Рішення

від 16.05.2018 по справі 922/792/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р.Справа № 922/792/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Транс", м. Ізюм до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІРІК", м. Одеса про стягнення 44251,22 грн. за участю представників:

позивач - не з'явився;

відповідач - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

29.03.2018 ТОВ "Константа-Транс" (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ "ІЛЛІРІК", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані роботи у розмірі 44251,22 грн. (суму основного боргу у розмірі 44000,00 грн. та 3% річних у розмірі 237,06 грн.), згідно транспортного замовлення організації транспортно - експедиційного обслуговування №1 від 04.01.2018р., що було підписано між сторонами. Крім того, позивач просить судові витрати покласти на відповідача. В якості правових підстав вказує на норми ст.ст.526, 625 ЦК України, ст.ст. 216-218, 220, 222, 224, 229, 230, 265 ГК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 25.04.2018 о 11:20.

Протокольною ухвалою від 25.04.2018 було відкладено розгляд справи на 16.05.2018 о 10:50.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання (вх. №12454 від 10.05.2018) про розгляд справи за відсутності представника позивача у зв'язку з тим, що усі докази по справі надані у повному обсязі, а також повідомив про часткову сплату заборгованості відповідачем в розмірі 2000,00 грн., надавши платіжне доручення №133 від 05.04.2018.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області повернулись ухвали: про відкриття провадження у справі від 30.03.2018р. та про виклик у судове засідання від 25.04.2018р., що були направлені відповідачу на адресу його місцезнаходженням відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65029, м. Одеса, вул. Кінна, б. 22, але не були відповідачем отримані та повернуті "Укрпоштою" до суду за закінченням терміну зберігання.

Враховуючи вищевикладені обставини суд розглядає справу за відсутності відповідача та за наявними матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

04.01.2018 між ТОВ "Константа-Транс" (Виконавець) та ТОВ "ІЛЛІРІК" (Замовник) було підписано Транспортне замовлення з організації транспортно-експедиційного обслуговування №1, для перевезення вантажу за маршрутом С.Натахтарі, Михетський район (Грузія) до м. Одеса (Україна) та визначено вартість робіт 2000 доларів по курсу НБУ на день вивантаження автомобіля.

В транспортному замовленні з організації транспортно-експедиційного обслуговування №1 від 04.01.2018 встановлено порядок, форма і строки оплати: безготівковий розрахунок, за сканкопією СМR за наявності всіх необхідних документів для оплати вартості транспортних послуг (пункт 20 та 22).

На підставі ст. 8 ЗУ "Про транспортно-експедиційну діяльність" від 01 липня 2004 року №1955-ІV із змінами та доповненнями, ТОВ "Константа-Транс" для здійснення даного перевезення було укладено Договір з перевізником ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) від 04.01.2018 за №1 та транспортне замовлення від 04.01.2018 за №1 де вказано, що перевезення буде здійснено автомобілем НОМЕР_2/АР3184ХО, водієм ОСОБА_2, визначено вартість робіт 1900 доларів по курсу НБУ на день вивантаження автомобіля.

В транспортному замовленні з організації транспортно-експедиційного обслуговування №1 від 04.01.2018 встановлено порядок, форма і строки оплати: безготівковий розрахунок, 1-2 дні за сканкопією СМR за наявності всіх необхідних документів для оплати вартості транспортних послуг ((п. 20 та 22)

17.01.2018 ТОВ "Константа-Транс" отримало від ФОП ОСОБА_1 акт виконаних робіт №11 від 17.01.2018 на суму 54220,00 грн. без ПДВ, а також СМR серії А №081262, де вказано, що завантаження здійснено АО "Ломісі" (Грузія), перевізником є ФОП ОСОБА_1 (а/м ДАФ АР0730ЕВ/АР3184ХО), та вантаж отримано ТОВ "ІЛЛІРІК".

На підставі отриманих документів для замовника перевезення - ТОВ "ІЛЛІРІК", було складено акт виконаних робіт №1 від 17.01.2018 та рахунок №1 від 17.01.2018 на суму 57073,00 грн. (2000 доларів по курсу НБУ станом на 17.01.2018). Вказані документи, а також СМR серії а №081262 було відправлено кур'єрською доставкою Нової Пошти (експрес-накладна №59000314671037) за адресою м. Одеса, вул. Кінна, б. 22. Зазначені документи було отримано ТОВ "ІЛЛІРІК" 05 лютого 2018 року.

15.02.2018 ТОВ "Константа-Транс" надіслав на адресу ТОВ "ІЛЛІРІК" Претензію вих. №1 від 15.02.2018 на суму 57073,00 грн., яка була повернута на адресу ТОВ "Константа-Транс" за неможливістю вручення ТОВ "ІЛЛІРІК", у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою.

15.03.2018 ТОВ "ІЛЛІРІК" було сплачено позивачу 13073,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №126 від 28.02.2018. Таким чином залишок заборгованості складає 44000,00грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивач та Відповідач шляхом складання та підписання транспортного замовлення №1 від 04.01.2018 підтвердили існування між ними правовідносин з надання послуг, уклавши таким чином договір у спрощений спосіб, що відповідає вказаним вище нормам ГК України.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи відсутність з боку відповідача письмових зауважень або претензій до наданих позивачем послуг та наявністю доказів про часткову їх оплату відповідачем, суд дійшов висновку, що послуги надані позивачем належним чином і прийняті відповідачем без зауважень.

Судом встановлено факт порушення з боку відповідача строку оплати по Договору. В той же час з письмових матеріалів справи вбачається, що відповідачем, після звернення позивача з позовом до суду, частково сплачено суму основного боргу в розмірі 2000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №133 від 05.04.2018.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 2000,00 грн. сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом в господарський суд, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.

З огляду на відсутність з боку відповідача письмових зауважень або претензій до наданих позивачем послуг та наявністю доказів про часткову їх оплату відповідачем, суд дійшов висновку, що послуги надані позивачем належним чином і прийняті відповідачем без зауважень.

В частині позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 42000,00 грн. основного боргу визнаються судом правомірними обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3 % річних, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу (п.4.1, п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ). Крім цього, інфляційні втрати та відсотки річних не є способом забезпечення виконання зобов'язання, на відміну від пені, тому їх стягнення є допустимим незалежно від підстав/порядку їх застосування договором.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3 % річних, суд зазначає про їх обґрунтованість і визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження в частині стягнення заборгованості в розмірі 2000,00 грн., задоволення позовних вимог в частині стягнення 42000,00 грн. основного боргу та стягнення 3% річних в сумі 237,06 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому судовий збір у розмірі 1682,34 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в частині судового збору у розмірі 109,66 грн. судовий збір покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 91, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІРІК" (65029, м. Одеса, вул. Кінна, б. 22, код ЄДРПОУ 36344194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Транс" (64309, Харківська область, м. Ізюм, пр-т. Незалежності, 54/5, код ЄДРПОУ 40911564) 42000,00 грн. основного боргу, 237,06 грн. 3% річних та 1682,34 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі №922/792/18 в частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Згідно зі ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено 16.05.2018 р.

Суддя ОСОБА_3

/Справа №922/792/18/