Рішення

від 17.05.2018 по справі 910/2112/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2018Справа № 910/2112/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-2100"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 130"

про стягнення 93425,45 грн.

Суддя Усатенко І.В.

секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Гнатуш Н.В.

В судовому засіданні 17.05.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-2100" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 130" про стягнення 93425,45 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договором № 2009/2016 від 20.09.2016 з оплати аварійного та технічного обслуговування центрального опалення, каналізації, гарячого, холодного водопостачання та послуг диспетчера. Крім того, позивач зазначає, що надання відповідних послуг не є обов'язковим для виникнення у відповідача обов'язку з оплати коштів, передбачених договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2112/18 від 28.02.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк на надання відзиву, протягом 15 днів, з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Від відповідача через канцелярію суду 29.03.2018 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позивачем не надавались послуги за договором № 2009/2016 від 20.09.2016, в зв'язку з чим відповідач вчинив односторонню відмову від договору. Відповідач зазначає, що він зобов'язаний оплачувати саме надані послуги, а оскільки, послуги позивачем не надавались, то і обов'язок оплати у нього не виник. Відповідач зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи жодних первинних документів на підтвердження обставин, щодо надання послуг за договором № 2009/2016 від 20.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2018 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 19.04.2018. Надано позивачу строк для надання відповіді на відзив відповідача до 11.04.2018.

19.04.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів.

Ухвала суду від 30.03.2018 була отримана позивачем 03.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103045756177.

Через канцелярію суду від позивача 27.04.2018 та 14.05.2018 надійшли відповіді на відзив відповідача, в тексті яких міститься клопотання про продовження строку для надання відповіді на відзив, оскільки він був пропущений з поважних причин. Позивач зазначає, що відправка йому відзиву за юридичною адресою позбавило його фізичної можливості отримати відзив та вчасно надати на нього відзив.

Ухвалою суду від 17.05.2018 відмовлено позивачу у продовженні строку для подання відповіді на відзив, в зв'язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Оскільки відповідь на відзив є заявою по суті справи, і вона подана після спливу встановленого судом строку, а в продовжені вказаного строку судом відмовлено, дана заява залишається судом без розгляду.

В судове засідання 17.05.2018 представник позивача не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про долучення доказів у справі.

Згідно ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Суд відмовив відповідачу у долученні до матеріалів справи додаткових доказів, оскільки вже розпочато розгляд справи по суті, а отже відповідачем пропущений визначений законом строк для подання доказів.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі його представника, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні 17.05.2018 представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник відповідача проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

20.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-2100" (виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 130" (замовник) був укладений договір № 2009/2016 на аварійне та технічне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого, холодного водопостачання, електропостачання та послуги диспетчера.

Згідно предмету договору "Замовник" доручає, а "Виконавець" бере на себе обов'язки виконання робіт по технічному та аварійному обслуговуванню внутрішньо-будинкових систем центрального опалення (ЦО), гарячого і холодного водопостачання, каналізації, дощової каналізації, обслуговування електрощитових в будинку в обсягах відповідно до наказу Держкомунгоспу України від 10.08.2004 № 150, в будинках за адресами: м. Київ, пр-т Лобановського 130 загальною площею 25684 м 2 , кількість квартир 367.

Відповідно до п. 2.1 договору "Виконавець" зобов'язаний: виконувати роботи по технічному та аварійному обслуговуванню електромереж, систем ЦО, ГВП, ХВП, каналізації (в т.ч. дощової), згідно з розділом 3 договору; приймати заявки від замовника цілодобово в робочі, святкові та вихідні дні; інформувати замовника про виконання заявок; надавати інформацію через диспетчера про причини та термін відсутності ХВП, ГВП при аварійних зупинках - негайно надавати Замовнику інструкції щодо правил експлуатації інженерних мереж, сантехнічного та електрообладнання в квартирах.

Згідно розділу 3 договору (перелік робіт по технічному та аварійному обслуговуванню) Технічне обслуговування: регулювання систем опалення; укріплення трубопроводів систем ЦО (в тому числі усунення розгерметизації) і опалювальних приладів; огляд трубопроводів у технічних підвалах і горищах; усунення протікання приладів опалення в місцях загального користування; усунення протікань в трубопроводах, вентилях, засувах і пробко-сальникових кранах; поновлення сальникових ущільнень запірної та регулюючої арматури систем ЦО та елеваторного вузла; дрібний ремонт кранів і засувок у підвалах, технічних поверхах і горищах, систем ГВП, ХВП, ЦО; промивка і прочищення грязьових відстійників; заміна сопла або обмежувальної шайби на елеваторному вузлі; пофарбування арматури і рамки управління; гідравлічне випробування систем ЦО; ущільнення муфтових з'єднань та заміна прокладок фланцевих з'єднань; прочищення каналізації; заміна манометрів та термометрів на провірені; перевірка правильності монтажу і очищення ванночок під термометри, заповнення їх мастилом; очищення обладнання від ржі, пилу і залишків мастила; ліквідація незначних несправностей в системах ХВП, ГВП, каналізації; виконання заявок мешканців та орендарів вбудованих приміщень (роботи в квартирах ведуться за рахунок власників квартир - за винятком ремонту наскрізного центрального трубопроводу, згідно заявок власників, зареєстрованих через диспетчерську службу Виконавця); налагодження роботи автономних повітрозбірників- видалення повітря з системи ЦО; дрібний ремонт кранів Маєвського: заповнення систем ЦО в неопалювальний сезон (за необхідністю); технічне обслуговування електрощитових, ВРУ , ЯРП, електромонтаж та електрообладнання місць загального користування; обслуговування загально будинкових електромереж до лічильників власників житлових та нежитлових приміщень. Аварійне обслуговування: локалізація та усунення протікань та свищів на трубопроводах внутрішніх систем ЦО, ГВП, ХВП, водовідведення; заміна опалювальних приладів або окремих секцій в квартирах за рахунок мешканця, а в місцях загального користування - за рахунок "Замовника"; усунення нещільностей, протікань та засмічень в трубопроводах системи водовідведення; виявлення причин залиття водою квартир, при можливості, їх негайне усунення; усунення аварійних випадків в електромережах, електрощитових та поверхових електрощитах.

Вартість,робіт, передбачених Договором, складає 8901,80 на місяць (Без ПДВ). "Замовник" забезпечує своєчасну, не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату виконаних робіт. У випадку несвоєчасної оплати "Замовник" зобов'язаний сплатити пеню за кожний день порушення терміну платежу в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості (5.1-5.5 договору).

Згідно п. 4.3, 4.4 договору він укладається на термін до 31 грудня 2017 та вступає в дію з 01 жовтня 2016 , Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік до тих пір, доки одна із сторін не повідомить письмово, за 15 днів, про його розірвання. Договір укладається в двох примірниках що мають рівну юридичну силу, з яких один знаходиться у "Замовника", другий - у "Виконавця". У випадку невиконання однією із сторін своїх зобов'язань, даний договір може бути розірвано в односторонньому порядку на вимогу другої сторони, про що за місяць остання повинна повідомити іншу сторону.

Відповідачем до матеріалів справи долучено платіжні доручення за період з листопада 2016 по травень 2017 року, що підтверджують сплату відповідачем вартості послуг позивача у розмірі 53410,80 грн (плата послуг за 6 місяців). Крім того, відповідачем згідно доданих до матеріалів платіжних доручень було сплачено 13463,21 грн за надання додаткових послуг та як оплату вартості матеріалів.

Доказів оплати послуг за період з травня 2017 року по січень 2018 суду не надано.

Згідно ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Сторонами визнано ту обставину, що у період з травня 2017 року по січень 2018 відповідач не здійснював оплат за договором № 2009/2016 від 20.09.2016, а тому вказані обставини не підлягають доказуванню.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконує, внаслідок чого у останнього за період з квітня 2017 по січень 2018 виникла заборгованість в розмірі 80116,20 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, останньому нараховані 3% річних в розмірі 959,11 грн., збитки від інфляції в розмірі 3520,35 грн., пеня у розмірі 8829,79 грн.

В додатку № 1 до договору № 2009/2016 від 20.09.2016 визначені "Вихідні дані для розрахунку на обслуговування житлових будинків за адресами: м. Київ, пр-т. Лобановського, 130 .

Крім того, до матеріалів справи долучено додаток № 2 до договору № 2009/2016 від 20.09.2016 "Графік профілактичного огляду будинку" згідно п. 1.1, 1.2 якого: виконавець зобов'язується проводити технічний огляд будинку кожен тиждень у робочі дні. Кожен огляд будинку фіксується у журналі технічного огляду працівником обслуговуючої компанії.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами договорі є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 905, 907 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Отже з аналізу норм, що регулюють виконання договору про надання послуг, вбачається, що обов'язку замовника сплатити грошові кошти кореспондується обов'язок виконавця надати послуги. Договір є обов'язковим для виконання не тільки замовником (щодо оплати), але й виконавцем (щодо обов'язку надання послуг, обумовлених договором).

Позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів в підтвердження надання послуг за договором № 2009/2016 від 20.09.2016 відповідачу.

Згідно Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" виконавець послуг - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Спеціалізована організація - юридична особа, що відповідно до законодавства має повноваження надавати (виконувати) ті чи інші послуги (роботи).

Згідно п. 1.2.2 Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" (далі наказ № 76) документації, яка ведеться виконавцями послуг, входять: - кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; - акти технічних оглядів; - журнали заявок жителів; - протоколи вимірювань опору електромереж (за наявності); - протоколи вимірювань вентиляції.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Наказу № 76 технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків. Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди. Форма акта загального огляду жилого будинку наведена у додатку 1. Загальний огляд здійснюється комісією, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти - експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій. Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності. При профілактичних оглядах потрібно здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору. У разі необхідності, власникам, наймачам (орендарям) рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи обладнання, які згідно з договором входять в їх обов'язки. Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються в відповідних журналах . Позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації. Позапланові огляди проводяться комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли. Виявлені у процесі загального та позапланового огляду несправності та причини, що їх викликали, а також технічний стан елементів жилого будинку записуються в журналі обліку результатів огляду . Журнал обліку результатів огляду жилих будинків заводиться виконавцем послуг на будинок чи групу будинків, залежно від кількості поверхів, рівня благоустрою та інших характеристик. Відомості, що заносяться до журналу, є вихідними даними для визначення технічного стану елементів будинку та його обладнання. Узагальнені відомості про технічний стан жилого будинку та про проведені ремонти відображаються щорічно в технічному паспорті будинку. Виявлені під час оглядів дефекти, деформації конструкцій або обладнання будинків, що можуть призвести до зниження несучої спроможності й стійкості конструкцій або будинків, обвалів чи порушення нормальної роботи обладнання, усуваються виконавцем послуг із залученням, у разі необхідності, спеціалізованої організації. Виконавець послуг повинен уживати термінових заходів для забезпечення безпеки людей, попередження подальшого розвитку деформацій, а також негайно інформувати про те, що трапилося, власника будинку чи уповноважену ним особу.

Згідно п. 2.2.3. Наказу № 76 на підставі актів оглядів необхідно в місячний термін: а) скласти перелік (за результатами весняного огляду) заходів і встановити обсяги робіт, необхідних для підготовки будинку і його інженерного обладнання до експлуатації в наступний осінньо-зимовий період; б) уточнити обсяги робіт із поточного ремонту (за результатами весняного огляду на поточний рік і осіннього огляду - на наступний рік), а також виявити несправності й ушкодження, усунення яких потребує капітального ремонту; в) перевірити готовність (за результатами осіннього огляду) кожного будинку до експлуатації в осінньо-зимових умовах.

Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.5, 2.3.6 Наказу № 76 склад робіт з технічного обслуговування жилих будинків і терміни їх виконання відображаються в плані-графіку , що складається виконавцем послуг на тиждень, місяць і рік. Для централізованого управління і контролю за технічним станом жилого фонду створюються об'єднані диспетчерські служби (далі - ОДС) або районні диспетчерські служби (далі - РДС) на мікрорайони або групи будинків. Для кожної ОДС установлюється перелік об'єктів диспетчеризації і контрольованих параметрів інженерного обладнання. ОДС повинні вести в спеціальних журналах облік заявок на оперативне усунення несправностей і ушкоджень інженерного обладнання в квартирах, будівельних конструкціях та інших елементах будинків, протипожежного обладнання і контролювати терміни та якість виконання. Заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку.

Згідно п. 2.3.7., 2.8.1, 2.8.3, 2.8.4, 2.8.7 Наказу № 76 технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до законодавства. Метою підготовки житлового фонду до сезонної експлуатації є забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог щодо експлуатації приміщень жилих будинків і режимів функціонування інженерного обладнання. Підготовці до зими (проведення гідравлічних випробувань, ремонт, перевірка і налагодження) підлягає весь комплекс пристроїв, що забезпечують безперебійне постачання тепла в квартири (котельні, внутрішньобудинкові мережі, групові і місцеві теплові пункти в будинках, системи опалення, вентиляції). Котельні, теплові пункти і вузли повинні бути забезпечені засобами автоматизації, обліку, запірною регулювальною апаратурою, схемами розведення систем опалення, гарячого водопостачання (далі - ГВП), холодного водопостачання (далі - ХВП), припливно-витяжною вентиляцією та іншими конструкціями, які реєструють роботу обладнання при різних експлуатаційних режимах (наповненні, підживленні, спуску води із систем опалення тощо), технічними паспортами на обладнання, журналами щодо запису параметрів та дефектів, які виникають під час роботи обладнання. У період підготовки житлового фонду до роботи в зимових умовах організовується підготовка (відновлення) схем внутрішньобудинкових систем холодного і гарячого водопостачання, каналізації, центрального опалення і вентиляції, газу із зазначенням розміщення запірної арматури і вимикачів (для слюсарів і електриків з ліквідації аварій і несправностей внутрішньобудинкових інженерних систем). За наявності води у підвалах її необхідно відкачати та усунути причину її появи, відключити і розібрати поливальний водопровід, утеплити водомірний вузол; забезпечити безперебійну роботу каналізаційних випусків, оглядових колодязів дворової мережі і загальних випусків будинку (від трубопроводу, прокладеного в підвалі, техпідпіллі). Після закінчення опалювального сезону обладнання котельних, теплових мереж і теплових пунктів, усіх систем опалення має бути випробувано гідравлічним тиском відповідно до встановлених вимог. Виявлені під час випробування дефекти повинні бути усунуті, після чого проведені повторні випробування. Випробування теплових мереж проводяться відповідно до встановлених вимог.

З наведеного вище вбачається, що аварійне та технічне обслуговування будинку є важливим елементом безпечної для людей експлуатації будинку. Основним принципом є профілактика аварійного обслуговування, яка досягається шляхом технічного нагляду (планових та позапланових оглядів). Всі дії, пов'язані з плановими та позаплановими оглядами будинку фіксуються у відповідних акт огляду, журналах. Також позивач зобов'язався надавати послуги з диспетчеризації, які також фіксуються у відповідних журналах.

Отже оплата у розмірі 8901,80 грн, яка має вноситись відповідачем не пізніше 25 числа місяця, що йде за розрахунковим, сплачується за реально надані послуги . Не зважаючи на те, що договором не обумовлено спосіб, яким має підтверджуватись надання тих чи інших послуг, це внормовано чинним законодавством, зокрема Наказом № 76. Навіть, якщо до диспетчерської служби позивача не надходили заявки щодо усунення аварій чи здійснення ремонту несправностей обладнання від споживачів, журнал обліку заявок має бути в наявності у виконавця послуг.

Суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу, в зв'язку з необгрунтованістю вимог та недоведеністю виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати послуг, які йому не надавались та не споживались.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, останньому нараховані 3% річних в розмірі 959,11 грн., збитки від інфляції в розмірі 3520,35 грн., пеня у розмірі 8829,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено відсутність з боку відповідача порушення грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3% річних, втрат від інфляції та пені, визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду жодного доказу, в підтвердження надання ним послуг відповідачу за договором № 2009/2016 від 20.09.2016.

Щодо тверджень позивача, що надання послуг не є обов"язковою підставою для виникнення у відповідача обов"язку сплатити визначені договором кошти, суд вважає їх необгрунтованими. Оскільки, як зазначено судом вище, згідно договору та норм Цивільного кодексу України оплаті підлягають саме надані послуги і їх надання має підтверджуватись належними та допустимими доказами.

З приводу тверджень відповідача про припинення договору № 2009/2016 від 20.09.2016 за його ініціативою, суд відзначає наступне.

Згідно ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Крім того, право односторонньої відмови від договору надано відповідачу п. 4.4. договору та ст.907 ЦК України.

Однак позивач не надав жодних доказів в підтвердження того, що ним було повідомлено позивача про розірвання договору № 2009/2016 від 20.09.2016 в односторонньому порядку з зв'язку з невиконанням ним своїх зобов'язань за договором.

Крім того, відповідач заперечує проти того, що договір розривався в односторонньому порядку , натомість на підставі п. 4.3 договору він є продовженим на наступний період.

Суд вважає твердження відповідача про розірвання договору не обґрунтованим та не підтвердженим належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен із доводів сторін.

Позивач не надав доказів того, що ним надавались послуги за договором № 2009/2016 від 20.09.2016 у період з травня 2017 по січень 2018, а тому суд не вбачає, що у відповідач виник обов'язок з оплати відповідних послуг.

З огляду на вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 123 ГПК України, удові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс" (03179, м. Київ, вул. Палладіна, будинок 13, кв. 71; ідентифікаційний код 39536489) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 130" (03118, м. Київ, проспект Лобановського. Буд. 130; ідентифікаційний код 40586449) про стягнення 93425,45 грн - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 21.05.2018

Суддя І.В.Усатенко