Рішення

від 17.05.2018 по справі 917/327/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 Справа № 917/327/18

за позовною заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДМБ" вул. Тиха, 1А, с. Нова Іванівка, Лозівський район, Харківська область,64670

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БК-Новатор" вул. 278 квартал, буд7А, кв.3, м. Кременчук, Полтавська область,39627

про стягнення 639 190,07 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Стельмах А.С.

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_2 ордер СМ №01/02/2018 від 01.02.2018 року,

ОСОБА_3 дов. б/н від 30.04.2018 року

від відповідача: не з'явились

Обставини справи: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДМБ" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БК-Новатор" про стягнення 639 190,07 грн. заборгованості за договором про надання послуг будівельної та дорожньої техніки №25/04-17 від 25.04.2017 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.03.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач представництво у судове засідання 17.05.2018 року не забезпечив, вимоги ухвали суду від 30.03.2018 року не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 24.04.2018 року в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 17.05.2018 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

25.04.2017р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДМБ (позивач, виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю БК-НОВАТОР (відповідач, замовник) укладений договір надання послуг будівельної та дорожньої техніки №25/04-17 (арк. с. 44-46), відповідно до якого, виконавець зобов'язався на умовах даного договору надати послуги із перевезення автотранспортом (спецтехнікою) на об'єктах замовника (надалі - послуги), спецтехнікою: тягач Іveco з полу причепом - 3шт.; тягач Іveco с тралом Fruehauf - 1 шт. (надалі - техніка), а замовник зобов'язався прийняти такі послуги та сплатити їх вартість згідно із актами виконаних робіт (п. 1.1. договору).

Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. договору розрахунки за договором проводяться два рази на місяць відповідно до актів наданих послуг, на підставі рахунку, виданого виконавцем. Оплата послуг проводиться замовником в безготівковому порядку шляхом сплати затверджених сторонами сум на розрахунковий рахунок виконавця, відповідно до актів наданих послуг протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що у випадку прострочки оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п.6.1. сторонами визначений термін дії договору - до 30 червня 2017 року.

До договору надання послуг будівельної та дорожньої техніки №25/04-17 сторонами укладені додаткові угоди №1 від 01.07.2017р. про подовження терміну дії договору до 01.09.2017р., №2 від 25.08.2017р. про подовження терміну дії договору до 01.11.2017р., №3 від 31.10.2017р. про подовження терміну дії договору до 01.12.2017р., №4 від 30.11.2017р. про подовження терміну дії договору до 31.12.2017р. (арк. с. 47-50).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що ним протягом дії договору та на виконання його умов були надані відповідачу авто послуги із перевезення вантажів на загальну суму 729 500,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг):№ОУ-0000003 від 30.04.2017р. на суму 9 340,80 грн. в т. ч. ПДВ 20 % - 1556,80 грн.;№ОУ-0000006 від 31.05.2017р. на суму 64 480,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 10 746,67 грн.; №ОУ-0000008 від 30.06.2017р. на суму 14 940,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 2 490,00 грн.; №ОУ-0000011 від 31.07.2017р. на суму 79 300,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 13 216,67 грн.; №ОУ-0000014 від 31.08.2017р. на суму 41 620,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 6 936,67 грн.; №ОУ-0000016 від 30.09.2017р. на суму 65 120,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 10 853,33 грн.; №ОУ-0000018 від 31.10.2017р. на суму 59 640,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 9 940,00 грн.; №ОУ-0000021 від 30.11.2017р. на суму 178 380,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 29 730,00 грн.; №ОУ-0000023 від 29.12.2017р. на суму 216 680,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 36 113,33 грн. (арк. с. 60-68).

У відповідності до п.2.2. договору позивачем були видані відповідачу для оплати рахунки-фактури: №СФ-0000004 від 30.04.2017р. на суму 9 340,80 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 1 556,80 грн.; №СФ-0000007 від 31.05.2017р. на суму 64 480,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 10 746,67 грн.; №СФ-0000009 від 30.06.2017р. на суму 14 940,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 2 490,00 грн.; №СФ-0000011 від 31.07.2017р. на суму 79 300,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 13 216,67 грн.; №СФ-0000013 від 31.08.2017р. на суму 41 620,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 6 936,67 грн.; №СФ-0000015 від 30.09.2017р. на суму 65 120,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 10 853,33 грн.; №СФ-0000017 від 31.10.2017р. на суму 59 640,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 9 940,00 грн.; №СФ-0000020 від ЗОЛ 1.2017р. на суму 178 380,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 29 730,00 грн.; №СФ-0000023 від 29.12.2017р. на суму 216 680,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 36 113,33 грн. (арк. с. 51-59).

Як вказує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг здійснив частково в сумі 160 000,00 грн. і за ним рахується заборгованість в сумі 569500,80 грн.

У зв'язку із виникненням у відповідача заборгованості за договором надання послуг будівельної та дорожньої техніки №25/04-17 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 08.02.201р. за вих. №08/2-1 (арк. с. 88-89).

Відповідач листом від 16.02.2018р. за вих. №16/02-5 визнав заборгованість в сумі 569500,00 грн. грн. та гарантував її сплату (арк. с. 93). Проте як вказує позивач зазначена заборгованість відповідачем не погашена.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 639 190,07 грн. заборгованості за договором про надання послуг будівельної та дорожньої техніки №25/04-17 від 25.04.2017 року в т.ч. 569500,80 грн. основного боргу, 50992,18 грн. пені, 4952,19 грн. 3% річних, 13744,90 грн. інфляційних (розрахунок арк. с. 11-13).

При прийнятті рішення зі спору суд керувався наступним.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що підписаними між сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг):№ОУ-0000003 від 30.04.2017р. на суму 9 340,80 грн. в т. ч. ПДВ 20 % - 1556,80 грн.;№ОУ-0000006 від 31.05.2017р. на суму 64 480,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 10 746,67 грн.; №ОУ-0000008 від 30.06.2017р. на суму 14 940,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 2 490,00 грн.; №ОУ-0000011 від 31.07.2017р. на суму 79 300,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 13 216,67 грн.; №ОУ-0000014 від 31.08.2017р. на суму 41 620,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 6 936,67 грн.; №ОУ-0000016 від 30.09.2017р. на суму 65 120,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 10 853,33 грн.; №ОУ-0000018 від 31.10.2017р. на суму 59 640,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 9 940,00 грн.; №ОУ-0000021 від 30.11.2017р. на суму 178 380,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 29 730,00 грн.; №ОУ-0000023 від 29.12.2017р. на суму 216 680,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 36 113,33 грн. (арк. с. 60-68) підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг на загальну суму 729 500,80 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав не в повному обсязі і за ним рахується заборгованість в розмірі 569 500,80 грн.

Відповідач в листі від 16.02.2018р. за вих. №16/02-5 визнав існуючу заборгованість в сумі 569500,00 грн. грн. та гарантував її сплату (арк. с. 93).

Отже, відповідач підписавши договір про надання послуг будівельної та дорожньої техніки №25/04-17 від 25.04.2017 року, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) взяв на себе зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що у випадку прострочки оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі вищевикладеного позивачем за порушення відповідачем умов договору про надання послуг будівельної та дорожньої техніки №25/04-17 від 25.04.2017 року заявлено до стягнення з відповідача 50992,18 грн. пені (розрахунок арк. с. 11).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 50 992,18 пені за періоди: з 01.11.2017 р. по 07.11.2017 р.; з 08.11.2017р.-07.12.2017р.; 08.12.2017р.-14.12.2017р.; 15.12.2017р.-09.01.2018р.; 10.01.2018р.-25.01.2018р.; 26.01.2018р.-01.03.2018р.; 02.03.2018р.-26.03.2018р. суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому підлягає задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3" та залучено до матеріалів справи).

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем за порушення відповідачем умов договору про надання послуг будівельної та дорожньої техніки №25/04-17 від 25.04.2017 року заявлено до стягнення з відповідача 4952,19 грн. 3% річних за періоди: з 01.11.2017 р. по 07.11.2017 р.; з 08.11.2017р. - 07.12.2017р.; 08.12.2017р. - 14.12.2017р.; 15.12.2017р. - 09.01.2018р.; 10.01.2018р. - 25.01.2018р.; 26.01.2018р. - 01.03.2018р.; 02.03.2018р. - 26.03.2018р. та 13744,90 грн. інфляційних за період з 01.01.2018 р. - 01.03.2018р (розрахунок арк. с. 12-13).

Заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених сум, оскільки при перевірці їх розміру судом не було виявлено їх завищення з боку позивача.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в про стягнення 569500,80 грн. основного боргу, 50992,18 грн. пені, 4952,19 грн. 3% річних, 13744,90 грн. інфляційних є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі, зокрема, в частині покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У позові позивач зазначає, що розмір фактично понесених ним витрат на оплату послуг адвоката на момент подання позову становить 12190,00 грн., в тому числі 800,00 грн. на стадії досудового врегулювання спору та 11390,00 грн. на стадії оформлення позовних документів до суду. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, який позивач очікує понести становить 11390,00 грн. та підтверджується умовами укладеного з адвокатом договору. Загальний розмір витрат позивача на правничу допомогу становить 23580,00 грн. Детальний попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивачем долучений до матеріалів позовної заяви.

На підтвердження понесених витрат позивач надав: договір про надання правничої допомоги від 01.02.2018 року, додаткові угодами до договору про надання правничої допомоги від 12.02.2018р. №2(25/04-17) та від 19.03.2018 р. №6(25/04-17) укладених між ним та адвокатом ОСОБА_2, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видане на ім'я ОСОБА_2, звіти адвоката про надання правничої допомоги, акти надання послуг адвоката, рахунки на оплату, а також докази оплати правничої допомоги позивачем у сумі 12 190,00 грн. Докази понесення витрат на оплату послуг адвоката, зазначені позивачем у позові та розрахунку судових витрат як такі, які він очікує є понести у розмірі 11390,00 грн., в процесі розгляду справи позивачем не надавалися.

З огляду на надані докази, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 12190,00 грн. (що підтверджений матеріалами справи) є співрозмірним наданому об'єму адвокатських послуг, оскільки адвокат був присутній в судових засіданнях та здійснював представництво відповідача, складав заяви по суті та процесуальні заяви, клопотання.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БК-Новатор" (вул. 278 квартал, буд7А, кв.3, м. Кременчук, Полтавська область,39627, ідентифікаційний код 34957758) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДМБ" (вул. Тиха, 1А, с. Нова Іванівка, Лозівський район, Харківська область,64670, ідентифікаційний код 31148856) 569500,80 грн. основного боргу, 50992,18 грн. пені, 4952,19 грн. 3% річних, 13744,90 грн. інфляційних, 9587,86 грн. витрат по сплаті судового збору, 12 190,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.05.2018 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко