Рішення

від 17.05.2018 по справі 905/2426/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.05.2018 Справа № 905/2426/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С. , суддів Фурсової С.М. та Кротінової О.В. , при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» , м. Київ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина М» , м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення заборгованості в сумі 57 583 грн. 57 коп. за договором оренди квартири №1 від 01.10.2016р., з яких: 47 000 грн. 00 коп. - основний борг, 6113 грн. 41 коп. - пеня, 3550 грн. 10 коп. - інфляційні нарахування, 920 грн. 06 коп. - 3% річних, -

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 222 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.05.2018р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт» , м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина М» , м. Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 57 583 грн. 57 коп. за договором оренди квартири №1 від 01.10.2016р., з яких: 47 000 грн. 00 коп. - основний борг, 6113 грн. 41 коп. - пеня, 3550 грн. 10 коп. - інфляційні нарахування, 920 грн. 06 коп. - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди квартири № 1 від 01.10.2016р. за період з січня 2017р. по квітень 2017р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційного зростання суми боргу.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 625, 629, 795 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 283-286, 291 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 25.10.2017р. господарським судом Донецької області було порушено провадження по справі, розгляд справи призначений на 16.11.2017р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 12.12.2017р. відкладено розгляд справи з метою визначення колегіального складу суду для розгляду справи № 905/2426/17.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.12.2017р. з метою розгляду цієї справи утворено колегіальний склад суду: головуючий суддя - Мельниченко Ю.С., судді Попов О.В. та Кротінова О.В.

Ухвалою суду від 13.12.2017р. розгляд справи призначений на 23.01.2018р.

15.12.2017р. набрала чинність редакція Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147 - VIII від 03.10.2017р.

Згідно п.9 ч.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 23.01.2018р. визначено розгляд справи № 905/2426/17 за правилами загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 28.02.2018р.

Ухвалою суду від 28.02.2018р. господарським судом Донецької області було відкладено підготовче судове засідання на 21.03.2018р.

Ухвалою суду від 21.03.2018р. господарським судом Донецької області було продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження з ініціативи суду на тридцять днів до 23.04.2018р.

29.03.2018р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Попова О.В., за результатами автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.03.2018р. по справі №905/2426/17 було призначено судову колегію у складі: Головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Фурсової С.М., Кротінової О.В.

Ухвалою суду від 29.03.2018р. господарським судом Донецької області відкладено підготовче судове засідання на 10.05.2018р.

Ухвалою суду від 10.05.2018р. закрито підготовче провадження у справі №905/2426/17 та призначено розгляд справи по суті на 17.05.2018р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. 20.12.2017р. від позивача через канцелярію суду надійшли витребувані ухвалами суду документи, у тому числі докази сплати відповідачем орендної плати за весь період дії договору оренди квартири №1 від 01.10.2016р. окрім періоду, за який позивач просить стягнути орендну плату.

03.03.2018р. від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання № 41/04-167 від 27.02.2018р. про долучення доказів до матеріалів справи, а саме належним чином засвідчена копія Договору б/н від 04.04.2017р. купівлі-продажу квартири та акт прийому-передачі нерухомого майна б/н від 04.04.2017р.

26.03.2018р. від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення № 41/04-213 від 21.03.2018р. щодо розрахунку нарахувань по орендній платі за квітень 2017р, в яких останній підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2016р. між Публічним акціонерним товариством Банк «Контракт» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перлина М» (далі - орендар) було укладено договір оренди квартири № 1 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає орендарю в строкове платне користування без права викупу житлове приміщення (далі- квартира ) загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 46, 6 кв. м. на строк, зазначений у п. 6.1. договору. Квартира розташована на 1-му поверсі 7-ми поверхового будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Технічний стан та інші характеристики квартири, що передається в оренду на умоваї цього договору, зафіксовані в Акті приймання-передачі (додаток № 1), який є невід`ємною частиною цього договору, і повністю задовільняють орендаря.

Згідно п. 2.1.1. договору орендодавець зобов'язаний у день підписання цього договору передати орендарю квартиру по акту приймання-передачі із зазначенням стану квартири на момент передачі в оренду.

Відповідно до п. 2.2.10. договору орендар зобов'язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі орендну плату та інші платежі за договором.

Орендар зобов'язаний відшкодовувати орендодавцю витрати за користування орендарем електроенергією, холодною та гарячою водою (за показниками лічільників), витрати на оплату комунальних послуг, витрати на опалення (за наданими квитанціями). Такі розрахунки (відшкодування) мають бути здійснені у строки, встановлені для орендних платежів (п. 2.2.11. договору).

Згідно п. 2.2.12. договору по закінченню строку дії цього договору (в тому числі розірвання), орендар зобов'язаний протягом доби з дати закінчення строку дії цього договору чи з моменту його розірвання повернути орендодавцю по акту приймання-передачі квартиру в задовільному стані, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до п. 3.1. договору за оренду квартири, зазначеної в п. 1.1. цього договору, орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату (договірну) в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ.

Вартість комунальних послуг (водо-, тепло, газопостачання) не входить до складу орендної плати. Відшкодування орендодавцю витрат, пов'язаних з оплатою комунальних послуг, здійснюється окремо (додатково) за фактом їх споживання на підставі даних лічильників та відповідних квитанцій. Такі розрахунки мають бути здійснені щомісячно у строки, встановлені для сплати орендної плати. Зняття показників лічильників здійснюється разом представниками орендодавця та орендаря (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору орендна плата сплачується орендарем в наступному порядку: орендна плата сплачується щомісячно в порядку попередньої оплати у строк до 20 числа поточного місяця. Сплата орендної плати (в т.ч. відшкодування витрат за спожиту електроенергію та інші платежі) здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Орендна плата нараховується та сплачується з дати підписання акта приймання-передачі квартири в оренду (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення квартири орендодавцю. Акт повернення квартири підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі (повернення) квартири з оренди (п. 3.5. договору).

Згідно п. 4.1. договору за прострочення виконання орендарем грошових зобов'язань у встановлений цим договором строк, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.3. договору якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення квартири в обумовлений цим договором строк, він сплачує на користь орендодавця неустойку в розмірі подвійної орендної плати за кожен день прострочення та відшкодовує збитки, заподіяні затримкою повернення.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 жовтня 2017р. включно (п. 6.1. договору в редакції договору від 31.10.2016р. про внесення змін та доповнень № 1 до договору оренди квартири № 1 від 01.10.2016р.).

Згідно п. 7.1. договору цей договір припиняється по закінченню строку його дії.

Відповідно до п. 7.2. договору цей договір припиняється у випадку відчуження квартири орендодавцем. Датою припинення договору у такому випадку є дата реєстрації права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за новим власником.

Згідно п. 8.6. договору сторони встановили, що орендар відмовляється від переважного права на придбання квартири, як це передбачено ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України, а орендодавець приймає таку відмову. Відмова орендаря від такого права і прийняття її орендодавцем підтверджується підписанням цього договору.

Зазначений договір підписаний представниками обох сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

01.10.2016р. об'єкт оренди був переданий відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2017р. між Публічним акціонерним товариством Банк Контракт (далі - продавець) та ОСОБА_1 (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири (далі - договір купівлі-продажу), відповідно до п. 1.1. якого за цим договором продавець передає квартиру, що відчужується, вказану в п. 1.2 цього договору у власність покупцю, а покупець приймає квартиру на умовах, передбачених договором, і сплачує за неї обумовлену грошову суму у розмірі та в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору купівлі-продажу предметом купівлі-продажу за цим договором є квартира під номером 25 (двадцять п'ять), що знаходиться в будинку під номером 8 (вісім) по вулиці Лютеранській в місті Києві (складається з трьох жилих кімнат, загальна площа становить 70,30 (сімдесят цілих тридцять сотих) кв.м., житлова площа 46,60 (сорок шість цілих шістдесят сотих) кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 329374380000. Право власності продавця на квартиру зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17 травня 2016 року, номер запису про право власності: 14573864.

Продаж квартири, що відчужується, вчиняється за 2 214 414,42 (два мільйони двісті чотирнадцять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 42 копійки, без ПДВ, надалі за текстом - ціна продажу, які були перераховані на рахунок продавця повністю згідно протоколу № 108-АП/1 проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу активів Публічного акціонерного товариства Банк Контракт в електронній формі від 13 січня 2017 року, до нотаріального посвідчення цього договору (п. 2.1. договору купівлі-продажу).

Згідно п. 3.1. договору купівлі-продажу право власності на квартиру, що відчужується, переходить від продавця до покупця з моменту державної реєстрації права власності.

Відповідно до вимог ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на квартиру підлягає державній реєстрації.

Відповідно до п. 4 ст. 334 ЦК України право власності на вказану квартиру у покупця виникає з дня реєстрації такого права відповідно до закону.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення (п. 5.1. договору).

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками, та зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 04.04.2017р. в реєстрі за № 378.

04.04.2017р. предмет договору купівлі-продажу був переданий покупцю, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Згідно ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Згідно ст. 10 цього ж закону державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Необхідно враховувати, що як цивільні права так і цивільні обов`язки виникають на певних підставах, і якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено відповідного обов`язку особи, то вона не може бути примушена до його виконання (ст. 14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва одночасно з завершенням такої дії обов'язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Як вбачається з матеріалів справи, в період дії вищезазначеного договору відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі вносилась орендна плата за користування орендованим майном, внаслідок чого виникла заборгованість за період з січня 2017р. по 04.04.2017р. у сумі 47 000 грн. 00 коп., що змусило позивача звернутися до господарського суду Донецької області з розглядуваним позовом.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань і застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення нарахованої пені, 3% річних та інфляційного зростання суми боргу.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору оренди квартири №1 від 01.10.2016р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір оренди квартири № 1 від 01.10.2016р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення на користь орендодавця орендної плати щомісяця не пізніше 20 числа за поточний місяць та відшкодування витрат за спожиту електроенергію та інші платежі відповідно до умов п. 3.3.договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Отже, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення передбачених договором оренди платежів у встановлені строки відносно всього розглядуваного періоду з січня 2017р. по 04.04.2017р. у загальній сумі 47 000 грн. 00 коп., що за відсутністю належних у розумінні ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів припинення відповідних грошових зобов'язань будь-яким передбаченим діючим законодавством способом, зумовлює висновок суду про наявність порушення з боку орендаря відповідних грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, та вважати самого відповідача таким, що їх прострочив відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши правильність розрахунку позовних вимог в цій частині, з урахуванням п.п. 2.2.12, 3.1., 3.3. договору оренди квартири № 1 від 01.10.2016р. та припинення його дії з 04.04.2017р. відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 04.04.2017р., укладеного між Публічним акціонерним товариством Банк Контракт та ОСОБА_1 суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за період з січня 2017р. по 04.04.2017р. у повному обсязі та стягує 47 000 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі.

Щодо стягнення пені у розмірі 6113 грн. 41 коп. за період з 21.01.2017р. по 04.10.2017р. та 3% річних в сумі 920 грн. 06 коп. за період з 21.01.2017р. по 17.10.2017р. господарський суд зазначає наступне.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов'язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.

Відповідно до п.2.5 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня нараховується починаючи з наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Разом із тим, як вбачається з наданого позивачем розрахунку позовних вимог, позивачем методологічно та арифметично невірно здійснено нарахування пені з 04.04.2017р. по 04.10.2017р. та 3% річних за період з 04.04.2017р. по 17.10.2017р. на суму орендної плати за квітень 2017р. з огляду на припинення відповідно до п. 7.2. договору оренди з 04.04.2017р. Зважаючи на викладене судом перерахована сума пені та 3% річних, яка підлягає стягненню, з урахуванням приписів діючого законодавства та умов договору. Згідно здійсненого судом перерахунку загальна сума пені, що підлягає стягненню, становить 6111 грн. 87 коп., а сума 3% річних - 919 грн. 90 коп.

Щодо вимог про стягнення інфляційного зростання суми боргу за період з лютого 2017р. по жовтень 2017р. в розмірі 3 550 грн. 10 коп. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.3.2 постанови Пленума Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично невірним, на підставі чого зробив власний розрахунок. Згідно здійсненого судом розрахунку сума інфляційних нарахувань, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 4156 грн. 12 коп. Враховуючи, що згідно ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань, в межах заявленої суми 3 550 грн. 10 коп.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 599, 610, ч. 1 ст. 612, ст. ст. 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 12, 13, 73, 74, ст.ст. 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина М» (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Нижня, буд. 78, код ЄДРПОУ 31464145) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 58, код ЄДРПОУ 19361746) основний борг в сумі 47 000 грн. 00 коп., пеню в сумі 6111 грн. 87 коп.., 3% річних в сумі 919 грн. 90 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 550 грн. 10 коп., судовий збір в сумі 1599 грн. 95 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 17.05.2018р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2018р.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua .

Головуючий суддя Ю.С. Мельниченко

Суддя С.М. Фурсова

Суддя О.В. Кротінова