002248 за період з 21.02.2018р по 21.02.2018р.

Позивач вказану суму оплати зарахував в рахунок оплати нарахованих відповіжачу процентів річних та звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір поставки, за умовами якого позивач зобов'язався здійснити поставку товарів, а відповідач зобов'язався його прийняти та оплатити на умовах відстрочення платежу на 25 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Між тим, як вище встановлено господарським судом відповідачем не здійснено оплату поставленого позивачем товару в сумі 124674,40 грн. у строк, який встановлений умовами договору, тобто до 18.12.2017р.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п.5.3 договору встановлено, за порушення термінів/строків розрахунків за даним договором, Покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми несвоєчасно перерахованих коштів, за кожний день прострочення.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір пені за період з 19.12.2017р. по 06.03.2018р. становить 8054,28 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами пп.5.3.1. укладеного між сторонами договору поставки передбачено, що у випадку прострочення оплати товару більш ніж на 20 календарних днів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 24% річних.

Таким чином, виходячи з умов укладеного між сторонами договору щодо виникнення зобов'язання відповідача сплачувати позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 24% річних у випадку прострочення оплати товару більш ніж на 20 календарних днів, господарський суд вважає, що датою виникнення такого обов'язку відповідача є дата 09.01.2018р., оскільки строк оплати відповідачем поставленого позивачем товару встановлений до 18.12.2017р.

Тобто, період нарахування індексу інфляцій за грудень 2017р. - січень 2018р. неправильно визначений позивачем у відповідному розрахунку.

За таких обставин, господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, здійснено розрахунок індексу інфляції та встановлено, що розмір інфляційних втрат за період січень 2018р. становить 1870,12 грн.

За таких же самих обставин господарським судом здійснений розрахунок 24% річних за період з 09.01.2018р. по 06.03.2018р. та встановлено, що розмір 24% річних становить 2672, 73 грн.

Відповідно до ст.534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Отже, господарський суд вважає, що позивачем правомірно зараховано здійснену відповідачем 21.02.2018р. часткову оплату боргу в сумі 2000 грн. в рахунок погашення процентів річних.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, відповідач не надав суду жодних заперечень щодо наявності боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного богу в сумі 124674,40 грн., пені в сумі 8054, 28 грн., індексу інфляції в сумі 1870,12 грн. та 24% річних в сумі 2672, 73 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан Компані Трейд" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Севенфуд" (65017, м. Одеса, вул. Багрицького, 12А, ідентифікаційний код 39644622, р/р 26009581528 в АТ „ОСОБА_2 Аваль» , МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан Компані Трейд" (03134, м. Київ, вул. Миру,3, ідентифікаційний код 40322486, р/р 26009010002248 в ПАТ „Кредит ОСОБА_3» , МФО 380366) основний борг у розмірі 124 674 (сто двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 51 коп., пеню у розмірі 8054 (вісім тисяч п'ятдесят чотири) грн. 28 коп., інфляційні витрати у розмірі 1 870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 12 коп., 24% річних у розмір 2672 (дві тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 73 коп. та судовий збір у розмірі 2059 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 07 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 18 травня 2018 р.

Суддя Г.Є. Смелянець