Рішення

від 04.05.2018 по справі 709/350/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/350/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Силікат-1" про розірвання угоди про внесення змін до діючого договору оренди землі, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ТОВ Силікат-1 (далі - відповідач) про розірвання угоди про внесення змін до діючого договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач згідно зы свідоцтвом про право на спадщину є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала її матері - ОСОБА_4, яка при житті, а саме 20 листопада 2012 року, уклала з відповідачем угоду про внесення змін до діючого договору оренди землі, відповідно до змісту якого вказана земельна ділянка перейшла в оренду до відповідача на 10 років. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався виплачувати орендну плату у грошовій формі у розмірі 4320,00 гривень. Однак відповідач протягом 2012-2016 року невчасно виплачував орендну плату, а у 2017 році взагалі її не доплатив. В порушення умов договору відповідач не враховував індекс інфляції, не привів грошову оцінку орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства. Позивач стверджувала також, що між орендодавцем і орендарем не досягнуто домовленостей по ряду істотних умов договору оренди, відсутній акт прийому-передачі земельної ділянки, план або схема земельної ділянки, її кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проект відведення земельної ділянки. Крім того, вказувала, що в порушення умов договору відповідач допускав виплату орендної плати в натуральній формі без належної згоди орендодавця. Більше того, відповідач незаконно не здійснює підвищення розміру орендної плати, хоча мав би це робити, у зв'язку з підвищенням цін і тарифів та інфляційними процесами. За таких обставин, посилаючись на норми ЦК України та Закону України Про оренду землі позивач просила суд розірвати угоду про внесення змін до діючого договору оренди землі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не мають законодавчого обґрунтування, а тому у їх задоволенні має бути відмовлено. Зокрема, стверджував, що укладена угода відповідає вимогам законодавства, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов, притаманних для договору оренди. Взяті на себе за угодою обов'язки щодо виплати орендної плати відповідач виконував та продовжує виконувати належним чином, а саме у розмірі та у строки, передбачені угодою. Так, за 2017 рік відповідачем нараховано орендну плату у розмірі 4320,00 гривень та виплачено позивачу, з вирахуванням податків, орендну плату у розмірі 3477,60 гривень. З огляду на те, що будь-які підстави, передбачені чинним законодавством, для розірвання угоди відсутні, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Крім того, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, в обґрунтування якої вказано, що з позовом про невиконання відповідачем умов угоди за 2014 рік позивач міг звернутися в межах трирічного строку позовної давності, тобто до 1 січня 2018 року, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на викладені у відзиві доводи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15 серпня 2017 року позивач після смерті матері - ОСОБА_4 успадкувала земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4459 га, кадастровий номер 7125155100:04:000:3356, розташованої на території Чорнобаївської селищної ради Черкаської області (а.с. 10). Право власності позивача на вказану земельну ділянку також підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 серпня 2017 року № 94638392 (а.с. 11).

Між колишнім власником земельної ділянки - ОСОБА_4, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, 11 березня 2004 року укладено договір оренди земельної ділянки

№ 259 (а.с. 27).

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 11 березня 2004 року ОСОБА_4 передала, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку (а.с. 28).

Між цими ж сторонами 20 листопада 2012 року укладено угоду про внесення змін до діючого договору оренди землі (далі - угода), згідно з п. 1 якої орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку позивача (а.с. 29-30).

У п. 5 угоди зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 85181,45 гривень станом на 1 січня 2012 року.

Пунктом 8 угоди передбачено, що договір укладено на 10 років.

Відповідно до п. 9 угоди орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у гривнях від нормативно грошової оцінки земельної ділянки у формі за бажанням орендаря, що становить у грошовому виразі 4320,00 гривень.

Згідно з п. 11 угоди орендна плата вноситься з 1 вересня по 31 грудня поточного року.

Право оренди за вказаною угодою зареєстровано 18 березня 2014 року, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24 березня 2014 року № 19430078 (а.с. 32).

З інших доданих до відзиву документів вбачається, що сторонами угоди підписано акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду, який не містить дати. Однак зі змісту зазначеного акту вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, межі якої перенесено в натурі 21 листопада 2012 року (а.с. 31). Сторонами угоди 21 листопада 2012 року також підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с. 36). Крім того, відповідачем додано кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_4 (а.с. 34) та схему розміщення земельної ділянки на території Чорнобаївської селищної ради (а.с. 35).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки (ч. 1 ст. 148-1 ЗК України).

Частиною 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до п. 41 угоди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином позивач набув право власності на земельну ділянку з моменту його державної реєстрації, тобто з 15 серпня 2017 року, і саме з цього часу у позивача виникло право вимагати оплату орендної плати і захищати свої права як власника земельної ділянки.

Таким чином суд не надає оцінку обставинам виконання відповідачем умов угоди за період з 2012 року по 2016 рік включно, оскільки сторонами орендних відносин у той період були

ОСОБА_4 та відповідач.

З цих же підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами як визначено у ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 ЗК України).

Частиною 9 цієї ж статті Кодексу передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Форма і зміст укладеної між ОСОБА_4 і відповідачем угоди відповідають типовій формі, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 Про затвердження Типового договору оренди землі . При цьому сторонами досягнуто згоди щодо всіх умов, зокрема об'єкт оренди визначено у п. 2 угоди, строк дії угоди - п. 8 угоди, розмір і порядок виплати орендної плати - п.п. 9-14 угоди, умови збереження об'єкта оренди - п. 17 угоди, строки повернення землі - п.п. 21-25 угоди, нормативна грошова оцінка - п. 5 угоди, сторона, яка несе ризик пошкодження або знищення об'єкта оренди - п. 32 угоди.

Як зазначалося вище сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, проведено державну реєстрацію права оренди.

З огляду на викладене доводи позивача щодо невідповідності угоди вимогам чинного законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

У якості інших підстав для розірвання договору оренди позивач вказує на несплату відповідачем орендної плати у повному обсязі та відмову від перегляду розміру орендної плати.

Так, згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на підставі заяви позивача (а.с. 37) відповідач виплатив позивачу орендну плату за 2017 року у розмірі 3477,60 гривень.

Згідно з довідкою про нарахування орендної плати за 2017 рік нараховано орендну плату у розмірі 4320,00 гривень, з яких вирахувано податок на прибуток у розмірі 777,60 гривень та військовий збір у розмірі 64,80 гривень.

Так, згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна, зокрема, в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПК України передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Доходи від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПК України).

Крім того, згідно з п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України доходи, визначені у ст. 163 ПК України є об'єктом оподаткування військовим збором.

Ставка військового збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Отже, відповідно до норм ПК України дохід у вигляді орендної плати, яку отримує позивач, має бути оподаткований відповідачем та відповідно зменшений на суму платежів до бюджету.

За таких обставин відповідачем дотримано умови угоди щодо виплати орендної плати у розмірі, визначеній у ній.

При цьому слід зазначити, що згідно з п. 288.4 ст. 284 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

-для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;

-для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

288.5.2. не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Згідно з листом відділу у Чорнобаївському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2017 № 1211 згідно з розпорядженням Чорнобаївської РДА від 12 липня 2002 року № 141 вартість земельної ділянки (паю) в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради (колишнє землекористування СТОВ Колос ) в цінах 1995 року становить

15159,00 гривень, із врахуванням кумулятивного значення коефіцієнтів індексації 4,7964 та коефіцієнта 1,756 становить 127676,35 гривень (а.с. 13).

З урахуванням вказаної вартості земельної ділянки, орендна плата, визначена сторонами в угоді, перевищує розмір, передбачений п. 1 Указу Президента України від 2 лютого 2002 року

№ 92/2002 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) і відповідає розміру, визначеному у ст. 288 ПК України.

Водночас згідно з п. 13 угоди розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, з-поміж іншого, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Однак, позивачем не доведено, що відповідач відмовляється від перегляду розміру орендної плати або ухиляється від вирішення цього питання, матеріали справи належних доказів на підтвердження цього не містять. При цьому посилання на лист управління агропромислового розвитку Чорнобаївської РДА Черкаської області від 28 грудня 2017 року № 275/02, відповідно до змісту якого за оперативними даними сільгосппідприємств середній відсоток нарахованої орендної плати за земельні паї в 2017 році склав 6,8%, на думку суду, не може свідчити про недотримання умов угоди відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Проте позивач не довела та не підтвердила належними і допустимими доказами, що угода не відповідає вимогам законодавства, а також те, що відповідачем порушено вимоги угоди в частині нарахування, виплати та зміни розміру орендної плати, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Силікат-1" про розірвання угоди про внесення змін до діючого договору оренди землі - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Повне судове рішення складено 18 травня 2018 року.

Суддя В.В. Чубай