Постанова

від 09.07.2015 по справі 810/950/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року м. Київ Справа № 810/950/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод будівельних матеріалів Астор" доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод будівельних матеріалів "Астор" звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 10.12.2014 № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23963,00 грн. за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, на думку позивача, прийнято без дотримання норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи органу доходів і зборів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 09.07.2015, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Матеріали справи містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод будівельних матеріалів "Астор" (ідентифікаційний код 35602814, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 54) зареєстроване в якості юридичної особи 19.12.2007, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 40-41).

Як платник податків позивач перебуває на обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У листопаді 2014 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та статті 80 Податкового кодексу України, з метою контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів і свідоцтв проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача, що розташована за адресою: м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 54.

За результатами перевірки складено акт від 20.11.2014 № 0211/1000/22/35602814 (а.с. 8-9), в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, що виявилось у неоприбуткуванні готівки у повній сумі її фактичних надходжень в касовій книзі на суму 4792,50 грн.

Відносно обставин, встановлених під час проведення перевірки, позивачем були подані до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області заперечення на акт перевірки, в яких зазначено, що висновки посадових осіб територіального органу доходів і зборів стосовно неоприбуткування підприємством 27.06.2014 готівки у сумі 4792,50 грн. не відповідають дійсності, оскільки всі готівкові кошти, отримані підприємством в цей день від покупців за продані товари, оприбутковані позивачем у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій. Разом із запереченнями на підтвердження вказаних обставин позивачем було подано до контролюючого органу, зокрема, копії фіскальних чеків, прибуткових та видаткових касових ордерів, банківську квитанцію, копію фіскального звітного чека (Z-звіту) від 27.06.2014 № 0579, акта про видачу коштів від 27.06.2014 тощо.

Вказані заперечення не були прийняті контролюючим органом до уваги.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 № НОМЕР_1, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми готівки, що становить 23963,00 грн. (4792,50 грн. х 5 = 23962,50 грн.).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий контроль в силу приписів пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України є системою заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника є фактичною перевіркою. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення операцій, пов'язаних з прийманням, зберіганням, видачею підприємством готівки, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637).

Абзацом 1 пункту 2.2 зазначеного Положення передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Згідно з приписами абзацу 2 пункту 2.2 Положення № 637, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

При цьому, в силу приписів пункту 1.2 цього Положення книгами обліку є: касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.

Абзацом 1 пункту 2.6 Положення № 637 встановлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки вважається проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (пункт 1.2 Положення № 637).

Пунктом 2.6 вказаного Положення передбачено, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Аналізуючи вказані норми у сукупності, суд дійшов висновку, що Положення № 637, що встановлює порядок ведення підприємствами касових операцій у національній валюті України, не визначає пріоритету оприбуткування коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі або у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій модифікації MINI 500.02 МЕ з фіскальним номером НОМЕР_2 та здійснює облік готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій № 100400364/3.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача, під час проведення контролюючого заходу посадовими особами органу доходів і зборів встановлено, що позивачем в касовій книзі не вчинено запис про рух готівки у день її фактичного отримання на суму 4792,50 грн., а саме: оприбутковано кошти у розмірі 32483,33 грн., що не відповідає даним фіскального звітного чека (Z-звіту) від 27.06.2014 № 0579 на суму 37275,83 грн.

Крім того, територіальний орган доходів і зборів звертає увагу на відсутність у позивача на момент проведення перевірки акта про скасування помилково проведених через реєстратор розрахункових операцій коштів на суму 4792,50 грн., що підтверджується поясненнями, наданими головним бухгалтером ОСОБА_1 під час проведення контролюючого заходу.

Водночас, представник позивача стверджує, що акт про скасування помилково проведеної суми готівкових коштів через реєстратор розрахункових операцій в силу приписів Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, складається тільки у разі помилково проведеної суми розрахунку.

У свою чергу, представник позивача зазначає, що різниця між оприбуткованими в касовій книзі коштами та даними фіскального звітного чека (Z-звіту) від 27.06.2014 № 0579 на суму 4792,50 грн. виникла внаслідок повернення покупцем товару на вказану суму, у зв'язку з чим підприємством було здійснено видачу йому коштів у розмірі 4792,50 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією акта про видачу коштів від 27.06.2014.

Представник позивача також стверджує, що всі готівкові кошти, отримані підприємством 27.06.2014 від покупців за продані товари, оприбутковані підприємством у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій. Докази на підтвердження вказаних обставин подавались підприємством до контролюючого органу разом із запереченнями на акт перевірки, проте були залишені відповідачем поза увагою.

Оцінюючи висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог Положення № 637, суд виходить з наступного.

Як зазначалось судом вище, оприбуткуванням готівки у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки в силу приписів пункту 2.6 Положення № 637 є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки). При цьому суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону (пункт 3.2 Положення № 637).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органом доходів і зборів.

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі - Порядок № 417).

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу II Порядку № 417, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає, зокрема: наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

В силу вимог пункту 8 глави 4 розділу II Порядку № 417, усі фіскальні звітні чеки підклеюються у відповідній книзі обліку розрахункових операцій, записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій можна не заповнювати. За бажанням суб'єкта господарювання у графах 5-8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до пункту 4 глави 2 розділу IIІ Порядку № 417, при здійсненні операції видачі коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках) сума розрахунку вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції з математичним знаком "- " (мінус). Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер розрахункової квитанції, яка підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.

Таким чином, належним оприбуткуванням готівки у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункової книги у випадку повернення товару чи рекомпенсації послуги, вартістю більше 100 гривень, окрім зазначення сума розрахунку в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції з математичним знаком "- " (мінус), є складений за результатами їх повернення матеріально відповідальною особою господарської одиниці або особою, яка безпосередньо здійснює розрахунки на підприємстві, акт про видачу коштів, який у разі відсутності на підприємстві бухгалтерії підклеюється на останній сторінці відповідної книги реєстратора розрахункових операцій.

Як вже зазначалось судом вище, 27.06.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод будівельних матеріалів Астор" здійснено видачу покупцю коштів у розмірі 4792,50 грн. внаслідок повернення йому товару, що підтверджується видатковими чеками від 27.06.2014 № 6706 на суму 1278,00 грн. та 27.06.2014 № 6707 на суму 3514,50 грн. (а.с. 24).

За результатами повернення вказаної грошової суми між покупцем та посадовою особою позивача складено акт про видачу коштів від 27.06.2014, який містить усі необхідні реквізити, передбачені пунктом 4 глави 2 розділу IIІ Порядку № 417 (а.с. 22).

Із дослідженої судом копії книги обліку розрахункових операцій підприємства вбачається, що позивач у повній мірі оприбутковував готівкові кошти, отримані 27.06.2014 від покупця товару на суму 37275,83 грн., шляхом здійснення розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, забезпечення виконання друку фіскального звітного чеку, його підклеювання до книги обліку розрахункових операцій та відображення інформації про рух готівки і суму розрахунків за вказаним звітним документом в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій суцільним порядком відповідно до хронології їх внесення, у тому числі із зазначенням суми, виданої при поверненні товару на суму 4792,50 грн. (а.с. 80-81).

За таких обставин, доводи відповідача стосовно неоприбуткування Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод будівельних матеріалів "Астор" 27.06.2014 готівкових коштів у розмірі 4792,50 грн. суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на положення пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених, зокрема, абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Цією ж статтею передбачено, що у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків (абзац 4 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що у разі використання платником податків права на подання контролюючому органу протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, заперечень та/або додаткових документів, які, зокрема, підтверджують дотримання суб'єктом господарювання норм з регулювання обігу готівки в національній валюті та фактичне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень, такий контролюючий орган повинен врахувати ці документи під час розгляду питання про прийняття рішення або призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків, у ході якої надати цим документам належну оцінку відповідно до норм чинного податкового законодавства.

Як вже зазначалось судом вище, з метою доведеності обставин стосовно дотримання позивачем норм з регулювання обігу готівки в національній валюті та підтвердження фактичного оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень позивачем направлено на адресу контролюючого органу копії документів та подано заперечення на акт перевірки. Підприємством дотримано строки, передбачені абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 та пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, на їх подання.

За таких обставин, твердження контролюючого органу щодо відсутності у позивача акта про видачу покупцю коштів за наслідками повернення ним товару на суму 4792,50 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки копія акта про видачу коштів від 27.06.2014 була подана позивачем разом із запереченнями, які є невід'ємною частиною акта перевірки, та в силу приписів пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України повинні враховуватись контролюючим органом під час прийняття рішення про застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 2.6 Положення № 637.

У свою чергу, посилання представника відповідача на відсутність у підприємства на момент проведення контролюючого заходу акта про помилково проведену суму через реєстратор розрахункових операцій як на підставу для застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій судом до уваги не приймаються, оскільки вказаний акт в силу приписів пункту 4 глави 2 розділу IIІ Порядку № 417 не складається у разі повернення покупцем товару та видачі йому готівки.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На момент прийняття рішення у даній справі відповідачем не надано суду жодних доказів порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод будівельних матеріалів "Астор" законодавчо визначених умов здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень.

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Під час судового розгляду судом встановлено відсутність в діях позивача порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 10.12.2014 № НОМЕР_1, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод будівельних матеріалів "Астор" застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 23963,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 182,70 грн., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 10.12.2014 № НОМЕР_1.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод будівельних матеріалів Астор" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.