Рішення

від 16.05.2018 по справі 812/1170/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1170/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання - Грищенко М.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фермерського господарства «Поніт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) до фермерського господарства «Поніт» (далі ФГ Поніт або відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію за 2017 рік у сумі 46 586,47 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 17.04.2018 по 19.04.2018 у розмірі 78,11 грн., разом 46 664,58 грн.

Ухвалою суду від 23 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

01 березня 2018 року позивачем направлено до державної служби зайнятості запит про надання відповідачем інформації про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови у працевлаштуванні осіб, направлених для працевлаштування та здійснення роботодавцем замовлення на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед застрахованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю.

29 березня 2018 року на адресу позивача надійшла відповідь на запит, з якої вбачається, що відповідач у 2017 році щомісячно подавав до служби зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, відмов підприємства у працевлаштуванні осіб з обмеженими фізичними можливостями за направленням центру зайнятості не було, замовлень щодо професійного навчання або підготовки не надходило від роботодавця. Отже, на думку позивача, відповідачем здійснено не всі можливі заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, адже, у разі подання державній службі зайнятості лише інформації про попит на робочу силу (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю (форма 3-1ІН) не можна вважати, що роботодавець зробив усе можливе для працевлаштування фахівця з інвалідністю.

Відповідач, на думку позивача, скористався лише найпростішим варіантом з численних передбачених законодавством заходів спрямованих на виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом подання до центру зайнятості звітної форми 3-ПН.

Враховуючи інформацію за звітом 10-ПІ за 2017 рік, який був надісланий відповідачем, на думку позивача, вбачається не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році відповідачем, у зв'язку з чим останньому нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 46 586,47 грн., яку відповідач, враховуючи норму ч.4 ст.20 ЗУ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , повинен був сплатити до 15 квітня 2018 року, про що був повідомлений позивачем листом від 27.02.2018 за № 03-10/228.

У зв'язку з тим, що адміністративно-господарські санкції сплачені не були, позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати адміністративно-господарської санкції з 17.04.2018 по 19.04.2018 з урахуванням облікової ставки НБУ у розмірі 17 % річних за кожен день прострочення.

Позивач зазначає, що відповідачем було порушено норми законодавства, яке регулює працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію за 2017 рік у сумі 46 586,47 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 17.04.2018 по 19.04.2018 у розмірі 78,11 грн., разом 46 664,58 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні пред'явленому позову та просив його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, 16 травня 2018 року надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого суду пояснив наступне.

ФГ Поніт було створено робоче місце для осіб з інвалідністю відповідно до вимог діючого законодавства. Крім того, кожного місяця протягом 2017 року до Старобільського районного центру зайнятості надавалася Інформація про попит на робочу силу (вакансії) звітність за формою 3-ПН з інформацією про вільні робочі місця, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також брали участь на ярмарках вакансій, що проводились у приміщенні центру зайнятості щокварталу.

Довідка Старобільського районного центру зайнятості №28/4-510 від 24.03.2018 підтверджує, що фермерським господарством протягом 2017 року надавалася Інформація про попит на робочу силу (вакансії) з інформацією про вільні робочі місця, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про те, що відповідач постійно брав участь у ярмарках - вакансій для осіб з інвалідністю, бажаючих влаштуватися на роботу не було.

З огляду на вищевикладене, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фермерське господарство Поніт , ідентифікаційний код 34962244, є юридичною особою та зареєстроване у якості роботодавця Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 11.03.2014 за № 44/251/187, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 11.03.2014 № 3274 (а.с.12, 13, 75-80).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ФГ Поніт за 2017 рік від 22.02.2018 форми № 10-ПІ, наданого до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 17 осіб, з них кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа (а.с.14).

Позивачем нараховано адміністративно-господарську санкцію за невиконання ФГ Поніт нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2017 рік у розмірі 46 586,47 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 78,11 грн. (а.с.20).

Листом від 27.02.2018 № 0310/228 позивач попередив відповідача про нарахування адміністративно - господарської санкції у розмірі 46 586,47 грн. (а.с.15-16).

На запит Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 01.03.2018 № 04-02/253 Старобільським районним центром зайнятості надано інформацію, якою повідомлено, що ФГ Поніт надавало протягом 2017 року звітність форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) з інформацією про вільні робочі місця, на які можливе працевлаштування інвалідів (а.с.17-19).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з

інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є ОСОБА_2 України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХII (далі - ОСОБА_2 № 875).

За змістом статті 20 Закону №875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно частини 1 статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

За змістом частин 2 та 3 статті 19 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю; самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частинами 9 та 10 статті 19 Закону №875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, а у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Отже, виходячи з наведених вимог закону, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком займатися пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в постанові від 20 червня 2011 року по справі №21-60а11, від 26 червня 2012 року по справі №21-105а12, від 02 квітня 2013 року по справі №21-95а13, від 16 квітня 2013 року по справі №21-81а13.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону №875).

Як вбачається зі штатного розпису ФГ Поніт , затвердженого його головою ОСОБА_3, кількість штатних одиниць на підприємстві з 02.01.2017 складала 9 осіб, з 03.04.2018 - 23 особи, та з 01.11.2018 - 9 осіб (а.с.49-51).

Таким чином, обов'язок підприємства щодо створення нормативу робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю у кількості одного робочого місця виник з січня 2017 року.

Відповідачем, 23.12.2016 до Старобільського районного центру зайнятості подано звітність форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за грудень 2016 року, де зазначено 1 вакансію сторож . Таким чином 1 вакансія для особи з інвалідністю була наявна ще до 2017 року (а.с.73).

Відповідно до п.5 Порядку подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 №316 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520, 5 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідачем на виконання Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, щодо надання до центру зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, у відповідності із Порядком подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» , затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520, своєчасно було подано до Старобільського районного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за 2017 рік починаючи з січня 2017 року щомісяця. Вказані обставини підтверджуються також листом Старобільського районного центру зайнятості від 07.05.2018 №28/4-790 (а.с.33-45).

У вищевказаних звітах роботодавцем було визначено потребу в робочій силі (вакансії) у кількості однієї вакансії, тобто відповідач створив робоче місце для особи з інвалідністю та надавав інформацію до місцевого центру зайнятості у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідачем також було надано до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів ФГ Поніт за 2017 рік від 22.02.2018 форми № 10-ПІ, де зазначено про кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа (а.с.14).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем дотримано законодавчо встановлений обов'язок щодо створення ним 1 робочого місця у 2017 році.

Крім того, ФГ Поніт приймало участь у ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю, які пройшли у Старобільському районному центру зайнятості 24.03.2017, 22.06.2017, 22.09.2017 та 29.11.2017, але бажаючих осіб з інвалідністю отримати направлення на працевлаштування не було (а.с.33).

Доказів того, що ФГ Поніт відмовило у працевлаштуванні хоча б одній особі з обмеженими можливостями (особі з інвалідністю), яка до нього звернулася, або що центром зайнятості направлялися відповідні особи, але не були працевлаштовані з його вини, суду надано не було.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 218 ГК України підставою настання господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та, якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування, при цьому відповідальність за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, наступає у разі, якщо відповідач не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 02.04.2013 у справі № 21-95а13 та від 26.06.2012 у справі № 21-105а12.

Оскільки звітність від ФГ Перлина смаку у 2017 році за формою 3-ПН надавалася до центру зайнятості - вакансія сторож (одна одиниця), відповідач у 2017 році приймав участь у ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю, які відбулись 24.03.2017, 22.06.2017, 22.09.2017 та 29.11.2017, відсутні докази того, що ФГ «Поніт» відмовило у працевлаштуванні хоча б одній особі з обмеженими можливостями (особі з інвалідністю), яка до нього звернулася, або що центром зайнятості направлялися відповідні особи, але не були працевлаштовані з його вини, суд приходить до висновку, що дії відповідача у своїй сукупності свідчать про відсутність вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ФГ Поніт за 2017 рік від 22.02.2018 форми № 10-ПІ, наданого до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 17 осіб, з них кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа, тобто відповідачем у 2017 році було створено робоче місце для працевлаштування 1 особи з інвалідністю.

Таким чином, суд вважає, що ФГ Поніт вжило усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у необхідній кількості, та, відповідно, безпосереднього працевлаштування осіб з інвалідністю на вказані робочі місця, а тому воно не може бути притягнуте до відповідальності.

Позивач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Оскільки позивачем не доведено правомірність застосованих штрафних санкцій та, відповідно, правомірність нарахування пені через не доведення наявності об'єкту для її обчислення, зазначене свідчить також про передчасність та безпідставність заявлення пені до стгнення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, зважаючи на те, що доводи позивача стосовно наявності у відповідача обов'язку сплачувати адміністративно - господарські санкції та пеню у визначеному розмірі не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 КАС України правові підстави для повернення судового збору позивачу чи його стягнення з відповідача на користь позивача відсутні.

Керуючись статтями 2, 7-9, 19, 20, 32, 72-77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фермерського господарства «Поніт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 18 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4