Ухвала

від 21.05.2018 по справі 911/990/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" травня 2018 р.           м. Київ           Справа № 911/990/18

Суддя Шевчук Н.Г., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 2-Б) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Світанок" (07800, Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Бородянка, вулиця Леніна, будинок 304) 42163,12 грн. грошової заборгованості, 5961,92 грн. пені, 4338,82 грн. інфляційних втрат та 1019,64 грн. 3% річних за договором про постачання електричної енергії №220072475 від 02.08.2016

Без виклику представників сторін.

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до господарського суду з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Світанок" 42163,12 грн. грошової заборгованості, 5961,92 грн. пені, 4338,82 грн. інфляційних втрат та 1019,64 грн. 3% річних за договором про постачання електричної енергії №220072475 від 02.08.2016

Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що пеня за своєю правовою природою є не грошовою заборгованістю за договором, а видом штрафних санкцій, яку сторона сплачує у разі невиконання/неналежного виконання свого грошового зобов'язання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про сплату нарахувань, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом компенсації за порушення зобов'язань.

Згідно з пункту третього частини першої 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Згідно до частини третьої статті 152 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Враховуючи, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги про стягнення 5961,92грн. пені, 4338,82 грн. інфляційних втрат та 1019,64 грн. 3% річних, які за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу в частині цих вимог.

Відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України,

ухвалив:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Київобленерго" у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Світанок" 5961,92 грн. пені, 4338,82 грн. інфляційних втрат та 1019,64 грн. 3% річних за договором про постачання електричної енергії №220072475 від 02.08.2016.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано 21.05.2018.