Рішення

від 03.04.2018 по справі 810/866/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року 810/866/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (далі - Інспекція), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області щодо проведення 17.09.2015 позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", за результатами якої був складений акт перевірки №000024 від 17.09.2015;

- визнати протиправною та скасувати Постанову №8 від 23.12.2015 про накладення стягнень в розмірі 500524,94 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 вересня 2015 року посадові особи Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області прибули до магазину "Сільпо" за адресою: м. Біла Церква, вул. Гординського, 2А, в якому здійснює свою діяльність позивач, з метою проведення позапланової перевірки вказаного магазину за зверненням гр. ОСОБА_2 Посадовими особами було пред'явлено направлення на проведення перевірки від 14.09.2015 №54, службове посвідчення та неповну копію заяви гр. ОСОБА_2 Проте, наказу на проведення перевірки від 14.09.2016 №96 та згоди центрального органу виконавчої влади на проведення перевірки посадовими особами відповідача надано не було.

Крім того, позивач зазначив, що направлення на проведення перевірки від 14.09.2015 №54 було видано та оформлено з порушенням вимог ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності", у зв'язку з цим працівникам відповідача було відмовлено у допуску до перевірки. У подальшому, у зв'язку з не допуском працівників відповідача до проведення перевірки, відповідачем складено акт перевірки № 000024 та винесено постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" № 8, якою застосовано штрафні санкції у розмірі 500524,95 грн.

Позивач вважає, що дана постанова прийнята відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що підставою для здійснення позапланової перевірки було звернення гр. ОСОБА_2 Крім того, зазначив, що Інспекцією відповідно до чинного законодавства було отримано згоду Держспоживінспекції України на проведення позапланової перевірки. Водночас, перед початком перевірки працівниками відповідача було пред'явлено службові посвідчення, повідомлено про предмет перевірки та надано копію звернення гр. ОСОБА_2, згоди Держспоживінспекції від 08.09.2015 №01/7 915 2015 та направлення від 14.09.2015 №54. Зазначив, що позивачем протиправно відмовлено відповідачу у допуску до проведення перевірки. Внаслідок цього, відповідач вважає, що під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) та винесенні постанови про накладення стягнення Інспекція діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавством.

У судове засідання, призначене на 03.04.2018, з'явився представник позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Так, повістка про виклик до суду рекомендованою поштовою кореспонденцією була направлена за двома адресами відповідача, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області.

Проте, рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з відмітками "за закінченням встановленого строку зберігання" та "організація виїхала".

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, враховуючи викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_3 повідомив суду, що на момент здійснення відповідачем перевірки працював на посаді керуючого магазином "Сільпо" за адресою: м. Біла Церква, вул. Гординського, 2А.

Свідок зазначив, що 17.09.2015 в магазин "Сільпо" прийшли посадові особи Інспекції для проведення позапланової перевірки магазину на підставі звернення ОСОБА_2 та пред'явили направлення на проведення перевірки від 14.09.2015 №54 та копію скарги ОСОБА_2 Однак, в направленні на проведення перевірки не було зазначено конкретний предмет перевірки.

При цьому, свідок зауважив, що на його вимогу працівники Інспекції не надали копію згоди Центрального органу влади на проведення перевірки і в жодному із пред'явлених документів не було зазначено про наявність такої згоди.

Свідок також зазначив, що у зв'язку з виявленими недоліками в документах на проведення перевірки він не допустив посадових осіб Інспекції до проведення перевірки та повідомив їх про причини не допуску до перевірки.

Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2015 року працівники відповідача прибули до магазину "Сільпо" за адресою: м. Біла Церква, вул. Гординського, 2А, в якому здійснює свою діяльність позивач, з метою проведення позапланової перевірки вказаного магазину за заявою гр. ОСОБА_2

Керуючий магазину не допустив названих осіб до перевірки, мотивуючи це тим, що в направленні від 14.09.2015 №54 на порушення вимог ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності", не були зазначені питання, які підлягали перевірці.

У подальшому, у зв'язку з недопуском працівників відповідача до перевірки, ними 17.09.2015 було складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000024.

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №1023-XII.

23 грудня 2015 року начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області на підставі акту перевірки від 17.09.2015 №000024 було винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №8, якою позивачу визначено штраф у сумі 500524,95 грн.

Не погоджуючись з правомірністю дій щодо проведення перевірки та постановою про накладення стягнень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (далі - Закон №1023-XII) та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №1023-XII у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 26 вказаного Закону, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.

На виконання цієї норми та відповідно до положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності", наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 №310 затверджено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг (далі - Порядок №310).

Зазначений Порядок відтворює приписи щодо організації перевірок, які установлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності".

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначається Законом №877-V.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2015 року до відповідача надійшла заява від ОСОБА_2, зі змісту якої вбачається, що скаржник просить провести перевірку магазину "Сільпо" за адресою: м. Біла Церква, вул. Гординського, 2А щодо встановлення якості продукції та притягнути до відповідальності винних осіб.

01 вересня 2015 року на підставі вказаної заяви відповідач звернувся до Держспоживінспекції України з листом про надання згоди на проведення позапланової перевірки.

08 вересня 2015 року Держспоживінспекцією України надано згоду на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю №01/07 915 2015 для проведення позапланової перевірки стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в межах компетенції Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів, яка надійшла до відповідача 11.09.2015 за вхідним №1/235.

У подальшому, 14 вересня 2015 року відповідачем видано наказ №96 "Про проведення позапланової перевірки", на підставі якого видано направлення на проведення позапланової перевірки від 14 вересня 2015 року №54 з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів за зверненням гр. ОСОБА_2, зі строком проведення перевірки з 17 по 25 вересня 2015 року.

17 вересня 2015 року на підставі вказаних документів працівниками відповідача здійснено вихід для проведення позапланової перевірки, за результатами якого складено акт №000024, яким зафіксовано факт недопущення посадових осіб відповідача керуючим магазину до перевірки та викладено висновок, що таким чином позивач створив перешкоди у проведенні перевірки з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів в магазині "Сільпо" за адресою: м. Біла Церква, вул. Гординського, 2А.

Крім того, зазначеним актом зобов'язано позивача усунути порушення, що зазначені в акті перевірки, а також про виконання цього припису письмово повідомити державний орган з питань захисту прав споживачів до розгляду матеріалів справи, який відбудеться 07 жовтня 2015 року.

У подальшому відповідачем було направлено на адресу позивача лист, яким його запрошено на 23 грудня 2015 року для розгляд акту перевірки.

23 грудня 2015 року відповідачем винесено оскаржувану постанову № 8, якою на позивача накладено стягнення у сумі 500524,95 грн.

Спірним у даній справі є правомірність дій позивача, а саме, недопуску працівників відповідача до позапланової перевірки та кваліфікація таких дій позивача як правопорушення, передбачене п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023-XII.

При вирішенні справи судом враховано, що згідно з вимогами ст. 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, в тому числі, обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Зазначеною нормою також встановлено імперативний припис про те, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Відповідно до вимог п. 2.3 Порядку №310 посадові особи, які проводять перевірку, залежно від виду діяльності суб'єкта господарювання та завдання на перевірку перевіряють і аналізують стан дотримання вимог законодавства під час придбання, замовлення або використання споживачами продукції, яка реалізується на території України.

Отже, здійснення позапланової перевірки можливе лише з конкретних питань, які слугували підставою для її проведення, що витікає із самої сутності позапланової перевірки як заходу реагування та основоположного принципу здійснення господарської діяльності - невтручання у діяльність суб'єкта господарювання без належних на те підстав.

Статтею 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених статтею 7 цього Закону.

Тобто, лише належним чином оформлене посвідчення (направлення) на проведення перевірки є юридичною підставою для виникнення права у контролюючого органу проводити контрольний захід.

При цьому, проведення позапланового заходу з інших питань, ніж ті, які стали підставою для його здійснення, є порушенням вимог ч. 1 ст. 6 Закону №877-V.

Крім того, порушенням наведеної норми є зазначення у розпорядчих документах (наказі, направленні) інших питань, ніж ті, які викликали необхідність проведення заходу.

Перелічені порушення мають наслідком невідповідність таких документів вимогам Закону №877-V.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України у справах К/800/43271/14, К/800/29599/14, К/800/46944/13.

При вирішенні справи судом також враховано, що у судовому засіданні представник позивача визнав факт недопущення працівників відповідача до проведення перевірки, що, зокрема, також підтверджується і показанням свідка.

При цьому, пояснив, що оскільки відповідачем було допущено порушення вимог чинного законодавства України, яке призвело до порушення прав позивача, що і було підставою для відмови у допуску до проведення перевірки.

Факт виконання посадовими особами відповідача вимог Закону №877-V в частині пред'явлення перед початком перевірки направлення від 14.09.2015 №54 та службових посвідчень позивачем не заперечується.

Однак, у вказаному направленні не було зазначено питань, які підлягали перевірці, що було підставою для їх недопуску до проведення перевірки.

Дана обставина підтверджується змістом направлення від 14.09.2015 №54 та наказу від 14.09.2015 №96.

Зокрема, у п. 2 наказу від 14.09.2015 №96 зазначено, що предметом перевірки було "дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг".

Водночас, у направленні від 14.09.2015 №54 зазначалося, що перевірка повинна була бути здійснена "з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, розгляд звернення гр. ОСОБА_2Ю."

Крім того, відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження вручення позивачу перед початком перевірки 17 вересня 2015 року наказу від 14.09.2015 №96 "Про проведення позапланової перевірки", на підставі якого було видано направлення від 14.09.2015 №54.

Вказані обставини також були підтвердженні показанням свідка, який був допитаний під час розгляду справи.

Згідно з вимогами ст. 10 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону, тощо.

Як вже зазначалося, позапланова перевірка магазину "Сільпо" мала бути проведена на підставі заяви гр. ОСОБА_2 від 01.09.2015.

Зокрема, у цій заяві ставилось питання про притягнення винних до відповідальності у разі виявлення порушень, а також містилася вимога про здійснення перевірки якості реалізуємих товарів вказаного магазину "з відбором зразків для визначення якості товарів, що продаються".

У цій заяві також повідомлялося, що 08.08.2015 ОСОБА_2 виявлено, що жодної інформації для споживачів про дату вилову риби та скільки вона має строку придатності ніде не вказано, в молочному відділі виявлено продукцію, термін реалізації якої минув.

Проте, судом встановлено, що дана заява не містила жодної інформації про найменування купленого товару, ваги та ціни, сплаченої за товар, до неї не було долучено чека (фіскального звітного чека) на підтвердження купівлі товару саме в цьому магазині.

Наведене свідчить, що заява ОСОБА_2 жодним чином не була обґрунтована та не містила жодної конкретної інформації щодо порушень Закону №1023-XII та його прав, як споживача.

Отже, у відповідача не було законних підстав для визнання заяви ОСОБА_2 обґрунтованою та видання наказу від 14.09.2015 №96 і направлення від 14.09.2015 №54, на підставі ч. 1 ст. 6 Закону №877-V.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що направлення від 14.09.2015 №54 не відповідає вимогам Закону №877-V, а тому згідно зі ст. 10 цього Закону є підставою для недопущення посадової особи до проведення позапланової перевірки.

Крім того, судом враховано, що у заяві ОСОБА_4 зазначив адресу свого проживання - м. Біла Церква, бул. 1-го Травня, 14, кв. 12.

Проте, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за цією адресою розташований Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Комбінованого типу №7 "Орлятко" Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 24222082).

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_4 від 01.09.2015 жодним чином не була обґрунтованою, не містила конкретних фактів щодо порушення його прав як споживача та не могла бути підставою для видання наказу про призначення перевірки від 14.09.2015 №96.

Наведене свідчить, що позивач правомірно скористався правом, наданим йому ст.10 Закону №877-V, та захистив свої права у спосіб, визначеним чинним законодавством України шляхом недопущення працівників відповідача до проведення перевірки.

Крім того, судом при прийнятті рішення у даній справі враховано постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2016 №761/39611/15-а у справі за позовом ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, третя особа: ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № 8 від 07.10.2015, яка була винесена Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області за результатами здійснених 17.09.2015 заходів щодо проведення позапланової перевірки позивача в магазині "Сільпо" за адресою: м. Біла Церква, вул. Гординського, 2А.

Шевченківським районним судом міста Києва у даній справі було встановлено, що в направлені на проведення перевірки №54 від 14.09.2015 зазначено, що перевірка буде проводитися з питань: "Дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, розгляд звернення гр. ОСОБА_2Ю.", та відсутній перелік питань, які визначають необхідність перевірки, що значно розширює її предмет та свідчить про недотримання посадовими особами Інспекції порядку державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, визначеним законодавством.

Також, Шевченківським районним судом міста Києва було встановлено, що посадовими особами Інспекції було порушено порядок здійснення державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2016 №761/39611/15-а відповідачем не оскаржена.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно не допущено працівників відповідача до проведення перевірки, а тому відсутні підстави розцінювати його дії як створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.

Таким чином, в діях позивача був відсутній склад правопорушення, передбачений абз. 8 ч. 1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів", а тому оскаржувана постанова від 23.12.2015 №8 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області щодо проведення 17 вересня 2015 року позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", за результатами якої був складений акт перевірки № 000024 від 17 вересня 2015 року.

3. Визнати протиправною та скасувати Постанову №8 від 23 грудня 2015 року про накладення стягнень в розмірі 500524,94 грн. (п'ятсот тисяч п'ятсот двадцять чотири гривні 94 коп.).

4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 8885,87 грн. (вісім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 87 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 10 квітня 2018 р.