Рішення
від 16.05.2018 по справі 806/1805/18
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/1805/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут -Плюс" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправними, скасування припису і постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут -Плюс" звернулося до суду з позовом в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №06-01-012/0026-0013 від 06.03.2018 року, в якому зазначено, що зобов'язують ОСОБА_1 (керівника ТОВ "Добробут -Плюс") усунути виявлені порушення, а саме: порушення ч.1 ст.21 КЗпП України, ч.3 ст. 24 КЗпП України в частині укладання трудового договору з найманими працівниками;

- визнати протравною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 42/06-01-012/0026 від 20.03.2018 року, відповідно до якої зазначено щодо порушень ТОВ "Добробут -Плюс"-порушення ч.1 ст.21 КЗпП України; ч.3 ст.24 КЗпП України, якою вирішено накласти на ТОВ фірма "Добробут -Плюс" штраф у розмірі 335070, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.03.2018 року відповідачем проведено інспекційне відвідування ТОВ"Добробут -Плюс", за результатами якого складено акт, яким зафіксовано порушення ч.3 ст.24 КЗпП України в частині фактичного допуску до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. Однак, ТОВ "Добробут -Плюс" не погоджується з зазначеними порушеннями, оскільки трудові відносини з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відсутні, адже з ними укладено цивільно-правові договори.

Ухвалою суду від 06 квітня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін на 25 квітня 2018 року.

25.04.2018 року розгляд справи відкладено за клопотання представника позивача та призначено наступне судове засідання на 16 травня 2018 року.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. Відзив мотивований тим, що під час інспекційного відвідування встановлено, що ТОВ "Добробут -Плюс" з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено цивільно-правові договори, які мають ознаки трудового договору та закріплюють трудові відносини.

Керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 06 березня 2018 року Управлінням Держпраці у Житомирській області на підставі направлення на проведення заходу державного контролю, винесеного на підставі наказу від 03.03.2018 року №326 проведено інспекційне відвідування ТОВ "Добробут -Плюс".

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №06-01-012/0026 від 06.03.2018 року, яким зафіксовано порушення ч.3 ст.24 КЗпП України в частині фактичного допуску до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. А саме: встановлено, що з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено цивільно-правові договори, які містять ознаки трудових.

На підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №06-01-012/0026 від 06.03.2018 року складено припис про усунення порушень №06-01-012/0026-0013 від 06.03.2018 року та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ42/06-01-012/0026 від 20 березня 2018 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Управлінню Держпраці у Житомирській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі -Порядок №295).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (пп.5 п.5 Порядку №295).

Згідно п.п.8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачена відповідальність у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як зазначалось, у акті перевірки вказано, що ТОВ "Добробут -Плюс" з ОСОБА_2 укладено цивільно-правовий договір з надання послуг: водія трактора МТЗ-80, з ОСОБА_3 - цивільно -правовий договір з надання послуг: розпиловка деревин на верстаті ЦМ-145, прибирання тирси та деревовідходів, з ОСОБА_4- цивільно -правовий договір з надання послуг: бухгалтерського обліку, подача обов"язкової звітності.

Матеріалами справи підтверджено, що результати виконання зазначених угод оформлено актами приймання -передачі виконаних робіт. (а.с.30-34, 36-41, 43-47)

Доказів ведення щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 табелю обліку робочого часу суду не надано.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Доводи представника відповідача щодо погодинного обліку наданих послуг зазначеними особами, що є однією з ознак трудових відносин, спростовується відомостями про нарахування заробітної плати, в яких зазначено кількість відпрацьованих днів , а не годин.

Окрім іншого, з актів приймання-передачі виконаних робіт за 2017 рік вбачається, що оплата проводилася раз у місяць за фактично виконані роботи.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації цього права. Виходячи з положень КЗпП України та ЦК України реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.

Проаналізувавши, приписи спеціального Закону, що регулює державну політику у сфері трудових відносин, суд наголошує, що трудовий договір за своєю правовою природою регулює процес праці, а цивільно-правовий договір, у даному випадку - договір надання послуг, - укладається з метою вчинення певних дій та за згодою певних осіб для досягнення результатів певної діяльності. Правовідносини, що виникають у випадку взяття фізичною особою обов'язку виконати роботу (послугу) і передати замовникові результат роботи, - виникають на підставі цивільно-правового договору. Разом з тим, укладення трудового договору зумовлює дотримання працівником внутрішнього трудового розпорядку роботодавця, про прийняття його на роботу видається наказ, працівник має право на одержання допомоги з соціального страхування та - ним на одержання певних пільг тощо.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено факту прийняття ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; поширення на них правил внутрішнього трудового розпорядку; постійний характер трудових відносин між ними та позивачем, тобто що цивільно-правові договори, оформлені з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 містять ознаки трудових договорів.

Таким чином, вважаючи, що між сторонами наявні трудові відносини, Управлінням Держпраці в Житомирській області залишено поза увагою те, що основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Отже, висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України, а саме наявність неоформлених трудових відносин з зазначеними особами, є необґрунтованими.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Натомість відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут -Плюс" (вул. Леніна, 1а, с.Нехворощ, Андрушівський район, Житомирська область, 13433, код ЄДРПОУ 01528826) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м.Житомир, 10008. код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправними, скасування припису і постанови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №06-01-012/0026-0013 від 06.03.2018 року.

Визнати протравною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 42/06-01-012/0026 від 20.03.2018 року у розмірі 335070, 00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут -Плюс" (вул. Леніна, 1а, с.Нехворощ, Андрушівський район, Житомирська область, 13433, код ЄДРПОУ 01528826) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 3524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м.Житомир, 10008. код ЄДРПОУ 39790560).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Липа

СудЖитомирський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.05.2018
Оприлюднено21.05.2018
Номер документу74071839
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —806/1805/18

Ухвала від 03.09.2018

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Шидловський В.Б.

Ухвала від 02.07.2018

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Шидловський В.Б.

Рішення від 16.05.2018

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Липа Володимир Анатолійович

Ухвала від 06.04.2018

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Липа Володимир Анатолійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні