Рішення

від 16.05.2018 по справі 813/1558/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/1558/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представники сторін не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Віадук про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Віадук (далі - ТзОВ Консалтингова компанія Віадук ) про стягнення штрафу в розмірі 3400грн. за порушення законодавства про рекламу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за порушення законодавства про рекламу на відповідача накладено штраф у сумі 3400грн. відповідно до рішення №0322 від 26.12.2017. Відповідач добровільно штраф не сплатив, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної суми штрафу.

Відповідач заяву про визнання позову чи відзив на позовну заяву до суду не надав.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Проте, подав до суду клопотання по розгляд справи без його участі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Відповідач - ТзОВ Консалтингова компанія Віадук зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 37965431, місцезнаходження: 79007, м.Львів, вул.Наливайка, 13/1а.

28.07.2017 Департамент економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області з поданням №23/Р-3-2204 про порушення Закону України Про рекламу ТзОВ Консалтингова компанія Віадук , а саме: самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на фасаді будинку №4 по вул.К.Левицького.

19.09.2017 ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області виставлено ТзОВ Консалтингова компанія Віадук вимогу №7-1-13/5024. Вказаною вимогою позивач для всебічного та ретельного розгляду справи щодо порушення законодавства про рекламу зобов'язав відповідача або його представника відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України Про рекламу надати документи та пояснення по справі. Вказану вимогу відповідач не виконав.

19.09.2017 головним спеціалістом відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області ОСОБА_1 складено протокол № 0124 про порушення законодавства про рекламу (а.с. 10).

13.10.2017 позивач прийняв рішення №03096 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо відповідача (а.с.12).

Відповідно до листа від 26.10.2017 №56 ТзОВ Консалтингова компанія Віадук повідомила позивача про те, що вона жодного відношення до виготовленої конструкції не має.

Листом від 11.12.2017 №7-1-13/8060 позивач повідомив відповідача, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відбудеться 26.12.2017 з 10.30год. по 12.30год.

Згідно з відповіддю КП Адміністративно-технічне управління Львівської міської ради від 07.12.2017 №2410-10-9704 рекламна конструкція, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.К.Левицького, 4, належить ТзОВ Консалтингова компанія Віадук .

Як зазначив позивач в позовній заяві відповідач не з'явився на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 26.10.2017, тому, за результатами засідання 26.10.2017 ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області склало протокол №0092 (а.с. 14). У протоколі встановлено, що в порушення вимог частини другої статті 16 Закону України Про рекламу відповідач здійснив самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами на фасаді будинку №4 по вул.К.Левицкого. Пояснень по вказаному факту відповідач не надав.

Рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області від 26.12.2017 №0322 на відповідача накладено штраф за порушення законодавства про рекламу на суму 3400грн. Вказане рішення надіслане на адресу відповідача, що підтверджується листом від 27.12.2017 №7-1-13/8741

У зв'язку із несплатою відповідачем добровільно штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.

Засади рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами на території України регулює Закон України Про рекламу від 03.07.1996 № 270/96 - ВР (далі - Закон України № 270/96).

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 26 Закону України № 270/96 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у межах своїх повноважень здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі, зокрема, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби 31.07.2017 № 633 визначено, що Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Серед основних завдань Держпродспоживслужби у Львівській області, визначених в пункті 4 Положення, зокрема, є: - здійснення контролю за дотриманням вимог Законів України Про рекламу та ;Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення в межах наданих повноважень.

Стаття 1 Закону України № 270/96 містять визначення таких термінів:

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України № 270/96 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Згідно з приписами статті 26 Закону України № 270/96 на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;

- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи (частина друга).

Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право:

- бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону ;

- подавати необхідні документи, давати пояснення;

- отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них;

- оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду (частина третя).

Стаття 27 Закону № 270/96 визначає відповідальність за порушення законодавства про рекламу, а саме: особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону (частина перша).

Відповідно до частини шостої статті 27 цього Закону України за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок).

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу складається протокол та приймається рішення про початок розгляду справи (пункти 9 - 11 Порядку).

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (пункт 14 Положення).

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи (пункт 16 Положення).

Відповідно до пункту 18 Положення за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Частиною 9 статті 27 Закону України № 270/96 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Згідно з пунктом 20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

Перевіркою відповідача встановлено порушення ним вимог частини першої статті 26 Закону України Про рекламу , а саме - самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами на фасаді будинку №4 по вул.К.Левицького.

Відповідач на вимогу ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, будь-яких документів, пояснень та іншої інформації щодо факту порушення ним законодавства про рекламу не подав, рішення позивача про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 26.12.2017 №0322 у встановлений законом спосіб не оскаржив. Вимога про надання документів та рішення про накладення штрафу скеровувалися відповідачу рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки відповідач належним чином повідомлявся про накладення на нього компетентним органом штрафу за порушення вимог Закону України Про рекламу у розмірі 2550грн., рішення про накладення штрафу не оскаржував та у встановлені строки штраф добровільному порядку не сплатив, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не має підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат у цій справі.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-77, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Віадук про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Віадук код ЄДРПОУ 37965431, місцезнаходження: 79007, м.Львів, вул.Наливайка, 13/1а штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. до бюджету

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України , якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 21.05.2018.

Суддя А.Г.Гулик