Рішення

від 17.05.2018 по справі 805/1517/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 р. Справа№805/1517/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначені пенсії, зобов'язання зарахувати до страхового та пільгового стажу відповідних періодів роботи на підприємствах, зобов'язати повторно розглянути заяву,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 85487, Донецька область, м.Гірник, вул.Леніна, 17/8) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 41247274, 85400, Донецька область, місто Селидове, вулиця Героїв Праці, будинок 6). В обґрунтування позовних вимог зазначив, що страховий стаж підтверджується записами в трудовій книжці, у зв'язку з чим відсутня необхідність у наданні додаткових довідок, сплата страхових внесків підтверджується довідками підприємства на якому працював позивач. Період проходження військової строкової служби підлягає зарахуванню до стажу відповідно до постанови СРСР від 03.08.1972 №590.

Просив визнати неправомірним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 грудня 2017 року №1576 про відмову в призначенні пенсії, зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи по професії «гірничий робітник підземний» період проходження строкової військової служби з 01.12.1993 по 30.05.1995, зарахувати до пільгового стажу роботи (в умовах зайнятості повний робочий день під землею) періоди роботи з 27.02.1998 по 31.07.1998 на підприємстві ПП «Рудник» , з 11.06.2002 по 26.09.2002 на підприємстві Ремонтно-будівельний кооператив «Донецьк-2» , з 21.11.2002 по 15.02.2003 на «шахті Трудівська» , до страхового стажу періоди роботи на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.09.2016 по 31.10.2017, з 01.11.2017 по 17.12.2017 у якості машиніста гірних виїмочних машин з повним робочим днем в шахті, повторно розглянути заяву від 18.12.2017 №4557 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

02 березня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 263 КАС України. Зокрема, відповідача зобов'язано надати Індивідуальні відомості про застраховану особу - ОСОБА_1.

23 березня 2018 року ухвалою суду здійснено перехід до загального провадження та призначено підготовче засідання, крім того зобов'язано сторони надати докази по справі.

29 березня 2018 року на адресу суду надійшов відзив, з якого, зокрема, вбачається, що при розгляді зави відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 23 роки 10 місяців 18 днів, в т.ч. стаж підземної роботи за ст.14-25 шахтарі складає 04 роки 09 місяців 24 дні, за ст.14-20 шахтарі - 15 років 03 місяці 24 дні за кожний повний рік роботи на провідних посадах додатково зараховано 3 місяці, тобто за 15 років додатково зараховано 03 роки 09 місяців. Відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 1 ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення , п.2 р.ХV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років в підземних умовах. Просив в задоволені позовних вимог відмовити.

17 квітня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду на 15 травня 2018 року.

У судове засідання призначене на 15 травня 2018 року представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

18 грудня 2017 року позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №4557 про призначення пенсії відповідно до ч. 1 ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення , п.2 р.ХV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 грудня 2017 року №1576 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.

При цьому, зазначено, що страховий стаж позивача складає 23 роки 10 місяців 18 днів, в т.ч. стаж підземної роботи за ст.14-25 шахтарі складає 04 роки 09 місяців 24 дні, за ст.14-20 шахтарі - 15 років 03 місяці 24 дні за кожний повний рік роботи на провідних посадах додатково зараховано 3 місяці, тобто за 15 років додатково зараховано 03 роки 09 місяців.

До пільгового стажу не враховано період проходження строкової військової служби з 01.12.1993 по 30.05.1995 з огляду на те, що заявник не працював за професією, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Періоди роботи з 27.02.1998 по 31.07.1998 на підприємстві ПП Рудник будуть зараховані до пільгового стажу роботи після підтвердження актом перевірки вказаного періоду, з 11.06.2002 по 26.09.2002 на підприємстві Ремотно-будівельний кооператив «Донецьк-2» , оскільки не надана пільгова довідка, що підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті та довідка про підземні спуски в шахту, з 21.11.2002 по 15.02.2003 на шахті Трудівська через відсутність пільгової довідки про роботу.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.06.2010 по 31.12.2010, 01.09.2016 по 31.10.2017 на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків до МДЗ Україна, з 01.11.2017 по 17.12.2017 на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» оскільки відсутні суми нарахування заробітної плати.

Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

Відповідно до ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Аналогічний порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, знижується на 1 рік.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо вимог про зарахування до пільгового стажу періодів проходження строкової військової служби з 01.12.1993 по 30.05.1995 суд зазначає наступне.

Трудовою книжкою позивача підтверджено, що з 27 липня 1993 року по 22 листопада 1993 року позивач працював токарем 3 розряду з направленням на дільницю електромеханічного відділу. При цьому, звільнений 22 листопада 1993 року у зв'язку із призовом в ОСОБА_2. Служба в рядах ОСОБА_2 армії з 01.12.1993 по 30.05.1995. З 09 серпня 1995 року по 22 липня 1997 року прийнятий учнем підземного гірноробочего. Згідно розрахунку стажу період з 09.08.1995 по 22.07.1997 включено до пільгового стажу ст.14-25 шахтарі.

Отже, обставина проходження військової служби позивачем підтверджується записами у трудовій книжці та не є спірною.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу є те, що заявник на час призову не працював за професією, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

На період проходження позивачем військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій , затверджене ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 (далі по тексту - Положення).

Пунктом к частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти а та б пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах к та л , дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо після періоду військової служби ОСОБА_1 був прийнятий учнем підземного гірноробочего, цей період включено до пільгового стажу ст.14-25 шахтарі, що підтверджується розрахунком стажу.

Таким чином, строк військової служби ОСОБА_1 в Збройних Силах СРСР дорівнюється за вибором позивача до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду, у зв'язку з чим позові вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, суд критично відноситься до доводів відповідача з приводу застосування до вищевказаного періоду положень Закону України Про військову службу та військовий обов'язок від 02.06.2005 року, оскільки в період військової служби позивача діяла постанова ОСОБА_3 міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року, яка надавала право особі на зарахування періоду військової служби у лавах збройних сил СРСР до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Щодо вимог про зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 27.02.1998 по 31.07.1998 на підприємстві ПП Рудник (ідентифікаційний код 24817906) суд зазначає наступне.

Трудовою книжкою позивача підтверджено, що з 27 лютого 1998 року по 31 липня 1998 року він працював ГРОЗам 5 розряду з повним робочим днем під землею. З рішення про відмову вбачається, що позивачем для призначення пенсії, зокрема, надані: довідка про особливий характер роботи №18 від 30.06.2017 видана підприємством ПП Рудник (м.Донецьк).

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи цього періоду є відсутність підтвердження актом перевірки вказаного періоду.

Суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв`язку з проведенням АТО та неможливістю проведенням перевірки періодів роботи, оскільки підприємства розташовані на тимчасово окупованій території України), а тому неможливість проведення перевірки правомірності видачі довідки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці відповідачем не надано.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Разом з цим, суд враховуючи вимоги пункту 20 Порядку №637 зазначає, що наявність у трудовій книжці записів про займану посаду і період виконуваної роботи підтверджує пільговий характер роботи позивача на ПП Рудник у період з 27.02.1998 по 31.07.1998, у зв'язку з чим критично ставиться до посилання відповідача на зарахування спірного періоду до пільгового стажу тільки після здійснення перевірки.

Щодо вимог про зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 11.06.2002 по 26.09.2002 на підприємстві Ремотно-будівельний кооператив «Донецьк-2» , з 21.11.2002 по 15.02.2003 на шахті Трудівська суд зазначає наступне.

Трудовою книжкою позивача підтверджено, що з 11 червня 2002 року по 26 вересня 2002 року він працював горноробочим очисного забоя підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті Ремотно-будівельного кооперативу «Донецьк-2» , з 21 листопада 2002 року по 15 лютого 2003 року - горноробочим підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи цього періоду є оскільки не надана пільгова довідка, що підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті та довідка про підземні спуски в шахту.

Разом з цим, суд зазначає, що трудова книжка містить оформлені належним чином записи про займані посади і періоди виконуваної роботи із зазначенням наказів, рішення про відмову у призначені пенсії та матеріали справи не містять доказів, що піддають сумніву ці записи.

Крім того, слід зазначити, що вказані підприємства зареєстровані в м.Донецьку, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. З Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) вбачається, що цей період зараховано позивачеві, як спецстаж за кодом ЗП3014А2.

Вимогами пункту 20 Порядку №637 передбачена можливість підтвердження спеціального стажу при роботі на підприємствах, які розміщуються на тимчасово окупованій території України, за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, відповідач, відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу позивача цих період роботи діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо вимог про зарахування до страхового стажу період роботи з 01.06.2010 по 31.12.2010, 01.09.2016 по 31.10.2017, з 01.11.2017 по 17.12.2017 на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» суд зазначає наступне.

Трудовою книжкою позивача підтверджено, що з 17 березня 2003 року він працює горноробочим очисного забоя 5 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» . Також в трудовій книжці зроблено запис 06.06.2005 про те, що ДП ДВЕК реорганізована та виділено ВП шахта «Курахівська» та приєднана до ДП Селидіввугілля .

Підставою для відмови у зарахуванні зазначена відсутність відомостей про сплату щомісячних внесків до МДЗ Україна та сум нарахування заробітної плати.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-XV (надалі - Закон № 1058-XV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у ст.20 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 1058-XV.

Так, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі

Відповідно до ч. 2 цієї статті, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно ч. 10 вищенаведеної статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.09.2016 по 31.10.2017, з 01.11.2017 по 17.12.2017 працював на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» і із заробітної плати позивача утримувалися страхові внески, які були перераховані до Селидівського відділення Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, що підтверджується довідками № 94 від 22.02.2018, №167 від 06.04.2018, листом №01-278 від 03.04.2018. (а.с. 11). В довідці від 06.04.2018 №167 визначені розміри нарахованої заробітної плати за періоди з 01.06.2010 по 31.12.2010, 01.09.2016 по 31.10.2017, з 01.11.2017 по 17.12.2017.

Отже, враховуючи сплату страхових внесків страхувальником, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не включено до страхового стажу зазначені періоди роботи, відтак рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

Після скасування рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 18.12.2017 №4557 і прийняти рішення з урахуванням висновків суду, у зв'язку з чим позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір сплачено відповідно до квитанції від 23.02.2018 №0.0.972316953.1 у сумі 704,80 грн. та підлягає присудженню на користь позивача.

Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначені пенсії, зобов'язання зарахувати до страхового та пільгового стажу відповідних періодів роботи на підприємствах, зобов'язати повторно розглянути заяву задовольнити.

Скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20 жовтня 2017 року №1576 про відмову у призначенні пенсії за нормами ч. 1 ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення , п.2 р.ХV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди проходження військової служби в рядах ОСОБА_2 армії з 01.12.1993 по 30.05.1995 по професії гірничий робітник підземний , періоди роботи з 27.02.1998 по 31.07.1998 на підприємстві ПП «Рудник» , з 11.06.2002 по 26.09.2002 на підприємстві Ремонтно-будівельний кооператив «Донецьк-2» , з 21.11.2002 по 15.02.2003 на «шахті Трудівська» ; зарахувати до страхового стажу періоди роботи на підприємстві ВП «шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.09.2016 по 31.10.2017, з 01.11.2017 по 17.12.2017; повторно розглянути заяву від 18.12.2017 №4557 про призначення пенсії за віком за нормами ч. 1 ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення , п.2 р.ХV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 85487, Донецька область, м.Гірник, вул.Леніна, 17/8) за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 41247274, 85400, Донецька обл., місто Селидове, вулиця Героїв праці, будинок 6) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано 17 травня 2018 року.

Суддя Кошкош О.О.