Рішення

від 15.05.2018 по справі 911/167/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/167/18

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екотерра Закарпаття (що виступає правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю Триоптика), м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю Стейт Оіл , м. Обухів, Київська область

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Триоптика (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №2 від 24.01.2018 року (вх.№173/18 від 29.01.2018 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Стейт Оіл (далі - відповідач) про стягнення 300370,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару №127 від 11 травня 2016 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 300370,10 грн.

Ухвалою суду від 19.02.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/167/18, здійснено заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Триоптика його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Екотерра Закарпаття . Підготовче засідання призначено на 13.03.2018 року.

У судовому засіданні 13.03.2018 року оголошувалась перерва до 10.04.2018 року.

До господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов б/д б/н (вх. №5055/18 від 14.03.2018 року), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач зазначає, то частина товару є нереалізованою і відповідач звертався до відповідача з вимогою забрати нереалізований товар, як це передбачено п. 2.4. Договору між сторонами.

У судовому засіданні 10.04.2018 року продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву до 15.05.2018 року.

До суду від позивача надійшли пояснення №26 від 03.04.2018 року (№6880/18 від 10.04.2018 року).

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 27.04.2018 року (№8422/18 від 02.05.2018 року). У поданій відповіді на відзив позивач не погоджується з викладеними відповідачем у відзиві обставинами посилаючись на те, що позивач не отримував від відповідача будь-яких листів з пропозицією забрати поставлений товар, відповідачем не складено жодних документів на повернення товару та доказів наявності залишків нереалізованого товару.

У судовому засіданні 15.05.2018 року сторонами надано письмову згоду на закриття підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 15.05.2018 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Триоптика (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стейт Оіл (за договором - покупець) 11 травня 2016 року укладено договір поставки за №127.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник передає у власність покупця товар, відповідно до його письмового замовлення, а покупець приймає товар та зобов'язується оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору.

Згідно п. 1.2. договору, товар передається покупцю частинами - товарними партіями. Під партією товару сторони розуміють товар, зазначений в окремій накладній. Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі накладної відповідно до погодженого сторонами письмового замовлення.

Як вбачається з п. 2.4 договору, покупець має право повернути постачальнику якісний товар, що був ним поставлений, а постачальник повинен прийняти та забрати його за власний кошт, у випадку якщо товар не користується попитом та/або не реалізований протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з дати поставки, при цьому покупець виводить такий товар із свого асортиментного переліку та замінює його на інший.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3 договору, ціна за одиницю товару визначається сторонами в Додатку (Специфікації) до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість даного договору визначається на підставі фактично поставленого товару та узгодженої на нього ціни, відповідно до Додатків (Специфікацій) до даного договору та письмових замовлень покупця.

Згідно п. 6.2 договору, оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів за реалізований товар.

Пунктом 12.1 договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору у період з 01.06.2016 року по 12.08.2016 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 596370,10 грн., що підтверджується видатковими накладними №624 від 01.06.2016 року, №625 від 01.06.2016 року, №626 від 01.06.2016 року, №627 від 01.06.2016 року, №628 від 01.06.2016 року, №629 від 02.06.2016 року, №630 від 01.06.2016 року, №631 від 02.06.2016 року, №632 від 01.06.2016 року, №633 від 02.06.2016 року, №634 від 02.06.2016 року, №635 від 01.06.2016 року, №636 від 01.06.2016 року, №637 від 01.06.2016 року, №638 від 01.06.2016 року, №639 від 02.06.2016 року, №640 від 01.06.2016 року, №641 від 01.06.2016 року, №642 від 01.06.2016 року, №643 від 02.06.2016 року, №643 від 02.06.2016 року, №644 від 02.06.2016 року, №645 від 02.06.2016 року, №792 від 07.07.2016 року, №835 від 15.07.2016 року, №836 від 15.07.2016 року, №838 від 15.07.2016 року, №839 від 15.07.2016 року, №840 від 15.07.2016 року, №841 від 15.07.2016 року, №842 від 15.07.2016 року, №843 від 15.07.2016 року, №844 від 15.07.2016 року, №1007 від 12.08.2016 року, оригінали зазначених видаткових накладних оглянуто у судовому засіданні, а належним чином завірені копії залучено до матеріалів справи.

Відповідач не повністю розрахувався за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 300370,10 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, в матеріалах даної справи наявний акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2017 року, який підписано та скріплено печатками представників сторін, та з якого вбачається, що заборгованість відповідача становить 300370,10 грн.

Статтею 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 17.10.2017 року (докази надіслання якої наявні в матеріалах справи), проте відповідачем зазначену претензію залишено поза увагою.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на п. 6.2 договору поставки, згідно якого оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів за реалізований товар. Як зазначає відповідач, поставлений товар (сонцезахисні окуляри) не користується попитом, а тому його реалізація фактично не здійснюється. Відповідач зазначає, що у відповідь на претензію позивача б/н від 07.11.2017 року останньому запропоновано забрати товар (сонцезахисні окуляри) з АЗС, на які здійснювалося його постачання, однак позивач товар не забрав.

Зазначені твердження відповідача не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, товар згідно договору поставки №127 від 11.05.2016 року поставлено позивачем відповідачу у період з 01.06.2016 року по 12.08.2016 року, відтак строк, тривалістю 90 календарних днів з дати поставки, з якого виникає право покупця повернути нереалізований товар, сплив до порушення провадження у справі і таке право покупцем відповідно до умов договору реалізовано не було.

Посилання відповідача на лист б/н від 07.11.2017 року, адресований позивачу, з вимогою забрати нереалізований товар, не беруться судом до уваги, оскільки, відсутні належні докази надіслання такого листа позивачу, що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні і на що також звертав увагу позивач.

Тобто, відсутність реалізації товару протягом 90 днів з моменту поставки та не вчинення покупцем (відповідачем) зі спливом вказаного строку передбачених договором дій щодо повернення товару постачальникові, тягне за собою обов'язок покупця оплатити товар.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач не реалізував своє право на повернення товару в обумовлений договором строк, його обов'язок щодо оплати товару не виконано в повному обсязі.

Отже, станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 300370,10 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стейт Оіл (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 25, код 39436796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екотерра Закарпаття (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 66, код 33796842) 300370 (триста тисяч триста сімдесят) грн. 10 коп. заборгованості та 4505 (чотири тисячі п'ятсот п'ять) грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 21.05.2018 року.

Суддя Д.Г. Заєць