Рішення

від 18.05.2018 по справі 910/3694/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 18.05.2018Справа №  910/3694/18 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу За позовом Приватного підприємства "Торговий дім Поляков", м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ять смаків", м. Київ про стягнення 51  481,97 грн., -   Обставини справи: Приватне підприємство "Торговий дім Поляков" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ять смаків" (відповідач) суми заборгованості за Договором поставки № 5526 від 01.11.2016р. в розмірі 51 481,97 грн., з урахуванням штрафних та фінансових санкцій, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором. Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи. Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При цьому, вказаною ухвалою суду, зокрема, відповідачу було запропоновано у строк до п'ятнадцяти днів з дня її вручення подати відзив на позовну заяву, надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази чого надати суду. Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Так, з метою повідомлення відповідача  про розгляд даної справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, 03.04.2018р. ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.04.2018р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 66 А, офіс 54. 19.04.2018р. до суду повернулось поштове повідомлення про вручення 16.04.2018р. поштового відправлення відповідачеві (ухвали суду від 02.04.2018р.). Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення є днем вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі. Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, – ВСТАНОВИВ: 01.11.2016р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 5526 (надалі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах Договору відповідно до виписаних накладних. За умовами п. 1.2. Договору сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Згідно п. 3.5. Договору при прийомі товару оформлюється видаткова накладна, яка підписується представниками сторін. Видаткова накладна засвідчує факт поставки товару, його якість та кількість. Як видно з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на суму 39  953,63 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, а саме: - № АКФ-091510 від 21.11.2017р. на суму 2  650,92 грн.; - № АКФ-092184 від 22.11.2017р. на суму 1  124,87 грн.; - № АКФ-106820 від 24.11.2017р. на суму 2  565,17 грн.; - № АКФ-106821 від 24.11.2017р. на суму 1  516,82 грн.; - № АКФ-107765 від 28.11.2017р. на суму 5  982,06 грн.; - № АКФ-108092 від 29.11.2017р. на суму 5  941,82 грн.; - № АКФ-108460 від 30.11.2017р. на суму 1  426,20 грн.; - № АКФ-108623 від 01.12.2017р. на суму 5  448,28 грн.; - № АКФ-112629 від 13.12.2017р. на суму 5  396,26 грн.; - № АКФ-112630 від 13.12.2017р. на суму 408,24 грн.; - № АКФ-113064 від 14.12.2017р. на суму 2  752,96 грн.; - № АКФ-113067 від 14.12.2017р. на суму 716,38 грн.; - № АКФ-113260 від 15.12.2017р. на суму 4  023,65 грн. Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписами уповноваженого представника та відтисками штампу відповідача у зазначених вище видаткових накладних. У відповідності до п. 4.2. Договору покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару окремо шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника на протязі 21 календарних днів з моменту отримання товару або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника на протязі 21 календарних днів з моменту отримання товару. Договір вважається укладеним і набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016р., а в частині зобов'язань до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. В разі, якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення його дії Договору, не повідомила письмово іншу сторону про розірвання Договору, він вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах (п. 6.1. Договору). Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання, зокрема, в частині проведення своєчасних та в повному обсязі розрахунків за отриманий товар не виконав, вартість поставленого товару за вказаними вище видатковими накладними оплатив частково та допустив виникнення заборгованості перед позивачем на суму 38  097,40 грн. Зважаючи на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Матеріалами справи (вказані вище видаткові накладні) підтверджується факт поставки відповідачу товару на суму 39  953,63 грн. Як зазначає позивач, що не спростовано відповідачем останнім свої зобов'язання, щодо проведення своєчасних та в повному обсязі розрахунків за отриманий товар не виконав та допустив виникнення заборгованості перед позивачем на суму 38  097,40 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін. У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З врахуванням викладеного, беручи до уваги п. 4.2. Договору обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару мав бути виконаний на протязі 21 календарних днів з моменту отримання товару, а прострочення виконання зобов'язання за вказаними вище видатковими накладними у відповідача виникло з наступного дня після спливу зазначеного строку. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Доказів на підтвердження повної оплати вартості поставленого товару, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано. Факт наявності заборгованості відповідача за Договором на суму 38  097,40 грн. також підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним обома сторонами та скріпленими їхніми печатками актом звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2017-15.02.2018р. При цьому, акт звірки взаємних розрахунків, хоча і не є доказом виникнення прав і обов'язків, може і має оцінюватись судами у випадку сумнівів щодо існування правовідносин та виконання зобов'язання. Підписавши акт звірки взаємних розрахунків без зауважень, відповідач вчинив дії, що підтверджують існування правовідносин та виконання зобов'язання за договором. Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України у справі №920/1782/13 від 15.04.2014 р. Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 38  097,40 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11  429,22 грн. штрафу та 1  955,35 грн. 20 % річних. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з оплати вартості поставленого позивачем товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. Згідно п. 5.3. Договору при порушення покупцем умов п. 4.2 Договору на строк 10 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 30% від простроченої суми заборгованості. Приписами ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. За приписами ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Як встановлено судом вище, відповідач на понад 10 днів порушив строки оплати вартості товару, встановлені Договором. Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У відповідності до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, судом встановлено правильність його нарахування та арифметичну вірність розрахунку, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11  429,22 грн. штрафу підлягають задоволенню. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що при порушення покупцем умов п. 4.2 Договору покупець сплачує постачальнику, зокрема, 20% річних від суми боргу за весь час прострочення. Судом здійснено перерахунок нарахованих позивачем 20 % річних за прострочення відповідачем оплати вартості поставленого товару та встановлено, що розрахунок позивача відповідає нормам цивільного законодавства та умовам Договору та є арифметично вірним, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1  955,35 грн. 20 % річних також визнаються судом обґрунтованими. За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/3694/18 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 38  097,40 грн. суми основного боргу, 11  429,22 грн. штрафу та 1  955,35 грн. 20 % річних. Судовій збір в розмірі 1  762,00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача. Керуючись ст.  ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ять смаків" (ідентифікаційний код 40854501, адреса: 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 66 А, офіс 54) на користь Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" (ідентифікаційний код 32268131, адреса: 18005, м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 41) 38  097,40 грн. (тридцять вісім тисяч дев'яносто сім гривень 40 коп.) суми основного боргу, 11  429,22 грн. (одинадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 22 коп.) штрафу, 1  955,35 грн. (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 35 коп.) 20 % річних та 1  762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору. 3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ. 4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повне рішення складено 18.05.2018р. Суддя                                                                                                                                 С.М. Морозов