Рішення

від 14.05.2018 по справі 922/738/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2018 р.Справа № 922/738/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут", м. Харків до Відділу освіти Богодухівської РДА Харківської області, м. Богодухів про стягнення 847802,63 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відділу освіти Богодухівської РДА Харківської області (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожитий природний газ по Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 41АВКhz1535-17 від 27.10.2017 в розмірі 765030,99 грн. (сума основного боргу), пені у розмірі 5701,05 грн., 3% річних у розмірі 503,03 грн., штрафу за перевищення обсягу постачання природного газу у розмірі 76567,56 грн. Також, згідно позову позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені позивачем судові витрати у сумі 12717,04 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що за час дії Договору № 41АВКhz1535-17 від 27.10.2017 він належним чином виконав прийняті на себе зобов'язання, надаючи послуги з постачання природного газу відповідачу. Однак, відповідач розрахунки за надані йому послуги здійснив не в повному обсязі, чим порушив істотні умови Договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 23.04.2018 о 11:00.

Відповідач, через канцелярію суду 18.04.2018 за вх.№ 10038, надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 5701,05 грн., 3% річних у розмірі 503,03 грн., штрафу за перевищення обсягу постачання природного газу у розмірі 76567,56 грн. При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що Відділ освіти Богодухівської РДА Харківської області як неприбуткова організація, яка фінансується з державного та місцевого бюджетів, не мала можливості провести розрахунок з позивачем за спожитий у січні 2018 року природний газ.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 23.04.2018 було закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті на 14.05.2018 о 11:30.

Представник позивача у судовому засіданні 14.05.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.05.2018 просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 5701,05 грн., 3% річних у розмірі 503,03 грн. та штрафу у розмірі 76567,56 грн.

З'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

27 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (постачальник) та Відділом освіти Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області (споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 41АВКhz1535-17 (надалі - Договір).

Також, до Договору між сторонами були укладені наступні Додаткові угоди: № 1 від 27.10.2017, № 2 від 03.11.2017, № 3 від 27.11.2017, № 4 від 14.12.2017, № 5 від 29.12.2017, № 6 від 18.01.2018, № 7 від 23.01.2018.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язувався передати у класність споживачу природний газ, а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 5 від 29.12.2017 до Договору). Плановий обсяг постачання газу згідно з п. 1.3. Договору у січні 2018 р. становить 25009,22 тис.куб.м. (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 7 від 23.01.2018 до Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє до 31 грудня 2017 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного місяцем постачання газу згідно актів приймання-передачі газу (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 1 від 27.10.2017 р. до Договору).

Розділом II Договору передбачений алгоритм визначення обсягів спожитого природного газу по договору. Відповідно до п. 2.3 Договору визначено, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем.

Відповідно до п.п. 2.9.1. - 2.9.4. Договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/ або Оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання - передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) природного газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ.

Таким чином, Договором був передбачений порядок відповідно до якого повноваження по обліку спожитого природного газу здійснюються Оператором ГРМ (ПАТ «Харківгаз» ) та безпосередньо споживачем, а постачальник при визначені обсягів поставленого/реалізованого природного газу вже використовує дані, які оформлені між ними.

На виконання вимог п. 2.9.1. Договору між Оператором ГРМ (ПАТ «Харківгаз» ) та відповідачем було оформлено ОСОБА_3 про фактичний обсяг розподіленого природного газу у січні 2018 року, яким відповідач підтвердив споживання природного газу у обсязі 94,333 тис.куб.м. і відповідно надання позивачем послуг з постачання природного газу у січні 2018 р. на суму 1041900,44 грн. за Договором.

Згідно позову позивач вказує, що всупереч умовам Договору (п. 2.9.1.) відповідачем не було надано позивачу копію акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ, тому позивач з метою підготовки акту приймання-передачі природного газу був вимушений звернутись до оператора ГРМ щодо отримання фактичних обсягів розподіленого газу у січні 2018 р. В той же час, в порушення вимог п.п. 2.9.2., 2.9.3. Договору акт приймання - передачі природного газу, який було оформлено позивачем та направлено відповідачу для підписання, відповідачем не було підписано.

06.03.2018 позивачем згідно супровідного листа № Кhz08-СЛ-2532-0318 було направлено відповідачу акт приймання-передачі природного газу № ХО300001712 від 31.01.2018 до договору на суму 1041900,44 грн., який відповідачем не було підписано.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2018 відповідачем частково було проведено оплату за спожитий у січні 2018 природний газ у сумі 276224,83 грн. (виписка по особовому рахунку № 26005110058 за період з 01.02.2018 р. по 28.02.2018 р. від 06.03.2018 р).

Крім того, позивач вказує, що станом на 31.12.2017 р. за відповідачем рахувалась переплата за попередній місяць у розмірі 644,62 грн.

Таким чином, сума основного боргу відповідача за отриманий відповідачем природний газ у січні 2018 року за Договором складає 765030,99 грн.

При цьому, суд зазначає, що акт на оплату № 00016691 за листопад 2017 року, акт на оплату № 00016745 від 19.12.2017 за грудень 2017 року, платіжне доручення № 123 від 14.02.2018, платіжне доручення № 225 від 21.12.2017, платіжне доручення № 283 від 21.12.2017, платіжне доручення № 1521 від 21.12.2017, платіжне доручення № 1475 від 13.12.2017, платіжне доручення № 272 від 21.12.2017, платіжне доручення № 241 від 21.12.2017 та акт № ХА000000970 наданих послуг з розподілу природного газу не спростовують позовні вимоги позивача у справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене, сума основного боргу у розмірі 765030,99 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Крім цього, відповідно до п. 6.2.3. Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф-Vп)хЦхК, де

Vф - обсяг фактично поставленого газу cпоживачу протягом розрахункового періоду за Договором;

Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;

Ц - вартість газу за Договором;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, положення п. 6.2.1. та п. 6.2.3. договору, суд приходить до висновку, що пеня у розмірі 5701,05 грн., сума 3% річних у розмірі 503,03 грн. та сума штрафу у розмірі 76567,56 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 12717,04 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 91, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу освіти Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області (62103, Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Троїцька, буд. 15, ідентифікаційний код 22719536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, ідентифікаційний код 39590621; п/р 26005110058 в АБ "Кліринговий дім" м. Київ МФО 300647 - для оплати основного боргу; п/р 26008010058 в АБ "Кліринговий дім" м. Київ МФО 300647 - для оплати пені, 3% річних, штрафу за перевищення постачання природного газу) суму основного боргу за спожитий природний газ по Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 41АВКhz1535-17 від 27.10.2017 в розмірі 765030,99 грн.; пеню у розмірі 5701,05 грн.; 3% річних у розмірі 503,03 грн.; штраф за перевищення обсягу постачання природного газу у розмірі 76567,56 грн.; 12717,04 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 21.05.2018 р.

Суддя ОСОБА_3