Постанова

від 14.05.2018 по справі 904/9548/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2018 року м.Дніпро

справа № 904/9548/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.,

секретар судового засідання: Пінчук Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність "Інфо-Пром" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2018 (суддя Кеся Н.Б., повний текст рішення складено 09.02.2018) у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця, м.Київ в особі філії "Центр транспортної логістики" ПАТ "Укрзалізниця", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальність "Інфо-Пром", м.Кам'янське

про стягнення 145 789,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця в особі філії "Центр транспортної логістики" ПАТ "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Пром» на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» суму в розмірі 145789,31 грн., судовий збір у розмірі 2 186,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №6038/986ЦТЛ-2016 від 06.10.2016 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2018 у даній справі позов задоволено; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Пром» на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» суму в розмірі 145 789,31 грн. та судовий збір у розмірі 2 186,84 грн.

Зазначене рішення мотивовано посиланням на наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідач не виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем з оплати наданих на його замовлення послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та ст.193 ГК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфо-Пром" у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скаржник вважає, що між сторонами склалися відносини повністю притаманні договору перевезення.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив у застосуванні наслідків позовної давності, оскільки Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Строк позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню права відповідачів, які можуть трапитися у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на несвоєчасність подання позивачем накладної №39677372 на суму 51 502,00 грн. та неукладення (неукладеність) між позивачем та відповідачем залізничної накладної № 39677372 на суму 51 502,00 грн.

На вказані обставини господарський суд уваги не звернув та не з'ясував чи дійсно за замовленням відповідача йому надавалися послуги за вказаною накладною та чи надано такі йому такі послуги взагалі, чи повністю та належної якості надано послуги.

Скаржник заперечує проти розрахунку заборгованості, наданого позивачем, зокрема, проти нарахування та самостійного списання заборгованості позивачем у вигляді пені.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач зазначає, що суд першої інстанції, проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, а саме зобов'язань кожної сторони, дійшов вірного висновку щодо відсутності в договорі умов, які свідчать про укладення сторонами договору перевезення в розумінні ст.307 ГК України та, що між позивачем та відповідачем укладено саме договір транспортного експедирування.

Встановивши, що між сторонами укладався саме договір транспортного експедирування, а не договір перевезення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява відповідача про застосування строків позовної давності до вимог, пов'язаних з договором перевезення, не підлягає задоволенню.

Послуги за накладною №39677372 від 01.12.2016 на суму 51 502,00 грн. надано позивачем 02.12.2016 у повному обсязі та сплачено відповідачем, що підтверджується банківською випискою (міститься в матеріалах справи).

Керуючись положеннями п.4.3. договору позивач мав право списувати з особового рахунку відповідача суми пені, а тому посилання відповідача на ой факт, що вказане списання здійснено без його розпорядження, є безпідставним. Крім того, посилання відповідача про те, що акти наданих послуг не підписані ним та йому не направлялися, правомірно відхилені судом, оскільки грошові зобов'язання відповідача визначені договором як передоплата і виникають за фактом замовлення послуг.

Таким чином, на думку позивача, суд судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 9 271,79 грн., нараховану за період з 21.12.2016 по 21.06.2017 на суму боргу.

14.05.2018 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Зміна складу колегії суддів відбулася на підставі розпорядження керівника апарату суду від 14.05.2018 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2018.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

06.10.2016 між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця в особі філії "Центр транспортної логістики" ПАТ "Укрзалізниця" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інфо-Пром" (замовник) укладено договір №6038/986ЦТЛ-2016 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у власних напіввагонах (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.2.1 встановлений обов'язок замовника пред'являти або організовувати пред'явлення замовлення на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС "Месплан".

Пунктом 2.4.3 договору встановлений обов'язок виконавця організовувати, відповідно до наданих планів перевезень, забезпечення замовника придатними у комерційному та технічному відношенні вагонами під навантаження. Надавати послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів.

За п.2.2.5 договору замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів, що замовлені замовником, шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за поточний місяць) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання виконавця та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок виконавця.

Відповідно до пп. 2.2.7 договору замовник зобов'язаний проводити оплату за надані послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів, та інші додаткові послуги, пов'язані з перевезеннями вантажів, які замовлені замовником, відповідно до розділу 3 договору.

Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється сторонами у національній валюті України, на умовах попередньої оплати. У разі, якщо сума передоплати перевищує розмір вартості наданих послуг, то сума перевищення враховується, як попередня оплата за організацію майбутніх перевезень (п.3.2. договору).

Згідно з пп 3.4.1 договору загальна ціна договору визначається сторонами в протоколі погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток №2 Договору).

У додатку №2 до договору зазначено, що У додатку №2 до договору зазначено, що вартість (ціна) послуг з організації перевезення вантажів Замовника згідно з наданими Заявками по кожному вагону включає в себе: тариф на перевезення вантажу в межах України, встановлений збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, для вагонів парку залізниць, який складається з інфраструктурної складової для вагонів парку залізниць та вагонної складової плати (тарифу), вартість додаткових зборів тощо.

.Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків. Якщо жодна із сторін не звернулась письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до інших сторін про припинення його дії, то цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (п. 9.1 договору).

Станом на 19.12.2016 на особовому рахунку відповідача обліковувалось кредитове сальдо в розмірі 12416,88 грн., про що свідчить виписка з особового рахунку (а.с. 29 т.1).

20.12.206 на виконання умов договору позивачем надані відповідачу послуги з організації перевезення вантажів на загальну суму 148934,40 грн., що підтверджується: залізничними накладними №39943436, №39945126 та №39937057 (а.с. 19, 22, 25 т.1).

Станом на 20.12.2016 заборгованість відповідача за надані позивачем послуги складає 136517,52 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ "Інфо-Пром" станом на 26.02.2017 (а.с.42-43 т.1), актом звірки взаєморозрахунків (а.с.36 т.2), залізничними накладними за весь період дії договору (а.с. 37-55 т.2), банківською випискою (а.с.56-57 т.2).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідачем не надано доказів здійснення розрахунку з позивачем за надані послуги, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 136517,52 грн. є обґрунтованим.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 4.3. договору сторони погодили, що у разі виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів, замовник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості, але не більше шести місяців від дня виникнення заборгованості. Моментом виникнення заборгованості у замовника є дата фактичного надання виконавцем послуг за цим договором за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку замовника. Із сум грошових коштів, перераховані замовником для виконання грошового зобов'язання за цим договором, виконавцем у першу чергу погашається пеня, у другу чергу - основна сума боргу, а залишок коштів зараховується як попередня оплата.

Стягнення пені здійснюється в межах загального строку позовної давності, встановленого для стягнення заборгованості за надані послуги (п. 4.3 договору).

Статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок позивача, здійснивши власний розрахунок пені, колегія суддів вважає, що стягненню підлягає сума пені у розмірі 9271,79 грн. за період прострочення з 21.12.2016 по 21.06.2017.

Відносно доводів відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступне.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з перевезенням вантажу (стаття 925 цього Кодексу).

За ч.3 ст.925 ЦК України до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Частиною 5 статті 315 ГК України встановлено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Отже, що спеціальна позовна давність передбачена для вимог, пов'язаних з договорами перевезення.

Водночас, аналіз умов спірного договору, а саме зобов'язань кожної сторони, свідчить про те, що між сторонами укладено договір транспортного експедирування.

За ст.306 ГК України суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу.

Так, відповідно до ст.316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Згідно п.2.2.1 договору сторони погодили, що замовник пред'являє або організовує пред'явлення замовлення на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС "Месплан", а пунктом 2.4.3 встановлений обов'язок виконавця організовувати, відповідно до наданих планів перевезень, забезпечення замовника придатними у комерційному та технічному відношенні вагонами під навантаження. Надавати послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів.

Залізничні накладні №39943436, №39945126 та №39937057 (а.с.19,22,25 т.1), якими оформлялось перевезення вантажів, містять інформацію, про те, що відповідач є платником, але не є ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про залишення без задоволення заяви відповідача про застосування строків позовної давності до вимог, пов'язаних з договором перевезення.

Господарським судом вірно не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що в розрахунках позивачем безпідставно списано кошти Відповідача за залізничною накладною №39677372 на суму 51502,00 грн., оскільки зазначена накладна не входить до предмету спору, обставини перевезення за нею виходять за межі позовних вимог.

При цьому, колегія суддів враховує, що послуги, надані позивачем за накладною №39677372 від 01.12.2016 на суму 51 502,00 грн. сплачені відповідачем, що підтверджується банківською випискою, яка наявна в матеріалах справи.

Заперечення скаржника щодо безпідставного списання позивачем з особового рахунку відповідача суми пені суперечать умовам п.4.3 спірного договору.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.275,276,281,282 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальність "Інфо-Пром" відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2018 у справі №904/9548/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена в повному обсязі 17.05.2018.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.С.Євстигнеєв

ОСОБА_1

З оригіналом згідно

помічник судді О.В.Бушанська

17.05.2018