Рішення

від 16.05.2018 по справі 910/2059/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018Справа № 910/2059/18

Господарський суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Блажівської О.Є.

розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК"

в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ"ФІНРОСТБАНК" Андронова Олега Борисовича

до Приватного підприємства "АМЕТИСТ УКРАЇНА"

про стягнення 118 000,00 грн,-

за участю учасників справи:

від позивача: Крупський В.В. (довіреність від 16.04.2018)

Панченко Н.О. (довіреність від 16.04.2018)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ФІНРОСТБАНК" Андронова Олега Борисовича, 22 лютого 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Приватного підприємства "АМЕТИСТ УКРАЇНА", про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 118 000,00 грн.

Позивач стверджує, що між Публічним акціонерним товариством "ФІНРОСТБАНК" та Приватним підприємством "АМЕТИСТ УКРАЇНА" 26.12.2012 року був укладений кредитний договір №52-КЛ/КРВ з юридичною особою (про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна) (далі-Договір), відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК" - Банк, надає Приватному підприємству "АМЕТИСТ УКРАЇНА" - Позичальнику, грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 300 000,00 грн, строком користування з 26.12.2012 по 25.12.2013 зі сплатою 28% річних. Як зазначає позивач, відповідно до п.3.1. Договору Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК" 27.12.2012 року надало Приватному підприємству "АМЕТИСТ УКРАЇНА" грошові кошти в розмірі 300 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, не було повернено кредиту у встановлених Договором терміни, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 300 000,00 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 12 427,40 грн, а також пені за порушення строку повернення кредиту та за порушення строку сплати процентів у загальному розмірі 42 849, 63 грн - пені.

Проте, як зазначає позивач, оскільки Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК" перебуває в процесі ліквідації, останнє не має можливості сплатити судовий збір, передбачений ст.4 Закону України "Про судовий збір", в розмірі 5 142,74 грн, що є 1,5% від вимоги майнового характеру, яка складає 342 849,63 грн, тому позивачем у позовній заяві заявляється вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором лише в розмірі 118 000,00 грн та сплачується судовий збір в розмірі 1770,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2018 провадження у справі №910/2059/18 відкрито. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.03.2018.

У підготовче засідання, призначене на 30.03.2018, представник позивача з'явився.

У підготовче засідання 30.03.2018 представник відповідача не з'явився , про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 підготовче засідання було відкладено на 25.04.2018.

06.04.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" надійшла заява про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник позивача у підготовче засідання, призначене на 25.04.2017, з'явився.

Представник відповідача у підготовче засідання 25.04.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Клопотань, щодо відкладення підготовчого засідання від відповідача не надходило.

В підготовчому судовому засіданні 25.04.2018 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; розпочато розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 16.05.2018.

У судове засідання, призначене на 16.05.2018, з'явився представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 16.05.2018 для розгляду справи по суті не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.03.2018 та ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 25.04.2018 були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02088, м.Київ, вул. Автотранспортна, 4.

Однак, конверти з ухвалою про порушення провадження у справі від 14.03.2018 та з ухвалою суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 25.04.2018 були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою не знаходиться та за закінченням встановленого строку зберігання відповідно.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.03.2018 та ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 25.04.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що неявка представника відповідача у судове засідання 16.05.2018 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представники позивача у судовому засіданні 16.05.2018 надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.10.2014 №660 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства ФІНРОСТБАНК виконавчою дирекцією Фонду гарантування фкладів візичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 16.10.2014 №113 Про початок процедури ліквідації АТ ФІНРОСТБАНК та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства ФІНРОСТБАНК .

Процедура ліквідації продовжена рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12.10.2017 №4710 до 16.10.2018 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №4776 від 19.10.2017 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ ФІНРОСТБАНК з 23.10.2017 провідного професіонала з питань регулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Андронова Олега Борисовича, якому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ ФІНРОСТБАНК , визначенні статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Тому з даним позовом до суду звернулось Публічне акціонерне товариство ФІНРОСТБАНК , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ"ФІНРОСТБАНК" Андронова Олега Борисовича.

Так, 26.12.2012 між Публічним акціонерним товариством ФІНРОСТБАНК (далі - позивач, Банк) та Приватним підприємством АМЕТИСТ УКРАЇНА (далі - відповідач, Позичальник) був укладений кредитний договір №52-КЛ/КРВ з юридичною особою (про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна) (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору на умовах, визначених цим договором, Банк надає Позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії (далі - кредит) з лімітом заборгованості 300 000,00 грн строком користування з 26.12.2012 по 25.12.2013 зі сплатою 28 % річних.

Згідно п.1.2 та п.1.3 договору, кредит надається Позичальнику на наступні цілі: поповнення оборотних коштів. Видача кредиту, передбаченого п. 1.1 цього договору здійснюється частинами шляхом надання Позичальнику траншів, після розгляду Банком заявок Позичальника на видачу кредитних коштів та їх акцепту, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії). Заявка оформляється Позичальником за формою Банку.

Зобов'язання Банка по кредитуванню в рамках даного договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають у момент акценту заявки Банком. При повному наданні Позичальником кредитних коштів за акцептованою заявкою, заявка вважається виконаною, а зобов'язання Банку виконаними.

Відповідно до п.1.4 договору, загальна сума зобов'язань Позичальника за кредитною лінією може бути збільшена до досягнення Позичальником максимальної суми при акцепті Банком наступних заявок, не перевищуючи при цьому Позичальником максимальної суми (ліміту кредитної лінії) у розмірі вказаному в п.1.1 цього договору, після чого нові заявки Банком не розглядаються до часткового або повного погашення Позичальником заборгованості.

Після часткового або повного погашення заборгованості протягом дії цього договору Позичальником може надавати в Банк нові заявки в межах чинного ліміту кредитної лінії.

Повернення кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором в термін до 25.12.2013 (п.1.5 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що Позичальник відповідає перед Банком за зобов'язаннями, що передбачені цим договором і пов'язані з ним, всім майном та коштами, що належать йому на праві власності на які відповідно до діючого законодавства може бути звернене стягнення.

Кредит, наданий за цим договором, забезпечується заставою рухомого майна згідно окремо складеного договору, який є невід'ємною частиною цього договору (п.2.2. договору).

Згідно п. 3.1 та п. 3.2 договору, надання траншів по кредиту за цим договором проводиться після розгляду Банком заявок Позичальника на видачу кредитних коштів та їх акцепту шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника №26009063000686 в АТ ФІНРОСТБАНК , код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762 або оплати з позичкового рахунку Позичальника №20629063000052 в АТ ФІНРОСТБАНК , код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762 розрахункових документів Позичальника в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати.

Позичальник повертає кредит в термін до 25.12.2012 безготівковим шляхом на рахунок №20629063000052 в АТ ФІНРОСТБАНК , код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762 .

При непогашенні кредиту в строки, встановлені цим договором заборгованість по кредиту переноситься на рахунок простроченої заборгованості за кредитом (п.3.3 Договору).

Положеннями п. 3.4, 3.5 Договору сторони встановили, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця за фактичні дні користування кредитними коштами по методу "факт/факт" згідно з затвердженими Національним банком України "Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України":

- в останній робочий день першого місяця надання кредиту за період з дня виникнення заборгованості по останній календарний день першого місяця користування кредитом;

- починаючи з другого місяця користування кредитом, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну календарну кількість днів користування кредитом (з першого по останній календарний день кожного місяця) від фактичної суми заборгованості за кредитом;

- в день повернення заборгованості за кредитною лінією в повній сумі проценти нараховуються за період з першого календарного дня місяця до дня, що передує дню повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Позичальник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше 8-го числа (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом, та в день, встановлений для повернення основної суми боргу, а в випадку повного дострокового погашення кредиту - в день фактичного погашення кредиту від фактичної суми заборгованості за кредитом, безготівковим шляхом на рахунок №20685063000052 в АТ ФІНРОСТБАНК , код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762.

Додатковою угодою №1 від 25.12.2013 сторони внесли зміни до Договору, а саме:

- п.1.1 Договору виклали в наступній редакції: "Банк надає Позичальнику грошові кошти, шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 300 000,00 грн, строком користування з 26.12.2012 по 24.12.2014 зі сплатою 28 % річних ;

- п.1.5 Договору виклали в наступній редакції: Повернення кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором в термін до 24.12.2014 ;

- п.3.2 Договору виклали в наступній редакції: Позичальник повертає кредит в термін до 24.12.2014 безготівковим шляхом на рахунок №20629063000052 в АТ ФІНРОСТБАНК , код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762

Відповідно до п. 5.1 Договору, Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і в повному обсязі своєчасно повернути Банку кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати всі інші грошові зобов'язання, передбачені умовами цього договору. У процесі користування кредитом дотримувати принципи кредитування: строковості, повернення, платності, забезпеченості.

Приписами п. 9.10 Договору сторони узгодили, що строк його дії встановлюється від дня його підписання та до повного погашення Позичальником суми кредиту, сплати процентів, інших платежів за цим договором.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю у відповідача, як вказує позивач, простроченої заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 300 000,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 12 427,40 грн, що стало підставою для нарахування пені за порушення строку повернення кредиту у розмірі 41 145,20 грн та за порушення строку сплати процентів у розмірі 1 707,43 грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.3.1 Договору Банком було надано відповідачу кредитні кошти в розрізі відкличної відновлювальної кредитної лінії у розмірі 300 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №663 від 27.12.2012 та випискою по особовому рахунку відповідача № 20629063000052.980, копія яких долучена до матеріалів справи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем свого обов'язку за Договором, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором щодо надання відповідачеві кредитних коштів.

Однак, як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 300 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов'язань з надання кредиту, враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе обов'язків за Договором, та у зв'язку із тим, що позивачем заявлено до стягнення сума заборгованості у розмірі 118 000,00 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 15.02.2018 за неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору №52-КЛ/КРВ з юридичною особою (про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна) від 26.12.2012, а саме заборгованості за кредитом в розмірі 118 000,00 грн.

Одночасно, наданий позивачем до позовної заяви розрахунок процентів за користування кредитом, нарахування пені за порушення строку повернення кредиту та за порушення строку сплати процентів, судом до уваги не приймається та не досліджується, у зв'язку з тим, що позивачем, відповідно до позовних вимог, заявлено до стягнення лише заборгованість за кредитом у розмірі 118 000,00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ФІНРОСТБАНК" Андронова Олега Борисовича до Приватного підприємства "АМЕТИСТ УКРАЇНА", про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 118 000,00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АМЕТИСТ УКРАЇНА" (02088, м.Київ, вул. Автотранспортна, буд.4, код ЄДРПОУ: 34342557) на користь Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" (65104, м.Одеса, проспект Академіка Глушкова, 13, код ЄДРПОУ 14366762) заборгованість за Кредитним договором від 26.12.2012 №52-КЛ/КРВ у розмірі 118 000 (сто вісімнадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства "АМЕТИСТ УКРАЇНА" (02088, м.Київ, вул. Автотранспортна, буд.4, код ЄДРПОУ: 34342557) на користь Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" (65104, м.Одеса, проспект Академіка Глушкова, 13, код ЄДРПОУ 14366762) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 700,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.05.2018

Суддя О.Є. Блажівська