Постанова

від 17.05.2018 по справі 587/219/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року

м.Суми

Справа №587/219/18

Номер провадження 22-ц/788/762/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Кононенко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання Пархоменко А.П.,

представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне агрохімічне підприємство Родючисть Джепи Григорія Володимировича

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства Натон на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 29 березня 2018 року в складі судді Черних О.М., постановленої у м. Суми, повний текст якої складений 29 березня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402 VIII Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 ч. 1 розділу ХIII Перехідні положення ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

30 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне агрохімічне підприємство Родючисть (далі - ТОВ САП Родючисть ) звернулось з позовом до ОСОБА_3 і Фермерського господарства Натон (далі - ФГ Натон ), в якому просило визнати недійсним договір оренди землі, укладений 29 грудня 2015 року між відповідачами. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16 березня 2011 року між ним і ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1 на умовах строкового платного користування на 10 років. Набрав чинності цей договір після його реєстрації 06 квітня 2011 року. Однак, під час дії договору між відповідачами 29 грудня 2015 року стосовно тієї ж земельної ділянки був укладений інший договір оренди земельної ділянки, а право ФГ Натон на використання цієї ділянки було зареєстроване 23 лютого 2016 року. Таким чином, відбулась подвійна реєстрації правочинів оренди однієї і тієї ж земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що порушує права позивача, як орендаря.

28 березня 2018 року ТОВ САП Родючисть звернулось до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам ОСОБА_3 та ФГ Натон укладати правочини щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та здійснювати дії щодо реєстрації та/або припинення реєстрації права оренди цієї земельної ділянки до розгляду по суті даної цивільної справи.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що після звернення з даним позовом до суду відповідачами був розірваний спірний договір оренди земельної ділянки, однак, відразу ж після реєстрації припинення договору 09 лютого 2018 року державним реєстратором 24 вересня 2017 року був зареєстрований новий договір оренди землі між ОСОБА_3 і ФГ Натон . Таким чином, достовірно знаючи про існування чинного договору оренди земельної ділянки між позивачем і власником земельної ділянки, а також про спір з цього приводу, відповідачі навмисно ускладнюють вирішення даної цивільної справи, вчиняючи дії, направлені на зміну предмета позовних вимог. Отже, позивач просив задовольнити заяву про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливить виконання рішення суду.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області заяву ТОВ САП Родючисть про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_3 та ФГ Натон до винесення рішення суду укладати правочини щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та здійснювати дії щодо реєстрації та/або припинення реєстрації права оренди відповідної земельної ділянки.

В апеляційній скарзі ФГ Натон , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. При цьому, зазначив, що суд, забезпечуючи позов, не встановив правомірність заявлених позовних вимог, зокрема, щодо дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та власником земельної ділянки. Вказує, що договором від 23 вересня 2017 року дію спірного договору оренди було припинено, тому посилання позивача на те, що договір від 16 березня 2011 року ще діє, не відповідає дійсності. Крім того, відповідач вважає, що заява про забезпечення позову була розглянута судом з порушенням вимог ст. 153 ЦПК України, оскільки розгляд заяви відбувся без виклику представника позивача.

23 квітня 2018 року до апеляційного суду від представника відповідача ТОВ САП Родючисть Джепи Г.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін. При цьому, представник позивача зазначає, що відразу ж після розірвання спірного договору оренди землі відповідачі уклали новий договір оренди землі, що призвело до зміни предмета позовних вимог, однак, підстави позову та його правове обґрунтування фактично ті ж самі. Зазначене позивач розцінює як зловживання процесуальними правами, спробою затягнути судовий розгляд та перешкодити відновленню законних прав та інтересів товариства. Також представник позивача послався на те, що вжитими заходами забезпечення позову права та інтереси відповідачів не порушуються, так як оскаржуваний договір оренди землі ними був укладений на багато років. Крім того, відповідачі не позбавлені права звернутись до суду із заявами про скасування заходів забезпечення позову, наприклад, у випадку зміни обставин. Однак, цим правом вони не скористались, що також свідчить про бажання лише затягнути розгляд справи.

Повідомлення про повторний розгляд даної справи були в належній формі направлені відповідачам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ТОВ САП Родючисть адвоката Джепи Г.В., який просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, а скаргу без задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву ТОВ САП Родючисть про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір з приводу оренди земельної ділянки, а невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробить неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно вимог ч. 2 цієї статті ЦПК забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з вимог п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, і забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 4 постанови Пленуму Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року за № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту позовних вимог ТОВ САП Родючисть вбачається, що предметом спору є договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, який був укладений між відповідачами 29 грудня 2015 року під час дії укладеного між позивачем та власником земельної ділянки договору оренди земельної ділянки від 16 березня 2011 року.

Внаслідок розірвання відповідачами спірного договору та одночасного укладення нового договору оренди тієї ж самої земельної ділянки позивачем було змінено предмет позову у даній цивільній справі, тобто, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений 24 вересня 2017 року між відповідачами.

Відповідачем ФГ Натон не спростовано, що між сторонами виник спір щодо права на оренду земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 09 лютого 2018 року державним реєстратором зареєстровано припинення 23 вересня 2017 року укладеного 29 грудня 2015 року між відповідачами договору оренди землі (а.с. 22).

Тобто, будучи обізнаними про наявність спору між сторонами з приводу права оренди земельної ділянки, відповідачі розірвали оспорюваний договір від 29 грудня 2015 року та зареєстрували новий договір оренди, чим фактично припинили дію договору між позивачем та ОСОБА_3 від 16 березня 2011 року, що в свою чергу призвело до необхідності змінювати предмет позову. Такі дії відповідачів, вчинені під час розгляду справи, підтверджують те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, такий вид забезпечення позову, як заборона відповідачам укладати правочини відносно вказаної земельної ділянки, не порушує права ФГ НАТОН , як орендаря земельної ділянки, та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Питання щодо строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та орендодавцем, та про порушення прав позивача будуть вирішуватись судом при ухваленні рішення по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії забезпечення позову.

Доводи заявника апеляційної скарги з приводу порушень судом вимог ст. 153 ЦПК України є безпідставними.

Так, зі змісту ч. 3 ст. 153 ЦПК України слідує, що виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів є правом, а не обов'язком суду. Таким правом суд першої інстанції не скористався, оскільки, забезпечуючи позов, вважав достатньо тих доказів, які наявні у матеріалах справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, тому судове рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Натон залишити без задоволення, а ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 29 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий -

Судді: